Рішення № 134854390, 17.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4135/25

Провадження №: 2/336/206/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 рокуШевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Уткіної Є.А., розглянув в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

02 травня 2025 року АТ «Універсал Банк» ,в інтересах якого діє представник Мєшнік К.І.,звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.02.2020 року у розмірі 69428,73 грн. станом на 19 вересня 2023 року та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що АТ «Універсал Банк» запустив проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно в точці видачі, верифікації клієнта очно у відділенні банку, верифікації клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці, верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року відеоверифікація працівником банку дистанційно, Дія шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта, спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта с паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 20.02.2020.

Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

В анкеті також зазначено, що «особа просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Він підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів повідомлень) можуть вчинятися ним /та або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису. Усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору».

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 5 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Станом на 08 січня 2022 року у відповідача прострочення зобов`язання із сплатою щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення пп. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 08 січня 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте ,відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 28.04.2022 став у формі «на вимогу».

Посилаючись на вимоги чинного законодавства, позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 19 вересня 2023 року у неї утворилася заборгованість в сумі 69428,73 грн., що складає загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Заборгованість за пенею 0,00 грн. Заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0,00 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

За таких обставин позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість у вказаній сумі за договором про надання банківських послуг «monobank» та судові витрати у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Приходько В.А. від 05.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено з повідомленням сторін (без їх виклику).

Ухвалою суду від 22.05.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву по вказаній справі.

16.06.2025 від представника відповідача адвоката Ревкової А.К. через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення в порядку ч. 4 ст. ст. 277 ЦПК України проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

17.06.2025, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення процесуальних строків за підписом представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ревкової А.К., в якому вона просить поновити процесуальні строки на подання відзиву, посилаючись на складність справи, великий обсяг документів та вступ у справу після закінчення строків, встановлених ухвалою суду на відзив.

Зазначає,що відповідач визнає, що 20.02.2020 року, нею було підписано Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, однак кредитні кошти вона не отримувала, ними не користувалася, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» вона не підписувала, навіть не була обізнана про їх існування, так само і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки монобанк. Відносно ОСОБА_1 було вчинено шахрайські дії шляхом переведення шахраями її кредитних коштів на інший рахунок. Про вказані факти ОСОБА_1 одразу інформувала позивача, зверталася з письмовими зверненнями, просила анулювати заборгованість, вказувала, що стала жертвою шахраїв і гроші не отримувала. Після цього, ОСОБА_1 отримала смс від Монобанк, з якого стало відомо, що її звернення за фактом шахрайських дій з її картками зафіксовано та рекомендовано звертатися до поліції. Так, ОСОБА_1 звернулася до Запорізького РУП ВП № 4 та просила внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. 08.09.2021 року, було внесено відомості до ЄРДР за № 12021087040000665 за вказаною заявою за ч. 1 ст. 185 КК України, досудове розслідування триває. Також, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, не доведено того факту, що своїми діями чи бездіяльністю відповідач сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо отримання кредиту та здійснення переказів, не надано доказів отримання кредитних коштів відповідачем.

Ухвалою суду від 19.06.2025 цивільну справу № 336/4135/25 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

28.07.2025 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказує, що банк виконав свої зобов`язання добросовісно, надавши кредитні кошти, а відповідач порушила договірні зобов`язання, ймовірно надавши доступ до пристрою третім особам, не повідомила банк вчасно про факт шахрайства, не дотрималась умов захисту персональних даних, доступу до телефону і до фінансового номера. Сам факт відкриття кримінального провадження не є безумовним підтвердженням неправомірності дій банку чи відсутності обов`язку відповідача повернути використані кошти та нараховані відсотки. Факт, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції доведено, оскільки у відзиві і в аудіорозмовах з відділом турботи банку, відповідач підтвердила, що встановила на свій телефон програму на прохання третіх осіб. Просила позов задовольнити.

06.08.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив,за змістом аналогічні відзиву.

Ухвалою суду від 07.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 р.,справу передано у провадження судді Галущенко Ю.А.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. від 26.08.2025 справу прийнято до свого провадження, призначено судове засідання.

20.11.2025 представник відповідача подала клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

08.12.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

28.01.2026 представник відповідача подала клопотання про поновлення процесуального строк на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позов з підстав, зазначених у ньому.

Відповідач та її представник в судовому засіданні просили в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши доводи позивача, викладені у позові ,та заперечення відповідача, викладені у відзиві, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 20.02.2020 на підставі Договору про надання банківських послуг, укладеного з АТ «Універсал Банк», отримано кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.09.2023 складає 69428.73 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 73 копійки) грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

Докази, досліджені судом:

1.Копія кредитного договору (Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг) та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank;

2. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank;

3. Таблиця обчислення загальної вартості кредиту;

4. Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 20.02.2020, укладеного між АТ Універсал Банк і ОСОБА_1 станом на 19.09.2023;

5. Відповідь Відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 14.07.2021 № 8599/45/01/02-21;

6. Скріншот повідомлення від monobank з рекомендацією звернутися до правоохоронних органів стосовно переведення грошових коштів самостійно шахраям;

7. Скріншоти листування від 04.07.2021 року ОСОБА_1 з шахраями;

8. Копія заяви ОСОБА_1 до ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо прийняття її заяви про кримінальне правопорушення та зобов`язання внесення відомостей до ЄРДР;

9. Копія Витягу з ЄРДР № 12021087040000665;

10. Копія заяви ОСОБА_1 від 07.10.2021 до АТ «Універсал Банк»;

11.Копія заяви ОСОБА_1 від 07.10.2021 та від 31.12.2021 до АТ «ПУМБ»;

12. Копія відповіді АТ «Універсал Банк» від 18.10.2021;

13. Копія відповіді від АТ «ПУМБ» від 29.11.2021 року;

14. Копії скріншотів виписки по картці;

15. Виписка про рух коштів по банківській картці ОСОБА_1 ;

16. Роздруківка статті з Фейсбук;

17. Довідка про наявність рахунку від 25.07.2025;

18. Історія входів і девайсів клієнта;

19. Копія протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та вручення їх копій від 01.08.2025;

20. Копія доручення про проведення досудового розслідування від 09.09.2021;

21. Копія протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.09.2021;

22. Копія протоколу допиту потерпілої ОСОБА_1 від 09.09.2021;

23. Копія доручення № 578 про проведення слідчих (розшукових) дій;

24. Копія рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2025 по справі № 336/2002/24 (пр. 2/336/164/2025);

25. Скріншоти з офіційного веб-сайту компанії-розробника AnyDesk ;

26. Копія постанови Запорізького апеляційного суду по справі № 336/4135/25 від 10.12.2025, яким рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2025 року залишено без змін.

Відповідно до статті 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Обов`язок повернути кошти у строк, визначений договором, виникає у Позичальника з моменту отримання коштів за договором позики.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними, в постанові від 14 липня 2022 року у справі № 204/4341/17 договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.

Предметом доказування у справі є факт приєднання Відповідача до Анкети-заяви про надання банківських послуг та отримання Відповідачем коштів на виконання цього договору.

Однак, в цих конкретних відносинах Анкета-заява сама по собі не підтверджує факт передачі коштів відповідачу.

З пояснень ОСОБА_1 ,викладених у відзиві на позов слідує, що 04 липня 2021 року ОСОБА_1 надійшов дзвінок на мобільний телефон НОМЕР_2 з номера, який визначився як ПУМБ. Дзвонивший представився співробітником служби безпеки банку. Запитав, чи здійснювала відповідачка покупку в інтернет магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Отримавши відповідь «ні» сказав, що з кредитної карти ОСОБА_1 здійснена оплата в інтернет магазині на суму 9.000,00 грн. ОСОБА_1 відповіла, що хай блокують карту, а вона звернеться в банк. Чоловік, який телефонував, називав ім`я відповідачки, сказав, що знає, що її сторінка зламана і здійснено декілька платежів, які вони заблокували. Зі слів ОСОБА_1 він дуже наполягав, що необхідно негайно відкликати платіж з "Комфі", інакше ці гроші на наступний день вже не повернути. Відтак, ОСОБА_1 будучи впевненою в тому, що спілкується з працівником АТ «ПУМБ» увійшла на свою сторінку в ПУМБ ОНЛАЙН, але ніяких операцій не побачила. Їй сказали, що вона просто не бачить цього, так як її сторінка зламана. Потім цей чоловік наполегливо переконував ОСОБА_1 , що існує певний протокол дій в таких випадках.

Чоловік, який телефонував запропонував перевірити, з якого номера йде дзвінок, це був один з номерів ПУМБ . Потім у ОСОБА_1 запитали, чи є у неї Телеграм. В подальшому їй передзвонили з телеграму з аккаунту PUMB Online (зараз з він ідентифікується як jnfr). Значок того, хто телефонував, знову був ПУМБ Онлайн . Їй сказали, що напевно вона робила покупки в інтернет магазині типу " Джума ", де вказується банківська карта. У неї дійсно було встановлено цей додаток в 2018 - 2020 році. У 2020 році восени у неї заблокували картку і особистий кабінет в ПУМБ ОНЛАЙН. Після звернення в банк, їй підтвердили, що була спроба злому карти. У 2020 році карта була перевипущена. Додаток "Джума" ОСОБА_1 видалила. Чоловік, який телефонував переконав її, що у шахраїв в доступі номер рахунку, до якого підв`язані нові карти. Сказав, що згідно протоколу дій, необхідно завантажити на телефон програму "AnyDesk" для заповнення форми для повернення грошей. На її сторінці в ПУМБ ОНЛАЙН була додана її карта "монобанк", через яку ОСОБА_1 робила комунальні платежі. Її переконали, що необхідно перевести гроші з її кредитної картки на картку "монобанк", щоб зберегти їх. На її рахунку на картці "монобанк" було 582 гривні і кредитний ліміт 1000 грн. А далі почалися банківські операції, які ОСОБА_1 озвучувалися по телефону. На карту ПУМБ почали надходити кошти, їй говорили, що це почалося повернення заблокованих коштів. Про те, що в "монобанк" є можливість вивести виконані платежі в розстрочку, відповідачка не знала. Їй було сказано, що це робиться для можливості переведення на карту "монобанк" грошей з кредитної карти " ПУМБ ". Було скоєно дуже багато операцій. В подальшому, ОСОБА_1 переконали, що на телефоні залишилися дані " Джума " і їх треба видалити.

В результаті злочинних дій, шахраї завдали ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 108.030,00грн. (44.928,00грн. списано з картки ПУМБ і 63.102,00грн. списано з картки Монобанк)».

В подальшому, ОСОБА_1 було знайдено статтю в Фейсбук в серпні 2021 року щодо того, що в Херсонському СІЗО діяли фальшиві «служби безпеки» Приватбанка, Монобанка, Ощадбанка, НБУ. Вони телефонували людям, представлялися працівниками «служби безпеки» крупних банків України і злочинним шляхом заволодівали коштами людей. По слідчим даним вони «напрацювали» не менше, аніж 18 млн. грн.

В подальшому, ОСОБА_1 05.07.2021 року одразу пішла до АТ «Універсал Банк» та до АТ «ПУМБ» та повідомила службу підтримки про вказані обставини, її заяву було зафіксовано та повідомлено, що банк проведе перевірку з цього питання і про результати її повідомлять у встановлений законом строк.

Після цього, ОСОБА_1 отримала смс від МОНОБАНК з якого стало відомо, що її звернення за фактом шахрайських дії зз її картками зафіксовано та рекомендовано звертатися до поліції (скрін долучається).

Так, 27.08.2021 року, ОСОБА_1 звернулася до Запорізького РУП ВП № 4 та просила внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

08.09.2021 року, було внесено відомості до ЄРДР за № 12021087040000665 за вказаною заявою за ч. 1 ст. 185 КК України, досудове розслідування триває.

Йшов час, але письмової відповіді з банків ОСОБА_1 так і не отримала, натомість їй почали телефонувати та повідомляти про наявність заборгованість, а також про нарахування відсотків.

07.10.2021 року нею було подано до АТ «Універсал Банк» заяву в якій детально викладено обставини за якими в неї списання грошових коштів відбулося в результаті злочинних дій невідомих осіб, всупереч її волі та намірам і по вказаним фактам порушено КП (копія заяви долучається).

ОСОБА_1 просила зняти з неї заборгованість в розмірі 44 928 грн. та зупинити нарахування відсотків за користування цією сумою.

Цього ж дня ОСОБА_1 було подано заяву аналогічного змісту і до АТ «ПУМБ» (копія долучається з доказом прийняття).

18.10.2021р. їй надійшла відповідь з АТ «Універсал Банк» з якої стало відомо, що заяву ОСОБА_1 було проігноровано (копія долучається).

29.11.2021 року, ОСОБА_1 було надано відповідь з АТ «ПУМБ» в якій було вказано, що Банком зафіксовано 04.07.2021 вхід до системи «Інтернет-банкінг» та проведення операції з переказу коштів на картку N? НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) monobank/AT «Універсал банк» о 22:44 на суму 12.232,01грн., о 22:55 на суму 7.195,30грн. (копія долучається).

31.12.2021 року, ОСОБА_1 знову звернулася до АТ «ПУМБ» та просила надати інформацію по повним реквізитам і по тому, кому саме належить картка N? НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) monobank/AT «Універсал банк».

Також, приймаючи до уваги, що у відповіді банка вказана інформація лише по двом переказам, просила повідомити її стосовно всіх переказів та всієї суми, яка була знята зловмисниками з належного їй рахунку АТ «ПУМБ» 04.07.2021р.

Однак, відповіді по вказаній заяві отримано не було.

В подальшому, ОСОБА_1 було отримано виписку АТ «ПУМБ» :

- 1- за період часу з 04.07.2021 року (день коли почалися шахрайські дії і в неї почали зніматися грошові кошти) з 20:43і по 23:05 ,з яких чітко видно, що дійсно з її картки шахраями було переведено «витрати в розстрочку» з її картки;

- 2 - за період часу з 04.07.2021 року по 01.12.2021 з якої стало відомо, що «щомісячні платежі витрати у розстрочку» продовжують списуватися.

З огляду на зазначене, 04.07.2021 року невідома особа шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у загальній сумі в розмірі 108.030,00грн. (44.928,00грн. списано з картки ПУМБ і 63.102,00грн. списано з картки Монобанк).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 8, 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 11 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог».

Отже, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Вказані висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доводити так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відтак, наявними у справі доказами не підтверджено того, що ОСОБА_1 як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, мобільного додатку, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 04 липня 2021 року щодо перерахування із карткового рахунку грошових коштів.

Більше того, мав місце факт негайного звернення відповідачки ОСОБА_1 до банку та до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій з її банківськими рахунками.

Рішення у кримінальному провадженні не прийнято, досудове розслідування триває. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідачки була відсутня воля на здійснення переказів та отримання кредиту 04 липня 2021.

Оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, не довів того факту, що своїми діями чи бездіяльністю відповідач сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо отримання кредиту та здійснення переказів, не надано доказів отримання кредитних коштів відповідачем, а відповідач, виявивши шахрайські дії відносно себе, невідкладно повідомила правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштам, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позовних вимогах відмовлено, то судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.

Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн. залишаються на Позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_5 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 17 березня 2026 року.

Суддя Юлія ГАЛУЩЕНКО