Ухвала суду № 134853902, 12.03.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/726/26

Номер провадження 1-кс/305/72/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

12.03.2026 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026071140000005 від 06.01.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,

встановив:

До суду 12.03.2026 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання зводяться до такого.

1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.

2. Вина підозрюваного підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколом огляду місця події від 11.03.2026, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків, висновком експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_6 заявила, що клопотання не визнає, тримання під вартою є крайньою мірою. Підозра необгрунтована, під час другої оперативної закупки не вилучено ні грошові кошти, ні наркотичні засоби. Продаж іншим особам не встановлено, виключно оперативна закупка. У даному випадку визначення розміру грошової застави є обов`язковим, тому просить застосувати таку в мінімальному розмірі, підозрюваний ніде не працює офіційно, раніше не судимий. Вважає, що цілодобового домашнього арешту буде достатньо, так як свідки вже допитані, речові докази вилучені.

Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що при обшуку у нього нічого не знайшли, підозра, що він брав гроші від якоїсь жінки, то вона їх раніше зичила і тепер повернула борг. Незаконні речовини він нікому не передавав, просить застосувати запобіжний захід цілодобовий домашній арешт.

Щодо свого майнового стану пояснив, що працює у своєї сестри, яка є фізичною особою-підприємцем, кочегаром, сантехніком (неофіційно), має транспортний засіб - мотоцикл, нерухоме майно, земельні ділянки, грошові кошти на рахунках у банках - відсутні.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на підозрюваного (4).

Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив наступне.

1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 24.02.2026 та повторно 11.03.2026 збув ОСОБА_7 за грошові кошти особливо небезпечну психотропну речовину «PVP», яку придбав у невстановленому місці та час.

Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 12.03.2026 об 11:00 год, затриманий він о 19:38 год 11.03.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.

Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення 06.01.2026 зареєстровано за № 12026071140000005 за ч. 1 ст. 307 КК України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що неодноразово купляла у ОСОБА_5 наркотичні засоби у готелі «Гранд»;

- протоколами оглядів та вручень грошових коштів ОСОБА_7 , вручення технічних засобів, оглядів покупця, добровільної видачі наркотичних засобів та речовин

- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які підтвердили обставини проведення слідчих дій за їх участю як понятих;

- висновком судової експертизи вилученої речовини, що була продана підозрюваним 24.02.2026, відповідно до якого та є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою у перерахунку на основу 0,1029 г.

Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.

Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та обґрунтований тим, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення підозрюваний з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свідків) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.

Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній підозрюється у тяжкому корисливому злочині, вчиненому повторно.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.

3. Неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Слідчий суддя констатує, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково визначається розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КК України, які у даному випадку відсутні.

Тому, клопотання у частині невизначення підозрюваному розміру застави, як просив слідчий та прокурор, задоволено бути не може.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем, злочин є корисливим, наявні усі 5 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що розмір реалізованих наркотичних засобів є порівняно невеликим, разом з тим, мали місце два епізоди.

Майновий стан підозрюваного характеризується відсутністю постійного щомісячного доходу, не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, коштів на рахунках у банківських установах тощо, підозрюваний таку наявність заперечив, ствердив лише про наявність мотоцикла.

З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в розмірі, більшому за середній, передбачений законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків, стороною обвинувачення не надано.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 19:38 год 10.05.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 199 680 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 12.03.2026 по справі № 305/726/26, 1-кс/305/72/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 10.05.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Тячівської окружної прокуратури;

- не відлучатись за межі смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 17.03.2025 о 08:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_12