Постанова № 134846639, 12.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1443/26

Провадження № 3/202/652/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Логвіненко Т.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, що надійшли з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Дніпро) Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , генерального директора ТОВ «Дніпрометиз ТАС», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №76/32-00-04-01-14 від 11.02.2026 року, за результатами документальної позапланової перевірки (акт від 29.12.2025 №993/32-00-04-01-02-01-05393145) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, ТОВ «Дніпрометиз ТАС», а саме порушено порядок ведення податкового обліку, чим здійснено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту порушено абз. А) п. 198.1, п. 198,2, п. 198,3 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у жовтні 2025 року в розмірі 61 888, 90 грн., внаслідок чого порушено п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст. 200 ПК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду надав клопотання про закриття провадження в адміністративній справі, посилаючись на те, що даний протокол не можна вважати належним, достовірним і допустимим доказом у справі, оскільки протокол містить недоліки, крім того, ТОВ «Дніпрометиз ТАС» було подано до Дніпровського окружного адміністративного суду позов про скасування винесеного за Актом перевірки ППР. Просив закрити провадження в адміністративній справі.

Розглянувши вказаний протокол, дослідивши матеріали, суд виходить з наступного.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які, у разі визнання особи винною, повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, цим процесуальним документом особа фактично притягається до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.

Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Проте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, який прийнятий судом до уваги як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення та конкретні дії останнього, що у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_1 як генеральним директором ТОВ «Дніпрометиз ТАС», які призвели до завищення суми податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у жовтні 2025 року в розмірі 61 888, 90 грн., внаслідок чого порушено п. 200.1, абз. в) п.200.4 ст. 200 ПК України.

Крім того, 23.02.2026 року ТОВ «Дніпрометиз ТАС» було подано до Дніпровського окружного адміністративного суду позов про скасування винесеного за Актом перевірки ППР.

Враховуючи, що Акт перевірки ППР є предметом оскарження у встановленому законом порядку, такий факт свідчить про його неузгодженість у розумінні податкового законодавства. До моменту завершення процедури адміністративного чи судового оскарження відповідне податкове зобов`язання не набуває статусу остаточно визначеного та погодженого, а відтак не може вважатися належною та беззаперечною підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

У зв`язку з цим обставини, які покладені в основу притягнення особи до відповідальності, не є належним чином встановленими, оскільки правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення на даний час перебуває на стадії оскарження та не підтверджена остаточним рішенням компетентного органу чи суду.

Таким чином, на момент розгляду справи судом факт наявності події та складу правопорушення не доведений і не встановлений у передбаченому законом порядку, що виключає можливість покладення на особу юридичної відповідальності. Відповідно, за відсутності належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях особи об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки на момент розгляду справи судом не встановлено ані події правопорушення, ані всіх необхідних елементів його складу, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра.

Суддя Т. Г. Логвіненко