Постанова № 13484387, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10904/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року у справі за її позовом до приватного підприємства «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант», третя особа Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання державної реєстрації недійсною, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про визнання державної реєстрації недійсною та припинення юридичної особи ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»з мотивів реєстрації цього товариства на підставній особі, які не має наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року у позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у органів державної податкової служби повноважень на звернення до адміністративного суду з позовними заявами про визнання недійсними записів про проведення державної реєстрації субєктів господарювання.

В апеляційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.03.2008 та 19.03.2008 взяте на облік платника податків за № 116303 у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Засновником підприємства є громадянин ОСОБА_2

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 р. № 755-IV (надалі за текстом «Закон № 755-IV») визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 6 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що субєкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Це положення відтворене у статті 38 Закону № 755-IV відповідно до частини другої якої підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

За змістом пункту 2 розділу VІІІ Прикінцеві положення Закону № 755-IV закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що йому не суперечить.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено помилковий висновок щодо відсутності у органів державної податкової служби повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання недійсними записів про проведення державної реєстрації субєктів господарювання, оскільки він не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Заявлену позивачем вимогу про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП, яка фактично є вимогою про скасування державної реєстрації зазначеного підприємства, суду слід було розцінити як вимогу про припинення юридичної особи, яка в свою чергу відповідає повноваженням органу державної податкової служби, і внаслідок цього компетенції адміністративних судів.

При цьому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам ДПІ щодо відсутності у засновника підприємства дійсного наміру зареєструвати ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 про створення ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»нічого невідомо, він не здійснював та не мав наміру здійснювати господарську діяльність.

На думку суду апеляційної інстанції зазначені обставини є беззаперечним свідченням допущення порушень закону при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги не суперечать нормам податкового законодавства, обґрунтовані на законі, а тому мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, позивач повністю обґрунтував свої позовні вимоги, а відповідач їх не спростував.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним реєстрацію ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»в якості платника податку на додану вартість та визнати недійсним свідоцтво № 100121432 про реєстрацію ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»в якості платника податку на додану вартість з моменту видачі, тобто з 11.06.2008.

Припинити юридичну особу ПП «Міжнародна фінансова компанія «Інвестгарант»(код ЄДРПОУ 35792145).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 18.01.2011.