Постанова № 13484356, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-171/10 Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.

при секретарі - Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фастівського міськрайонного центру зайнятості на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року в справі за позовом Фастівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 3483,35 гривень.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить позовні вимоги центру зайнятості задовольнити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05.05.2008 року по 09.12.2008 року працював головним державним інспектором Інспекції ДАБ, звільнившись з займаної посади за згодою сторін відповідно до п.1ст.36 Кодексу законів про працю України.

26.01.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного центру зайнятості із заявою з приводу вирішення питання його працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 4).

Наказом Фастівського міськрайонного центру зайнятості № НТ090126 від 26.01.2009 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

З акту № 196 Фастівського міськрайонного центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 27 листопада 2009 року вбачається, що громадянин ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний, не скасувавши свою підприємницьку діяльність. Подавши під час отримання статусу безробітного завідома неправдиві відомості, він не мав права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки належав до категорії зайнятого населення. Згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»він отримував обманним шляхом допомогу по безробіттю з 26.01.2009 року по 26.11.2009 року. Даним актом встановлено, що з 02.02.2007 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП № 20016304264 (а.с. 15).

Наказом № НТ 091130 від 30.11.2009 р. позивачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю. (а.с. 13).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем листом № 105/08-10 від 25.01.2010 року було повідомлено відповідача про необхідність повернення виплачених коштів.

В своїх висновках суд першої інстанції послався на пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що при зверненні до центру відповідачем надавалась довідка з відділу державної реєстрації де зазначалось про внесення рішення фізичної особи підприємця про припинення підприємницької діяльності.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції послався на норми ч.2 ст.1166 ЦК України та прийшов до висновку про відсутність вини відповідача в заподіянні позивачу матеріальної шкоди.

Однак колегія суддів, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26.11.2009 р. вбачається, що 10.04.2008 р. внесено рішення фізичної особи підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с. 16).

Однак, у відповідності до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З приводу твердження відповідача про те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості він не займався підприємницькою діяльністю, колегія суддів приходить до висновку, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року повязує статус підприємця не з фактом зайняття фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця.

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, не був зайнятою особою, яка мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фастівського міськрайонного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2010 року скасувати, прийнявши нову, якою позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості (вул..Соборна,20-а, Київська обл., м.Фастів, 08500, р/р 37174002002150 УДК в Київській області, ЄДРПОУ 24884943, МФО 821018) отриману допомогу по безробіттю в сумі 3483(три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді