Ухвала суду № 13484348, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5788/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Чернохілов С.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядк письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікторія-центр»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Вікторія-центр»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2009 року приватне підприємство «Вікторія-центр»звернулося до суду з позивом до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000362301/0 від 24.03.2009р., №0000372301/0 від 24.03.2009р., №0000311702/0 від 24.03.2009р., №0000362301/1 від 29.05.2009р., №0000372301/1 від 29.05.2009р., №0000311702/1 від 29.05.2009р., №0000362301/2 від 05.08.2009р., №0000372301/2 від 05.08.2009р., №0000311702/2 від 05.08.2009р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.

Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Бердичівської державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Вікторія-центр»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки було складено Акт №591/23-01/20422172 від 13.03.2009р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, зокрема, податковим повідомленням-рішенням №0000362301/2 від 05.08.2009р. позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1007346,00грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 731661,00грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, до складу валових витрат включена вартість витрат по придбанню металобрухту у приватного підприємства «Висотпромбуд»в розмірі 3979385,00грн., що не підтверджено відповідними документами, чим порушено вимоги п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 01.08.2007р. укладеного між позивачем та ПП «Висотпромбуд» про постачання брухту чорних металів, товар відвантажується на адресу покупця ПП «Вікторія-центр»автомобільним транспортом продавця.

На виконання умов сказаного договору ПП «Висотпромбуд»виписало позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку металопродукції на загальну суму 3979385,00грн.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про металобрухт»приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову небезпеку, а в разі потреби про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обовязковим.

За умовами вищевказаного договору купівлі-продажу від 01.08.2007р. товар відвантажується на адресу покупця ( ПП «Вікторія-центр»автомобільним транспортом продавця.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують факти перевезення металобрухту від постачальника та інші документи, що підтверджують перевезення металу.

Відповідно до п. 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, встановлено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ призначений для списання товарно-матеріальних цінностей , обліку на шляху їх переміщення оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, в також розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортних накладних підписом і при необхідності печаткою.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що товарно-транспортна накладна відносить до первинної документації, ведення форм якої для всіх субєктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обовязковим.

На підтвердження факту здійснення господарської операції щодо постачання металопродукції саме позивачу постачальником ПП «Висотпромбуд»в матеріалах справи містяться лише копії видаткових та податкових накладних, банківські виписки.

Наявні документи свідчать про наявність значних обсягів поставок металобрухту, що обєктивно обумовлювало відповідні по величині витрати на транспортування, складування металопродукції як у як у позивача, так і його контрагента, наявності засобів транспортування, укладення договорів перевезення тощо.

Однак, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, документи в підтвердження перевезення та зберігання металобрухту, що підтверджують реальність виконання угоди.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що діяльність повязана із заготівлею, переробкою, металургійною переробкою металобрухту кольорових і чорних металів має здійснюватися на підставі ліцензії виданої відповідно до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Субєкт господарювання зобовязаний провадити певний вид господарської діяльності , що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензія, надана позивачем відповідачу в порядку адміністративного оскарження серії АВ №231602 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів визнано недійсною відповідно до протоколу №261 від 29.01.08р. засідання постійно діючої ліцензійної комісії з питання ліцензування заготівлі, переробки металобрухту кольорових та чорних металів, створеною наказом Міністерства промислової політики України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість реального здійснення позивачем операцій з поставки металобрухту та його обсягу, а також про відсутність документів, які б підтверджували реальне виконання відповідних операцій з поставки металобрухту, а отже і про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000372301/2 від 05.08.2009р. колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що тимчасового до 01.01.09р. звільняються від оподаткування операції з поставки відходів та брухту чорних металів.

Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 6.1 ст. 6 Закону передбачено, що обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим законом, оподатковується за ставкою 20 відсотків.

Разом з тим, позивач не оподатковував за ставкою 20% вартість товарно-транспортних витрат, які компенсовані для ПП «Вікторія-центра»покупцем ПП «Вторметсплав»згідно залізничного тарифу за перевезення брухту чорних металів, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 30586грн.

Що стосується не нарахування податку із доходу отриманого фізичною особою необхідно зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з позивачем та навчалася в Бердичівській філії Міжрегіональної Академії управління персоналом відповідно до умов Договору від 08.09.205р. №1/05 укладеного між ПП «Вікторія-центр»та Академією.

За умовами Договору, а саме відповідно до п. 3, термін навчання становив три роки починаючи з 17.10.2005р.

За період навчання ОСОБА_3 позивачем було перераховано до Бердичівської філії Міжрегіональної Академії управління персоналом 6520грн.. Однак, ОСОБА_3 припинила трудові відносини з позивачем відповідно до наказу №5 від 03.04.2008р. до закінчення навчання в Академії.

Відповідно до п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку найманої особи за профілем діяльності чи загально виробничим.

Абзацом другим цього пункту передбачено, що якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 припинила трудові відносини з позивачем до закінчення навчання (другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання), сума 6520грн. сплачена у компенсацію вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія-центр»залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур