Постанова № 13484200, 20.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3244/10/2270/9

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представників позивача - Білявський Ю.С. за довіреністю №102/2165 від 22.12.2008р., Балачук П.К. за довіреністю № 102/1058 від 18.07.2007р., Нікіфоров М.Л. за довіреністю №102/2085 від 10.12.2008р.

представника відповідача - Волчецький І.М. за довіреністю №3141/10/10-017 від 03.03.2010р.

прокурора відділу облпрокуратури - Павлишин В.І розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" <3-тя особа >до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення за участю прокуратури Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2006 року №0000752300/0/2497, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» звернулось в суд з позовом до Славутської обєднаної державної податкової інспекції особі Нетішинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000752300/0/2497 від 14.12.2006 року, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1841760 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 920880 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 920880 грн.. З висновками відповідача позивач не погоджується, зазначає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач зазначає, що порядок обчислення та сплати ПДВ ним виконано в повному обсязі, а отже має право на відображення у податковому обліку податкового кредиту з ПДВ сплаченого в ціні товару. Вказує на те, що згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції до 25.03.2005 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції до 25.03.2005 року) будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг). Зазначає, що при цьому позивач сплатив в ціні товару суми ПДВ та на законних підставах у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» скористався податковим кредитом, після отримання податкових накладних від ПП «Інтер», яке на той час працювало, сплачувало податки та надавало звіти в ДПІ. Продавець шкур ВРХ (ПП «Інтер») був внесений до ЄДР та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Позивач, як покупець не може нести відповідальності як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включеного до ЄДР, за умови необізнаності покупця щодо такої. Зазначає, що несплата податків іншими підприємствами (контрагентами) не впливає на права і обовязки позивача щодо обчислення і сплати ПДВ. На підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкову кредиту сум податку на додану вартість у червні-вересні 2004 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі. Вказують на те, що в 2004 році позивач здав в експлуатацію 2-й енергоблок Хмельницької атомної електростанції, обсяги будівельних робіт значно знизились, тому, маючи право на оптову торгівлю та право на зовнішньоекономічну діяльність, позивач почав займатись такою діяльністю з метою отримати доходи. В тому числі придбав шкури ВРХ у ПП «Інтер» та продав їх за кордон підприємству Молдови через комісіонера ПП «Гренада», сума прибутку по операціям склала 11532,20 грн..

Представник відповідача проти позову заперечив, оскільки відкритим акціонерним товариством «Управління будівництва Хмельницької АЕС» відповідно до пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР із змінами та доповненнями в редакції, що діяла до 30.06.2005р., не доведено виконання порядку сплати ПДВ в повному обсязі, тобто факт надходження до Державного бюджету України, то права передбачені пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону не поширюється на платника податку, незалежно від наявності в нього відповідних податкових декларацій та відповідних податкових накладних. Зазначене порушення призвело до безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 920880,00 грн..

Прокурор відділу облпрокуратури в судовому засіданні підтримав позицію відповідача.

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» було засноване спільним рішенням Фонду державного майна України та Організацією орендарів «Управління будівництва Хмельницької АЕС» від 31.08.1994р. №8 шляхом перетворення Орендного підприємства Управління будівництва Хмельницької АЕС у акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.06.1993р. №57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів зданих в оренду». В звязку з зміною назви підприємства з Акціонерного товариства «УБ Хмельницької АЕС» на Відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» перереєстроване виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ 09.09.1999р. за №0038. Відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» взято на податковий облік Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ 11.01.2002р. №352.

Основними видами діяльності товариства згідно довідки Хмельницького обласного управління статистики №1145 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є: загальнобудівельні організації; проектні, проектно-вишукувальні, вишукувальні роботи; роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; монтажні роботи; транспортно-експедиційні послуги на замовлення населення; оптова-торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкція та відновлення); діяльність транспортних агентств; монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації, монтаж антен; діяльність у сфері архітектури, інженерна та технічна діяльність, повязана з будівництвом; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Згідно статуту ВАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів за №12 від 04.04.2003р. (протокол №8) та зареєстрованого виконавчим комітетом Нетішинської міської ради народних депутатів від 21.10.2003р. № реєстраційної справи 0170 предметом діяльності товариства крім іншого є торгівельна діяльність у сфері оптової торгівлі, зовнішньоекономічна діяльність у всіх сферах відповідно до п.9 статуту (зовнішньоекономічна діяльність).

В період часу з 01.12.2006р. по 06.12.2006р. працівниками державної податкової інспекції у м.Нетішин на підставі направлення від 01.12.2006р. №229 та наказу від 01.12.2006р. №99 проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з урахуванням вимог п.5 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами і доповненнями) з питань дотримання відкритим акціонерним товариством «Управління будівництва Хмельницької АЕС» вимог податкового законодавства при обчисленні податку на додану вартість за період з 01.06.2004р. по 31.12.2004р..

У період, за який проводилась перевірка, відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» було платником, податку на прибуток, податку на землю, орендної плати за землю, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників транспортних засобів, податку з доходів найманих працівників, податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, збору за спецвикористання водних ресурсів, збору за геологорозвідувальні роботи, податку на рекламу, плати за користування надрами, плати за користування надрами місцевого значення, податку на додану вартість (перереєстроване як платник податку на додану вартість в Нетішинському відділенні Славутської ОДПІ 21.01.2002р., свідоцтво платника ПДВ №31766704).

За результатами перевірки відповідачем складено акт №567-23/21339688 від 06.12.2006р., відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення пп.7.7.5, пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 920880,00 грн., в т.ч.: за червень 2004 року 195200 грн., за липень 2004 року 195200 грн., за серпень 2004 року 238400 грн., за вересень 2004 року 292080 грн..

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2006 року №0000752300/0/2497, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1841760 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 920880 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 920880 грн..

Підставою для визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість є викладені в акті виїзної позапланової перевірки висновки відповідача щодо включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка не відповідає фактичним податковим зобовязанням платників податку контрагентів позивача, надані позивачем на підтвердження позовних вимог податкові накладні не можуть бути свідченням права на податковий кредит. А саме донараховуючи податок на додану вартість, відповідач виходив з того, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 920880,00 грн. з операцій придбання шкур ВРХ в ПП «Інтер», оскільки щодо цього підприємства з 01.03.2005 року розпочата ліквідаційна процедура за рішенням суду. ПП «Інтер» придбало шкури за договором від 06.11.2003 року та податковими накладними за листопад 2003 року вересень 2004 року в ВКФ ТОВ «Чайка», стосовно якого розпочата ліквідаційна процедура за рішенням суду у звязку з неподанням підприємством звітності, починаючи з жовтня 2005 року. В свою чергу, ВКФ ТОВ «Чайка» теж не є виробником шкур ВРХ, а придбало їх в ПП «Чорномор Т», ТОВ «Коллієр ЛТД», ПП «Надра», які є підприємствами посередниками у ланцюзі поставки вказаного товару, податок на додану вартість до бюджету ними не сплачено, а зазначені в податкових деклараціях показники не відповідають дійсності. Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2005 року припинено провадження у справі про банкрутство ВКФ ТОВ «Чайка» у звязку з його ліквідацією, рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2004 року скасовано (припинено) державну реєстрацію ПП «Чорномор Т», рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 01.12.2004р. визнано недійсними статут та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Надра», за актом ДПІ у Солом»янському районі м.Києва від 23.11.2005р. №2111 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Коллієр ЛТД».

Досліджуючи правомірність вищезазначених висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.7.5, пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) судом встановлено наведене нижче.

30.06.2004 року між відкритим акціонерним товариством «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та приватним підприємством «Інтер» м.Одеса укладено договір купівлі-продажу №1/06, предметом якого були шкури великої рогатої худоби (далі-ВРХ) кількість, ціна та сума яких визначається в специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору (п.1.1 договору). Пунктом 2.1 договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 60-ти днів з моменту отримання товару або у будь-якій іншій формі розрахунків яка не протирічить законодавству України. За змістом п.3.1 договору поставка товару здійснюється на протязі 10 днів з моменту укладення договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладна, акт прийому-передачі). Прийом товару по кількості, якості і комплектності здійснюється у відповідності з інструкціями П-6 в П-7 повноважними представниками сторін на складі продавця.

Відповідно до специфікації №1 від 30.06.2004 року до договору купівлі-продажу №1/06 від 30.06.2004р. ПП «Інтер» зобовязалось продати позивачеві шкури ВРХ (до 10 кг), 1 сорт в кількості 40000 кг на загальну суму 1171200,00 грн. (в тому числі ПДВ 195200 грн.). Відповідно до специфікації №2 від 29.07.2004 року до договору купівлі-продажу №1/06 від 30.06.2004р. ПП «Інтер» зобовязалось продати позивачеві шкури ВРХ (до 10 кг), 1 сорт в кількості 40000 кг на загальну суму 1171200,00 грн. (в тому числі ПДВ 195200 грн.). Відповідно до специфікації №3 від 31.08.2004 року до договору купівлі-продажу №1/06 від 30.06.2004р. ПП «Інтер» зобовязалось продати позивачеві шкури ВРХ (до 10 кг), 1 сорт в кількості 40000 кг та шкури ВРХ, 1 сорт в кількості 20000 кг на загальну суму 1430400 грн. (в тому числі ПДВ 238400 грн.).

На виконання умов договору купівлі-продажу №1/06 від 30.06.2004 року ПП «Інтер» реалізувало позивачеві шкури ВРХ до 10 кг 1 сорту на загальну суму 3772800 грн., в тому числі податок на додану вартість сумі 628800 грн..

Відповідно до договору №09/29-1 від 29.09.2004 року ПП «Інтер» зобовязалось передати у власність позивача шкури великої рогатої худоби, 1 сорт (до 10 кг) в кількості 60000,0 тон на загальну суму 1752480 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 292080 грн. (п.1.1 договору). Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата здійснюється покупцем до 30 жовтня 2004 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або у будь-якій іншій формі розрахунків яка не протирічить законодавству України. За змістом п.4.1 договору поставка товару здійснюється на протязі 10 днів з моменту укладення договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладна, акт прийому-передачі). Прийом товару по кількості, якості і комплектності здійснюється у відповідності з інструкціями П-6 в П-7 повноважними представниками сторін на складі продавця.

На виконання умов договору №09/29-1 від 29.09.2004 року ПП «Інтер» реалізувало позивачеві шкури ВРХ до 10 кг 1 сорту на загальну суму 1752480 грн., в тому числі податок на додану вартість сумі 292080 грн..

Факт поставки підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, оформленими продавцем (ПП «Інтер») на кожну поставку товару та довідками складського обліку ПП «Інтер».

Від імені позивача видаткові накладні підписані уповноваженою особою ОСОБА_8 на підставі довіреностей, виданих позивачем.

Всього відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва Хмельницької АЕС» отримало по накладних товарно-матеріальні цінності шкури ВРХ в кількості 200000 кг на загальну суму 5522869,00 грн., в тому числі ПДВ 920880,00 грн..

Отримавши податкові накладні позивач відніс 920880,00 грн. податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних шкур ВРХ, до податкового кредиту звітного періоду товариства.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції до 25.03.2005 року) (далі Закон), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приписами пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону, встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, у Законі передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Досліджені судом докази, зокрема акт перевірки від 06.12.2006 року, податкові накладні, свідчать, що позивач сформував податковий кредит у червні вересні 2004 року в сумі 920880,00 грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних йому постачальником товарів (послуг) після отримання цих податкових накладних.

Таким чином, платник податку покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів або перерахування коштів постачальнику товару.

Факт оприбуткування позивачем придбаних від ПП «Інтер» шкур ВРХ підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріальними звітами за червень вересень 2004 року, податковими накладними.

Судом встановлено, що позивач при укладенні укладені договорів купівлі-продажу шкур ВРХ з ПП «Інтер» діяв з метою отримання доходу в подальшому. А саме 30.06.2004 року між ПП «Гренада» та позивачем було укладено договір комісії №06-1. На виконання якого, шкури ВРХ були продані за кордон підприємству Молдови через комісіонера ПП «Гренада», що підтверджується договором комісії №06-1 від 30.06.2004р., специфікаціями №№1, 2, 3, актами прийому передачі до договору комісії від 30.06.2004р, від 29.07.2004р., від 31.08.2004р., договорами між ПП «Гренада» і ТОВ «FORTRADING-MERIDIAN» Республіка Молдова, матеріальними звітами позивача за червень-вересень 2004 року, вантажно митними деклараціями, ветеринарними свідоцтвами шкур ВРХ, повідомленням Південної митниці Державної митної служби України від 07.12.2010 року №18/27-05/13555, платіжними дорученнями про перерахування коштів за шкури ВРХ. Як наслідок позивач отримав дохід від продажу шкур ВРХ в розмірі 11531,20 грн..

Судом також враховується, що відповідач визнає факт поставки товару, відображеного в податкових накладних, віднесених до податкового кредиту, оплати товару та використання у господарській діяльності позивача, а також визнає, що податкові накладні оформлені продавцем у відповідності до Порядку їх оформлення та Закону.

Приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, підтверджено актом перевірки та не заперечується відповідачем, що господарські операції з купівлі-продажу шкур ВРХ від ПП «Інтер» спричинили зміни в структурі активів та зобовязань позивача (як підстава для оплати товару).

Отже, дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцем товару ПП «Інтер», є достатньою підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у червні-вересні 2004р. сплачених у складі вартості придбаних шкур ВРХ.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 665 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів купівлі-продажу вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договора, позивач та його контрагент ПП «Інтер» діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Навпаки, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали договір. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», які свідчать про отримання позивачем шкур ВРХ, їх оплату та використання в господарській діяльності.

Результати цієї операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, визнання 01.03.2005 року ПП «Інтер» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, саме по собі не тягне за собою недійсність договорів купівлі-продажу від 30.06.2004р. №1/06 та від 29.09.2004р. №09/29-1 та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Досліджені судом докази, свідчать, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ПП «Інтер» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

В судовому засіданні відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний щодо неправомірності дій ПП «Інтер» щодо сплати до бюджету податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Матеріалами справи підтверджується, що безпосередній контрагент позивача ПП «Інтер» придбав шкури ВРХ, які в подальшому були реалізовані позивачу, за договором від 06.11.2003 року у ВКФ ТОВ «Чайка», стосовно якого розпочата ліквідаційна процедура за рішенням суду, через неподання звітності в ДПІ, починаючи з жовтня 2005 року. З матеріалів справи вбачається, що ВКФ ТОВ «Чайка» не є виробником зазначеного товару, а придбавав цей товар у ПП «Черномор Т», ТОВ «Коллієр ЛТД», ПП «Надра». Відповідач стверджує, що вказаними посередниками у ланцюгу поставки товару позивачеві, податок до бюджету не сплачувався, а показники в деклараціях не відповідають дійсності.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що вищезазначені контрагенти (посередники у ланцюгу поставки товару) були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Порушення справ про банкрутство, визнання недійсними установчих документів юридичних осіб та подальше анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість підприємств посередників у ланцюзі поставки шкур ВРХ ВКФ ТОВ «Чайка», ПП «Черномор Т», ТОВ «Коллієр ЛТД», ПП «Надра» після укладання і виконання вказаних договорів автоматично не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.10.2 ст.10 Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

В звязку з цим, посилання відповідача на те, що право позивача на формування податкового кредиту не підтверджено результатами перевірок постачальників позивача по ланцюгу на думку суду є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів субєкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, постановою завідувача сектору протидії незаконному відшкодуванню ПДВ Славутського ВПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області від 12.07.2006 року в порушені кримінальної справи відносно службових осіб відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС» в звязку з відсутністю в діях складу злочину передбаченого ст.212 КК України відмовлено.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення за участю прокуратури Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2006 року №0000752300/0/2497 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2006 року №0000752300/0/2497.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >Д.Л. Фелонюк

< для копії >< для копії >