Постанова № 13484087, 08.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 року 14:48 Справа № 2а-7874/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання Сірик К.Л.

за участю:

представників позивача: Чулого І.С., Серебрякова С.Б.

представника відповідача: Прокофєва С.А.

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Запорізької митниці

про: визнання протиправними та скасування рішення від 03.06.2010 №112000006/2010/000753/1 та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом від 26.08.2010 №07-02-09-24/4762

ВСТАНОВИВ:

06.10.2010 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 03.06.2010 №112000006/2010/000753/1 та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом від 26.08.2010 №07-02-09-24/4762.

Ухвалою суду від 07.10.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7874/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд 25.10.2010.

Ухвалою суду від 25.10.2010 провадження у справі зупинено до 22.11.2010 за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.

22.11.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Ухвалою суду від 22.11.2010 провадження у справі зупинено до 08.12.2010 за клопотанням відповідача для надання додаткових доказів.

08.12.2010 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 08.12.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові. Зазначив, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу була подана ВМД, яка прийнятя для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МК України. Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 позивачем в повному обсязі були надані документи за переліком, передбаченим п.п.5,7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження». Митним органом необґрунтовано витребувані додаткові документи. Позивач частково надав витребувані додаткові документи та своїми листами повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання решти додатково витребуваних документів з поясненням причин такої неможливості їх подання. Після чого відповідачем безпідставно прийняте спірне рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом. Позивач подав митному органу нову митну декларацію, яка прийнята до митного оформлення. Враховуючи факт видання Запорізькою митницею та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, позивач звернувся з листами до відповідача з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом. Своїм листом Запорізька митниця надала відповідну згоду. Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання було здійснено по ВМД № 112030000/2010/014340 від 07.06.2010. Під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві. Таким чином митний орган фактично визнав достатніми ті документи, що знаходились в його розпорядженні і при проведенні перевірки не вживав додаткових заходів щодо отримання відомостей необхідних для її проведення. Запорізька митниця листом № 07-02-09-24/4762 від 26.08.2010 повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості. Вважає, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості товару. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях та додаткових поясненнях. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані позивачем для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Згідно з вимогами п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 були витребувані додаткові документи. Враховуючи, що декларантом надані не всі додаткові документи на підставі положень статті 265 МК України, вимог п. 14 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості №6 відповідно до ст.273 МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності у митниці та застосована митна вартість такого товару, що був ввезений на тих же умовах поставки, схожої якості і приблизно в тій же кількості, що й оцінювані товари. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Як встановлено матеріалами справи, 11.01.2010 між ВАТ «Запоріжсталь» (Покупець) та фірмою «Midland resources UK Ltd» (Лондон, Великобританія) (Продавець) було укладено контракт № ВП.1323.37515.10.01И (далі - Контракт), відповідно до якого фірма «Midland resources UK Ltd» взяла на себе зобов'язання поставити та продати, а ВАТ «Запоріжсталь» прийняти та оплатити магнезитовий порошок та вогнетривкі вироби.

Відповідно до зазначеного контракту фірма «Midland resources UK Ltd» у червні 2010 року поставила на ВАТ «Запоріжсталь» магнезитовий порошок, загальною вагою 335 тон, вартістю 220 євро за тонну.

При митному оформленні товару (магнезитовий порошок), який надійшов за Контрактом для ВАТ «Запоріжсталь» на Запорізьку митницю митний пост «Запоріжсталь» була подана ВМД №№ 11203000/0/013952 від 02.06.2010 для митного оформлення вантажу у режимі імпорт.

Митна вартість товару була визначена декларантом в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості №1) у розрахунку 220 євро за тону, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DAF - кордон Словакія - Україна, згідно Інокотермс - 2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 ВАТ «Запоріжсталь» були надані документи за переліком передбаченим п.п. 5,7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», який затверджено Постановою КМУ від 20.12.2006 №1766 (далі - Порядок №1766), а саме для підтвердження митної вартості товару, який проходив митне оформлення за даною ВМД надані наступні документи: контракт № ВП.1323.37515.10.01И від 11.01.2010р.; рахунки виробника (інвойси); рахунки Продавця; сертифікати про походження товару; якісні показники продукції № 95/156 від 11.05.2010; ДМВ-1 (декларація митної вартості) номери відповідно до номерів ВМД; експортні декларації країни відправлення; прайс-лист виробника; меморіальні валютні ордери; каталог виробника; лист фірми «Midland resources UK Ltd» від 07.05.2010; технологічна схема виробництва; інформація відносно цін виробника (калькуляція); висновок Держзовнішінформ № 7/240 от 12.04.2010.

Запорізька митниця на підставі п. 11 Порядку № 1766 запросила у позивача ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме: договір з третіми особами, що пов'язані з договором; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; відомості про якісні характеристики товару(крім сертифікату якості); рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг; відповідна бухгалтерська документація; відомості про якісні характеристики товару.

ВАТ «Запоріжсталь» частково надало додаткові документи, які вимагала митниця для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до п. 12 Порядку №1766, а саме:

-Копія листа фірми «Midland resources UK Ltd» №07/05/MRUL від 07.05.2010;

-Каталог виробника;

-Якісні характеристики сировини, концентратів.

Інші запитувані документи ВАТ «Запоріжсталь» не подало, як пояснив позивач, у звязку з тим, що вимога щодо їх подачі була висунута без врахування фактичних обставин та правовідносин, що склались між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Midland Resources UK Ltd.».

Так, позивач у своїх листах повідомив митницю про неможливість надати наступні документи:

-договір з третіми особами через те, що поставка здійснювалася за прямим зовнішньоекономічним договором № ВП. 1323.37515.08.01И від 08.01.2008 між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Midland Resources UK Ltd.» (Лондон, Великобританія), який надавався при митному оформленні вантажу. Фірма «Midland Resources UK Ltd.» листом №07/05/MRUL від 07.05.2010 відмовило надати договори з третіми особами;

-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця також неможливо надати через те, що така форма розрахунку не передбачена прямим зовнішньоекономічним договором № ВП.1323.37515.08.01И від 08.01.2008;

-рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг пов'язаних з виконанням даного договору не можливо подати, так як умови зовнішньоекономічного контракту не передбачали даних додаткових послуг, отже їх вартість і не могла бути оплачена;

-відповідні бухгалтерські документи щодо проведених оплат надати було неможливо, так як умовами контракту передбачено, що оплата здійснюється через 15 календарних днів з дати оформлення імпортної ВМД.

Враховуючи те, що позивачем не були надані додаткові документи в повному обсязі, на підставі положень статті 265 МКУ, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, Запорізькою митницею було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості № 6 відповідно статті 273 МКУ.

Так, Запорізька митниця визначила митну вартість за методом оцінки №6 (резервний), шляхом видання рішення №112000006/2010/000753/1 від 03.06.2010.

У звязку із необхідністю отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося листом №95/2031350 від 03.06.2010 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Листом № 07-02-09-24/2972 від 04.06.2010 Запорізька митниця надала відповідну згоду.

Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання було здійснено позивачем по ВМД №112030000/2010/014340 від 07.06.2010.

Матеріалами справи також встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв позивачу будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.

В подальшому Запорізька митниця листом №07-02-09-24/4762 від 26.08.2010 повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Оцінивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (надалі МК України) митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 МК України).

Згідно з ч.1 ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати якщо неможливо застосувати метод 3 у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте таких консультацій з підприємством позивача Запорізькою митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угод, що підлягала сплаті згідно до умов контрактів, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (надалі Порядок № 1776) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Запорізька митниця у своїх запереченнях зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо, Запорізька митниця не вказує.

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку №1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих документів супровідний лист з поясненням причин їх ненадання.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11 Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З дій відповідача та прийнятого рішення не вбачається наявність потреби у відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердження заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

З рішення відповідача про визначення митної вартості товару за шостим методом також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Рішення митного органу не містить жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Крім того, у спірному рішенні митницею не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості, чи бралися за основу ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до приписів ст.268, 269 МК України. Відповідачем не враховано, що обєктивна неможливість подання всіх витребуваних ним документів у звязку з їх відсутністю у позивача, не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товару.

Згідно ч.3 ст.264 МКУ передбачено, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом».

На виконання ст.264 МКУ прийнято Наказ ДМСУ від 17.03.2008 №230, зареєстрований у Мін'юсті України 27.03.2008 за №259/14950 «Про затвердження порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України».

За змістом даного наказу передбачено, що випуск у вільний обіг товарів може бути здійснено на підставі письмового звернення декларанта, яке розглядається митним органом у двохденний термін. При наданні згоди, митний орган обов'язково повідомляє декларанта про право митного органу здійснити контроль за правильністю визначення митної вартості після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.

Після завершення процедури з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон, митний орган зобов'язаний провести перевірку правильності визначення митної вартості товарів, а у разі необхідності митниця повідомляє декларанта про терміни здійснення даного контролю (п.12. Наказу №230).

В межах даної перевірки митний орган має право вжити додаткових форм контролю передбачених ст.41 МКУ, в тому числі витребувати від декларанта необхідні відомості, які декларант зобов'язаний подати (п. 13-14 Наказу №230).

По результатам перевірки, у разі прийняття митним органом, рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством, а до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.

Враховуючи факт видання Запорізькою митницею спірних рішень та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулося листом № 95/2031350 від 03.06.2010 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Листом 07-02-09-24/2972 від 04.06.2010 Запорізька митниця надала відповідну згоду. Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання було здійснено по ВМД №112030000/2010/014340 від 07.06.2010.

Матеріалами справи встановлено, що під час дії гарантійних зобов'язань митний орган не направляв підприємству будь-яких повідомлень про терміни здійснення контролю та письмових вимог про надання додаткових документів, або про проведення перевірки на підприємстві.

Таким чином, митний орган фактично визнав достатніми ті документи, що знаходились в його розпорядженні і при проведенні перевірки не вживав додаткових заходів щодо отримання відомостей необхідних для її проведення.

Запорізька митниця листом №07-02-09-24/4762 від 26.08.2010 повідомила підприємство про неможливість застосування митної вартості за ціною контракту, визначаючи єдиною підставою для прийняття такого рішення той факт, що ВАТ «Запоріжсталь» не надало жодних додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Суд вважає, що дані рішення були винесенні в порушення процедури передбаченої Наказом №230, оскільки жодних повідомлень від митниці про необхідність подання додаткових документів в підтвердження заявленої митної вартості на адресу підприємства не надходило. Під час первісного митного оформлення ВАТ «Запоріжсталь» надало до митного органу всі можливі документи, а пред'явлення вимоги про надання інших документів було зроблено без врахування фактичних обставин.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішень від 03.06.2010 №112000006/2010/000753/1 про визначення митної вартості товарів та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом від 26.08.2010 №07-02-09-24/4762, а тому позивні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Запорізької митниці задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці від 03.06.2010 №112000006/2010/000753/1 про визначення митної вартості товарів та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом від 26.08.2010 №07-02-09-24/4762.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (вул.Південне шосе, 72, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 10.12.2010