Постанова № 13484081, 07.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року Справа № 2а-7414/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя,

до: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про: стягнення податкової заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку у сумі 1854, 46 грн.

В позовній заяві вказано, що відповідач відповідно до заяви про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності від 16 грудня 2008 року здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування та має податковий борг перед бюджетом у розмірі 1 854, 46 гривень з єдиного податку. В порушення діючого законодавства України вказану суму податкового боргу відповідачем до бюджету не сплачено. Позовні вимоги обґрунтовуються п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04 грудня 1990 року.

Ухвалою суду від 27 вересня 2010 відкрито скорочене провадження у справі.

Станом на 07 грудня 2010 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову. Копія ухвали про відкриття скороченого провадження повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа підприємець розпорядженням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 05 серпня 2004 року за № 21030000000000335.

Відповідно до заяви від 16 грудня 2008 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідача було переведено на спрощену систему оподаткування обліку та звітності.

Станом на 10 серпня 2010 рік за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1 854, 46 грн.

Ставка єдиного податку з ФОП ОСОБА_1 складає 200 грн., яка повинна сплачуватись щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати за 10 місяців ставки єдиного податку у сумі 2000, 00 грн.

За рахунок переплати у розмірі 145, 54 грн. заборгованість відповідача склала 1 854, 46 грн.

Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до загальної системи оподаткування до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу) відповідачем надана не була.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року, відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/219 від 27 січня 2009 року та друга податкова вимога № 2/1098 від 09 червня 2009 року.

Вказані вимоги відповідачем отримані не були, у зв’язку з чим ДПІ були складені акти № 541 від 30 січня 2009 року та № 1780 від 12 червня 2009 року про неможливість вручення податкових вимог.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкове зобов’язання визначене відповідачем самостійно та є узгодженим. Доказів оскарження першої та другої податкової вимоги відповідачем не надано.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21 грудня 2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 69084 код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Шевченківського районі м. Запоріжжя (р/р 34216379700009, код платежу 16050200, код одержувача 34676911 ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) 1 854 (одну тисячу вісімсот п’ятдесят чотири) гривні 46 копійок заборгованості по єдиному податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Д.В. Татаринов