Постанова № 13484076, 10.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року Справа № 2а-6614/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріCандига В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ

до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Бердянськ

про: визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача № 0000161610/1, № 0000171610/1 від 25 квітня 2007 року; № 0000161610/1, № 0000171610/0 від 03 липня 2007 року; № 0000161610/2, № 0000171610/2 від 07 вересня 2007 року; № 0000161610/3, № 0000171610/3 від 15 листопада 2007 року.

Ухвалою суду від 31 серпня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6614/10/0870.

У судове засідання представник позивача не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

У позовній заяві позивач зазначає, що Бердянською ОДПІ у Запорізькій області проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» з питань дотримання платіжної дисципліни по ПДВ за період з 30 листопада 2005 року по 20 грудня 2006 року, за результатами якої складено Акт № 21 від 14 лютого 2007 року, яким встановлено порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП, згідно до Додатку, ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» проводилась несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань.

На підставі Акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення рішення від 14 лютого 2007 року № 0000161600/0 на суму 88149, 17 грн., № 0000171600/0 на суму 302356, 22 грн. та № 0000181600/0 на суму 92676, 31 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені підприємством до Бердянської ОДПІ, але скарга позивача залишена без задоволення та донарахована сума штрафних санкцій, на які виписані податкові повідомлення рішення від 25 квітня 2007 року № 0000161610/1 на суму 169169, 91 грн. та № 0000171610/1 на суму 283, 88 грн.

Позивачем подана повторна скарга до ДПА у Запорізькій області, яка була залишена без задоволення та підприємству донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 7341, 83 грн. та винесені податкові повідомлення рішення № 0000161610/2, № 0000171610/2, № 0000171620/2 від 07 вересня 2007 року та податкові повідомлення - рішення на донараховані суми за № 00001891510/2 на суму 1296, 90 грн. та № 00001881510/2 на суму 20398, 92 грн.

Рішенням від 09 листопада 2007 року прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, ДПА України залишила без змін рішення Бердянської ОДПІ та ДПА у Запорізькій області, та на підставі цього рішення Бердянська ОДПІ винесла податкові повідомлення рішення № 0000161610/3, № 0000171610/3 від 15 листопада 2007 року.

Представник позивача не погоджується із застосуванням вказаних штрафних санкцій, зазначає, що підприємством у повному обсязі сплачувався податок на додану вартість за визначеними періодами у розрахункових документах, але всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачем самостійно змінено призначення платежів, у звязку з чим і були винесені вищевказані податкові повідомлення рішення.

Вважає, що самостійна зміна відповідачем призначення платежів щодо сплати податку, яке було конкретно визначене позивачем, є незаконним, а отже спірні рішення винесені податковим органом такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач у судове засідання не прибув. Надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідно до наданих платіжних документів не вказано по якій конкретно декларації відбувається сплата, а отже підприємство самостійно не визначало призначення платежу. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи та документи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Бердянська ОДПІ Запорізької області, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Документальні невиїзні перевірки проводяться па підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу». Так, згідно з цим пунктом органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі не тільки даних, зазначених у податкових деклараціях, а також звітів та інших документів пов'язаних із нарахуванням та сплатою податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «БПТМ» з питань дотримання платіжної дисципліни за період з 30 листопада 2005 року по 20 грудня 2006 року. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником податку проводилась несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань.

За наслідком проведеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2007 року №0000161610/1 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 169169,91грн.та №0000171610/1 про зобов'язання сплатити штрафні санкції в розмірі 283,88грн., за затримку граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання з податку на додану вартість.

В порядку процедури апеляційного узгодження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2007 року №0000161610/1, №0000171610/1; від 07 вересня 2007 року №0000161610/2, №0000171610/2; від 15 листопада 2007 року №0000161610/3, №0000171610/3 у яких сума податкового зобов'язання залишилась незмінною а також податкове повідомлення-рішення №0000171620/2 від 07 вересня 2007 року у якому донараховано штрафні санкції в розмірі 7341,83грн. з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно пункту 5.1 статті 5 Закону України №2181 встановлено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації і не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 7.7 п.7 ст.7 Закону №2181, визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Облік і контроль щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Отже, перерахувавши суми податку на додану вартість, позивач виконав свої зобов'язання зі сплати вказаного податку за періодами, визначеними ним у платіжних документах.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, не наведено жодних заходів, які б давали можливість податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно змінив призначення платежу, в супереч тому, що в платіжних документах позивача вказано, що оплата ПДВ здійснювалась в Держбюджет м. Бердянськ за інші періоди, про що свідчать розрахунки оплат ПДВ ЗАТ «БПТМ» за період з 13 січня 2006 року по 20 грудня 2006 року, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо порушення термінів сплати узгоджених податкових зобовязань зроблені з порушенням статті 19 Конституції України, згідно якої посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що самостійна зміна відповідачем призначення платежів щодо сплати податку з ПДВ, яке було конкретно визначене підприємством, є не законним та необґрунтованим, а отже дії податкової щодо нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобовязань не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 0000161610/1, № 0000171610/1 від 25 квітня 2007 року; № 0000161610/1, № 0000171610/0 від 03 липня 2007 року; № 0000161610/2, № 0000171610/2 від 07 вересня 2007 року; № 0000161610/3, № 0000171610/3 від 15 листопада 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (ЄДРПОУ 05541120) судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову складено у повному обсязі 14 грудня 2010 року.

Суддя/підпис/ Д.В. Татаринов