Постанова № 13483863, 10.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2010 р. (13:53)Справа №2а-10019/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Болдирєвої О.А., довіреність від 01.07.10р.;

відповідача - Юсупової Н.І., довіреність від 02.08.10р. № 8403/10-10/10-0, Євтодієвої Г.В., довіреність від 21.08.10р. № 9223/10/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративному справу

за позовомПриватного підприємства "ГЕЯ-XXI"

доДержавної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.08.10р. надійшла позовна заява Приватного підприємства "Гея-ХХІ" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, якою позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо висновку в акті про результати документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП "Гея-ХХІ" за травень 2010р. №1246/15-2 від 20.07.2010р. про зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду, за травень 2010р. на загальну суму 614 894грн.

Вимоги позивача мотивовано тим, що відповідач дійшов неправильного висновку щодо безпідставного включення до декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. та довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишилися непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду, залишку відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду у розмірі 614894грн., який утворився у період березень 2007р. травень 2007р., враховуючи сплив граничного терміну - 1095 днів. При цьому, позивач вказує, що чинне законодавство не встановлює обмежень щодо строків зарахування належного йому бюджетного відшкодування з податку на додану вартість попередніх податкових періодів у зменшення податкового зобовязання наступних податкових періодів.

Ухвалою суду від 04.08.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.

Зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 05.10.10р.

Заявлені вимоги підтримано в судовому засіданні представником позивача, який просив їх задовольнити.

Відповідач у справі Державна податкова інспекція в м. Євпаторії у відзиві на позов заявлені вимоги заперечує, вважаючи свої дії правомірними. При цьому, відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р., яка подана позивачем, встановлено порушення ним п.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зокрема, перевіркою виявлено, що залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість станом на 18.06.10р. частково за рахунок податкових накладних, за якими минув граничний термін для надання заяв на повернення надмірно сплачених або невідшкодованих податків, а саме у розмірі 614894грн.

Крім того, відповідач пояснив, що за результатами перевірки податкове рішення-повідомлення не приймалось, оскільки позивачу не донараховувались податкові зобовязання, а лише зменшено відємне значення по рядку 26 відповідної декларації.

Також, відповідач вважає, що відповідний акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, у звязку з чим обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам чинного законодавства.

Заперечення на позов підтримані в судовому засіданні повноважним представником відповідача.

В останнє судове засідання позивач не зявився, подавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника або відкладення розгляду справи. При цьому, позивачем повідомлено, що ним надано всі докази по справі.

Зважаючи на достатність зібраних по справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ст.128 КАС України.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом зясовані наступні обставини.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 24032648; зареєстрований 26.02.96р. виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим; діє на підставі статуту, нова редакція якого затверджена розпорядженням засновника 05.09.06р. та зареєстрована 18.09.06р.

Відповідач субєкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Судом встановлено, що 18.06.10р. відповідачем отримано податкову декларацію ПП "Гея-ХХІ" з податку на додану вартість за травень 2010р.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про держану податкову службу", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

З урахуванням наданих відповідачу повноважень, ним здійснено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. ПП "Гея-ХХІ", результати якої викладені у акті №1246/15-2 від 20.07.10р., копія якого направлена позивачу листом від 21.07.10р. за вих.№3018/10/152.

Перевіркою виявлено порушення п.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: сума податку на додану вартість по рядку 4 довідки щодо залишку сум відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток №2 до податкової декларації за травень 2010р.) завищена у розмірі 614894грн.; завищено значення рядка 26 "Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. у сумі 614894грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач оспорює висновок відповідача, викладений у вказаному акті, про зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду, за травень 2010р. на загальну суму 614894грн.

Між тим, згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Також, ст.14 Закону України "Про державну податкову службу" визначено, що рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст.20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; іншими способами, передбаченими законом.

Виходячи із змісту вищевказаних норм права, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень або його дій, які тягнуть за собою виникнення у такої особи певних прав або обовязків, тобто має обовязковий характер для учасників правовідносин і є підставою для виникнення, зміни або припинення певних прав або обовязків такої особи.

Разом з тим, дії відповідача щодо надання відповідного висновку у акті, які позивач просить визнати протиправними, не можна вважати рішенням відповідача або дією, яка безпосередньо тягне за собою виникнення, зміну чи припинення певних прав або обовязків у позивача. Такий висновок сам по собі не тягне для позивача негативних правових наслідків у вигляді донарахування податкових зобовязань, накладення фінансових санкцій тощо.

Відповідний висновок не є актом індивідуальної дії, який породжує певні правові наслідки; оскаржений висновок не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин; він не є за своєю суттю рішенням відповідача.

Як встановлено судом і як підтверджено сторонами, рішення відповідачем за результатами відповідної перевірки, висновки якої оспорює позивач, не приймалось.

Таким чином, позивачем не доведено факт порушення його субєктивних прав або охоронюваних законом інтересів наданням відповідного висновку, викладеному у вищевказаному акті перевірки.

За вказаних обставин, вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 10.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний її текст виготовлено 15.12.10р.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша