Постанова № 13483861, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 р. (12:43)Справа №2а-8792/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Макарової О.Ю., довіреність від 19.07.10р., Горохової А.К., довіреність від 10.11.10р.;

відповідача - Тарасенко О.В., довіреність від 19.01.10р. № 18/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777"

доЗаступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієв Р. Р., Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання неправомірними дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 07.07.10р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до заступника начальника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Алієва Р.Р., якою позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо винесення повідомлення №28070/10/18-4 від 24.06.2010р., яким не визнана декларації з податку на додану вартість за травень 2010р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно не була визнана податковою звітністю вказана декларація, яка відповідає всім вимогам, здана у встановлений строк та складена з дотриманням встановлених вимог. При цьому, позивач також вказує на те, що у відповідача не було законних підстав для не визнання вказаної податкової декларації.

Ухвалою суду від 08.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.

Зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, залучивши до участі у справі в якості другого відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 22.07.10р.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем подано заяву про зміну позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, позивач просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим щодо не визнання як податкового звіту декларації ТОВ "Нові технології №777" за травень 2010р. по податку на додану вартість;

- зобовязати відповідача відобразити показники декларації ТОВ "Нові технології №777" за травень 2010р. по податку на додану вартість у картці особового рахунку по податку на додану вартість.

Відповідач у справі Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим у запереченні на позов заявлені вимоги відхиляє і просить у їх задоволенні відмовити. Відповідач вважає свої дії щодо не визнання поданої позивачем декларації по податку на додану вартість за травень 2010р. правомірними та вказує на те, що відповідна декларація не визнана, оскільки позивача віднесено до "категорії ризику" у рамках проведення операції "Бюджет", яка здійснюється на виконання протоколу засідання при Премєр-міністрі України від 03.04.10р. та постанови координаційної наради керівників відносно підняття ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення і руйнування схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також на виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 09.04.10р. №236 "Про введення в дію операції бюджет".

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю змінені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом зясовано, що позивач з підстав, передбачених п.1. ч.2 ст. 17 КАС України, звернувся з позовними вимогами до відповідача субєкта владних повноважень, яким просить визнати протиправним не визнання як податкового звіту декларації по податку на додану вартість за травень 2010р.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 34371499; зареєстрований 17.04.2006р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим; дії на підставі статуту, нова редакція якого затверджена рішенням загальних зборів учасників 15.06.2009р. №1-09, та зареєстрована 21.07.2009р. державним реєстратором виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим.

Відповідач субєкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Судом встановлено, що позивачем засобами курєрської доставки, подана відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010р, яка зареєстрована за вх.№91957 від 21.06.2010р.

24.06.2010р. за вих.№28070/10/18-4 відповідач повідомив позивача про не визнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. з посиланням на рішення робочої групи, створеної в рамках проведення операції "Бюджет", на виконання протоколу наради у Премєр-міністра України від 03.0.2010р. та постанови координаційної наради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. відносно підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, у звязку з віднесенням товариства до категорії "високого ризику". При цьому, позивачу рекомендовано надати достатні обгрунтування для виключення з списку високого ризику.

Предметом спору у даній справі є законність дій відповідача щодо не визнання поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р.

Заявлені вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязків платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобовязання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону).

Податок на додану вартість, в силу п.1 ч.1 ст.14 Закону, віднесено до загальнодержавного податку, порядок зарахування якого, згідно ч.3 цієї норми, визначається законами України.

Таким законом є Закон України "Про податок на додану вартість", норми якого є спеціальними по відношенню до Закону України "Про систему оподаткування" у спірних правовідносинах, і визначають платників відповідного податку, обєкти оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення відповідного податку до бюджету тощо.

Так, пунктом 9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що особи, які підпадають під визначення п.2.3. ст.2 Закону, зобовязані зареєструватися як платники податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). При цьому, в силу п.9.2 ст.9 Закон, особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку; згідно п.9.8 Закону, реєстрація діє до дати її анулювання.

Як достовірно встановлено судом під час розгляду спору у даній справі, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість з присвоєнням йому індивідуального податкового № 343714901295.

В силу пп.7.2.8 п.7.2 ст.8 Закону, платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є обєктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону. При цьому, зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Так, згідно пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом. Прийняття такої декларації, відповідно до пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону, є обовязком контролюючого органу. Також, вказаною нормою визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Вимоги до форми податкової декларації по податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання визначені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.07.97р. №250/2054).

При цьому, пункт п.4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений вказаним наказом, містить аналогічне ст.4 вищевказаного Закону положення, відповідно до якого податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, податкова звітність з податку на додану вартість могла бути не визнана як декларація з податку на додану вартість виключно у випадках: заповнення її всупереч правилам, встановленим вказаним Порядком, без зазначення обовязкових її реквізитів; не підписання її відповідними посадовими особами; не скріплення печаткою платника податків.

Між тим, як вбачається з повідомлення відповідача №28070/10-18-4 від 24.06.2010р., податкова декларація з податку на додану вартість з травень 2010р., подана позивачем, не визнана податковою декларацією зовсім з інших причин, не передбачених ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перелік підстав, визначених вказаною нормою, з наявності яких податкова звітність не визнається, є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За таких обставин, не визнавши податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р., подану позивачем, відповідач діяв всупереч чинному законодавству та перевищенням наданих йому повноважень.

При цьому, згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, дії відповідача щодо не визнання податковою звітністю поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. є неправомірними, між тим, у поданому позові позивач просив захистити його порушене право шляхом визнання неправомірними бездіяльності відповідача, хоча фактично відповідачем вчинено активні дії, які виражені у невизнанні відповідної податкової декларації, про що свідчить направлене ним вищевказане повідомлення.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти й іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення, оформленого у вигляді повідомлення №28070/10/18-4 від 24.06.2010р., щодо не визнання податковою звітністю податкової декларації ТОВ "Нові технології №777" по податку на додану вартість за травень 2010р.

Щодо зобовязання відповідача відобразити показники декларації ТОВ "Нові технології №777" за травень 2010р. по податку на додану вартість в картці особового рахунку по податку на додану вартість, то не вчинення відповідачем відповідних дій щодо власного внутрішнього обліку ніяким чином не порушує прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією №1572030064 від 02.07.2010р., підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 14.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний її текст виготовлено 17.12.10р.

Керуючись ст.ст. 159,160,161,162,163,186,254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777" податковою декларацією.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777", в рахунок відшкодування витрат повязаних зі сплатою судового збору, - 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша