Рішення № 134826899, 30.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15205/25-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Гуртової Т. І.,

з участю секретаря судового засідання - Бачинської Д. В.,

представника позивача - адвоката Паращака В. В., який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про визнання права власності на автомобіль,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад вимог позовної заяви

31.03.2025 до Печерського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Паращака В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі також - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач, банк) про визнання права власності на автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 09 липня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № LFLSA!00000249 (далі Договір) щодо автомобіля Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , колір сірий, державний номер НОМЕР_2 , вартість якого на момент укладання договору складала 603 000 грн.

Відповідно до додатку № 3 до Договору складено Акт приймання-передачі, в якому зазначено, що датою приймання-передачі предмета лізингу є 14.07.2021.

Позивачем у повному обсязі та своєчасно сплачено відшкодування вартості предмета лізингу та відсотки за користування ним, що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0./7-241201/179 від 03.12.2024, в якому підтверджено факт повного виконання позивачем зобов`язань за Договором, а також зазначено про надання позивачу пакета документів для переоформлення автомобіля на його ім`я.

Крім того, відповідно до наказу АТ КБ «ПриватБанк» № LFLSA!00000249 від 01.12.2024 головному бухгалтеру банку доручено зняти зазначений автомобіль з балансу АТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшої перереєстрації транспортного засобу на позивача, а також визначено, що перереєстрація цього транспортного засобу у сервісному центрі МВС має бути здійснена ОСОБА_1 .

Разом з тим, 18 лютого 2025 року позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 4641 (ТСЦ МВС № 4641) щодо перереєстрації автомобіля на своє ім`я. Проте вже наступного дня він отримав відмову («Про надання інформації» від 19.02.2025 (№ 87882)) у зв`язку з тим, що станом на 19.02.2025 по АТ КБ «ПриватБанк» наявні відомості в Єдиному реєстрі боржників.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав, оскільки наявні обмеження фактично позбавляють його можливості оформити право власності на спірний автомобіль, зокрема здійснити його зняття з реєстраційного обліку та реєстрацію на своє ім`я на підставі договору лізингу.

ІІ. Позиція відповідача

29.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення у справі від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в яких останній просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування позиції вказано, що відповідачем не заперечується право власності позивача на транспортний засіб. Усі документи, які були необхідні для перереєстрації автомобіля зі сторони відповідача, було підписано та передано позивачу. Судова практика стосовно моменту переходу права власності на автомобіль сформована в тій частині, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту передачі майна від відчужувача до набувача, що в даній справі мало місце і не заперечується сторонами у справі.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

27.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Паращака В. В., надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30 жовтня 2025 року.

29.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення у справі.

У судовому засідання представник позивача, адвокат Паращак В. В., вимоги позову підтримав з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача Захаров М. І. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У зазначеній заяві просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи та перейшов на стадію ухвалення рішення.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

09.07.2021 між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір фінансового лізингу № LFLSA!00000249 ( а. с. 36-51).

Відповідно до додатку 1 до договору фінансового лізингу № LFLSA!00000249 специфікації майна, відповідач передає позивачу у лізинг транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , вартість якого на момент укладання договору складала 603 000 грн (а. с. 52)

Відповідно до пункту 2. 2. договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умов договору. (а. с. 37)

01.12.2024 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано позивачем та довіреною особою Банку. Даним актом підтверджено, що всі зобов`язання сторін по договору фінансового лізингу № № LFLSA!00000249 від 09.07.2021 були виконані належним чином, претензії стосовно Договору та зобов`язань за ним сторони не мають, лізингоодержувач повністю сплатив лізингодавцю всі платежі за договором лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, номер кузова (шассі) VIN НОМЕР_1 , разом з відповідними документами та пакетом документів для переоформлення автомобіля передано у власність лізингоодержувачу. (а. с. 12)

01.12.2024 складено акт приймання-передачі транспортного засобу марки Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 .(а. с. 11)

01.12.2024 між сторонами складено договір купівлі-продажу предмета лізингу, відповідно до п. 1.1 якого у зв`язку з повним розрахунком між покупцем та продавцем за предмет лізингу до дати укладання цього договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмету лізингу за договором лізингу, продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором». (а. с. 19)

18.02.2025 позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 4641 (ТСЦ МВС № 4641) з метою перереєстрації автомобіля на своє ім`я, проте 19.02.2025 отримав відмову з посиланням на те, що станом на 19.02.2025 року в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та з огляду на зазначене, перереєстрація транспортних засобів не здійснюється. (а. с. 21).

Також, позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви строк дії довіреності, виданої відповідачем на ім`я позивача для володіння автомобілем, закінчився. Зокрема, довіреність була видана 01.12.2024 та діяла до 01.03.2025. Іншої довіреності відповідач позивачу не надав. У зв`язку з цим, за твердженням позивача, на теперішній час оформлення та набуття ним права власності на зазначений транспортний засіб є неможливим.

Суд установив, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами виконано умови договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу, оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 мало перейти до позивача, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім`я позивачу не виявилось можливим.

Єдиною підставою для відмови позивачу у перереєстрації транспортного засобу стало те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» знаходиться у Єдиному реєстрі боржників.

V. Релевантні джерела права

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ) регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 34 Закону № 3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1388 встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що укладений та оформлений безпосередньо в сервісному центрі МВС у присутності його адміністратора договір купівлі-продажу транспортного засобу належним чином підтверджує правомірність його придбання, однак, при цьому слід зауважити, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі за договором купівлі-продажу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного при розгляді справи № 683/2694/16-ц (провадження № 61-17988св18) про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту, аналізуючи, зокрема, положення статей 328, 334 ЦК України та статті 34 Закону України «Про дорожній рух», зазначено що сам по собі договір купівлі-продажу транспортного засобу, вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у виді переходу права власності від продавця до покупця.

Отже, відповідно до пункту 8 Порядку № 1388 одним із документів, що підтверджує придбання транспортного засобу, є договір фінансового лізингу.

Відповідно пункту 27 Порядку № 1388 транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою-лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.

Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що об`єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

VI. Мотиви суду

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на момент виникнення спірних правовідносин АТ КБ «ПРИВАТБАНК» внесено до Єдиного державного реєстру боржників.

Згідно зі статтею 34 Закону № 3353-ХІІ у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.

Пунктом 15 Порядку № 1388 визначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: перереєстрація транспортного засобу не пов`язана з його відчуженням; транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, встановленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, встановленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, встановленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.

Встановлена Законом України «Про дорожній рух» та Порядком № 1388 заборона на здійснення перереєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, зареєстрованого за особою, яка є боржником та перебуває в Єдиному реєстрі боржників, покликана убезпечити вибуття майна такої особи боржника.

При цьому зазначені норми не перебувають у безпосередній залежності від пункту 41 Порядку № 1388, яким забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця, та підлягають застосуванню безпосередньо за наявності підстав перебування власника транспортного засобу, як особи на яку зареєстровано такий транспортний засіб, в Єдиному реєстрі боржників.

У даному випадку дії позивача щодо перереєстрації транспортного засобу спрямовані на завершення процедури відчуження майна від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь позивача за результатами виконання договору фінансового лізингу.

Перереєстрація права власності на користь лізингооодержувача не може бути обмежена жодною третьою особою, оскільки у вказаних правовідносинах основним є виконання умов договору фінансового лізингу та передання майна. У даному випадку, перереєстрація транспортного засобу мала відбутись на підставі Договору фінансового лізингу. Складові права власності, як право володіння і користування транспортним засобом з дня укладення договору знаходились у компетенції лізінгоодержувача. І лише остання складова - правомочність щодо розпорядження майном перейшла в момент підписання акту приймання - передачі.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту його прав власника.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4824,00 грн.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 321, 328, 392, 627, 806 ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг», ст. 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання права власності на автомобіль - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб автомобіль Volkswagen Touareg, 2013 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) НОМЕР_1 , колір сірий, державний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4824,00 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.

Суддя Тетяна ГУРТОВА