Ухвала суду № 134795158, 11.03.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2352/25

Провадження №6/190/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року по цивільній справі №190/2352/25 за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року по цивільній справі №190/2352/25 за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з нього на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 156680 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 75 коп. заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101690531643228 вiд 28 липня 2023 року, з яких 96976,71 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 59704,04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.. Він від виконання рішення суду не відмовляється, проте наразі має скрутне матеріальне становище, оскільки на даний час ніде не працює, сплачує аліменти на трьох неповнолітніх дітей, по яких має заборгованість.

У зв`язку з чим, у нього відсутня об`єктивна можливість одноразово сплатити повну суму боргу, яка є непосильно великою для нього, а тому просить розстрочити виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року по цивільній справі №190/2352/25 на 24 місяці рівними частинами щомісячно з дня постановлення відповідної ухвали судом.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник АТ «Акцент-Банк» у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080, рах. НОМЕР_1 , МФО №307770) 156680 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 75 коп. заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101690531643228 вiд 28 липня 2023 року, з яких 96976,71 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 59704,04 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн..

ОСОБА_1 має трьої неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Згідно рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 квітня 2019 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 лютого 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

11.09.2019 року постановою державного виконавця П`ятихатського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/0203/655/19, виданного 25.04.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно копії судового наказу від 01.03.2024 року, виданного Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі частини від його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення ним повнолітття.

Згідно копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на грудень 2024 року складає 126144,46 грн.

Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.02.2019 у справі №796/43/2018, вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Згідно ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведене дає підстави для висновку, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.

При цьому, надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, як на підставу, що ускладнює виконання рішення суду, представник ОСОБА_1 адвокат Орлова Ю.П. зазначила те, що на даний час фінансовий стан ОСОБА_1 не дає можливості погасити борг у вказаному розмірі.

Разом з тим, заявником до заяви не долучено будь-яких доказів про відсутність чи наявність доходів, зокрема довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки з ПФУ.

Заявником не було надано до суду достатніх доказів на підтвердження його майнового стану після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості, які б дозволяли би суду з`ясувати можливість чи неможливість виконання рішення суду у присудженому розмірі стягнення.

Також, наявність інших боргових зобов`язань не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не наведено у заяві про розстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових. Оскільки обставини, на які посилається заявник, такого характеру не носять, то вони не можуть бути взяті судом до уваги для розстрочення виконання рішення суду, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.ст. 18, 259, 260, 435 ЦПК України , суд

у х в а л и в:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2026 року по цивільній справі №190/2352/25 за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса