Рішення № 134792635, 12.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/10727/25

Провадження №2/333/1222/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/10727/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 119967,57 гривень та судові витрати. В обґрунтування зазначає, що 07.12.2015 року ОСОБА_1 (позичальник) уклав з АТ «Альфа-Банк» (банк) уклали угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії), згідно з якою банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених угодою повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені угодою. Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 75000,00 гривень, сума кредиту на момент укладання угоди 6800,00 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитною лінією при вчиненні торгових операцій та / або операцій зняття готівки у розмірі 40,0 % річних, однак своїх зобов`язань за угодою належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за угодою складає 119967,57 гривень, з яких 72212,48 грн прострочене тіло кредиту, 47755,09 грн відсотки за користування кредитом. 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що 30.11.2022 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

07.12.2015 року між ОСОБА_1 (позичальник) і АТ «Альфа Банк» (банк) укладено угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії) (а.с.7-9).

Відповідно до умов вказаної угоди, найменування продукту Максимум, ліміт відновлювальної кредитної лінії 75000,00 гривень, сума кредиту на момент укладання угоди 6800,00 гривень, процентна ставка за користування кредитною лінією при вчиненні торгових операцій та / або операцій зняття готівки у розмірі 40,0 % річних, тип процентної ставки фіксована, обов`язковий мінімальний платіж складає 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк затверджено рішення про зміну найменування АТ Альфа-Банк на АТ Сенс Банк.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Із аналізу зібраних у справі доказів можна дійти висновку, що при укладанні кредитного договору сторони узгодили тип кредиту встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту Максимум, мету кредиту для споживчих потреб, ліміт відновлювальної кредитної лінії 75000,00 гривень, суму кредиту на момент укладання угоди 6800,00 гривень, процентну ставку за користування кредитною лінією при вчиненні торгових операцій та / або операцій зняття готівки у розмірі 40,0 % річних, тип процентної ставки фіксована, обов`язковий мінімальний платіж складає 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Виконання кредитором своїх зобов`язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов`язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом у гривні і виписки по рахунку (а.с.12-20, 21).

Судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

При цьому позичальник допустив неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, загальна заборгованість відповідно до кредитного договору становить 119967,57 гривень (а.с.21).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/нвід 07.12.2015 року АТ «Сенс Банк», яке є правонаступником АТ «Альфа-Банк» у зв`язку із зміною найменування, надав відповідачу кредит. Однак ОСОБА_1 порушив вимоги кредитного договору, а саме не виконав в обумовлені строки зобов`язання щодо повернення кредиту, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

У зв`язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд вважає за можливе позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №820/479/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касових чеків, посвідчення про відрядження).

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Адже згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, без договору про надання правової допомоги, відповідного детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, на даний час відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат щодо надання професійної правничої допомоги.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с.22), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором від 07.12.2015 року у розмірі 119967 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 57 копійок, яка складається з: 72212,48 грн прострочене тіло кредиту, 47755,09 грн відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12 березня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков