Постанова № 13478132, 19.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17371/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бужак Н.П., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2010 року у справі за їх позовом до Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ДТГО «Південно-Західна залізниця»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Жмеринської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2010 року № 0000103230/1, яким встановлено суму податкового зобовязання за платежем плата за землю загальною сумою 57889,26 грн., в тому числі: 38592,84 основний платіж, 19296,42 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДТГО «Південно-Західна залізниця»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Жмеринською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка відокремленого підрозділу «Жмеринська колійна машинна станція 79»ДТГО «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2010 року № 1307/23/01097036.

На підставі висновків акту перевірки 23.11.2010 року податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 00001032301/0, яким позивачу за порушення вимог ст.7 Закону України «Про плату за землю» (далі Закон) визначено суму податкового зобов'язання за платежем: плата за землю в сумі 57889,26 грн., в тому числі: 38592,84 грн. основний платіж та 19296,42 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Порушення полягало в тому, що протягом І півріччя 2010 року при сплаті земельного податку позивачем безпідставно застосовано ставку у розмірі 25% від належної суми податку, оскільки земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно, не відноситься до земель залізничного транспорту.

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Виходячи з положень ст. 2 Закону, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах (стаття 13 Закону).

Довідкою від 26.10.2006 року №132 кадастрового обліку земельних ділянок про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в м. Жмеринка визначено, що податок за земельні ділянки надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім ЗСУ та ДПС України, залізниць, гірничодобувних підприємств, водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (ч. 1 ст. 67 ЗК України).

За ст. 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Крім того, ст. 23 Закону України «Про транспорт»передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За таких обставин апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що аналіз положень Земельного кодексу України та Законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»свідчить про те, що всі землі, якими користується залізниця є землями залізничного транспорту.

Згідно приписів ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» податок справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1 та 2 цієї статті, за земельні ділянки, надані для залізниць.

Не можливо не відмітити, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 28.05.2009 року № К- 2651/07 встановлено, що «земельні ділянки надані для залізниць»та «земельні ділянки надані для залізничного транспорту»вживаються в Законі України «Про плату за землю»в одному значенні та відповідають поняттю «земель залізничного транспорту», за визначальною ознакою необхідності цих земель для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Окружний адміністративний суд м. Києва відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що спірне податкове повідомлення - рішення винесено на підставі рішення виконкому міськради від 21.12.2006 року № 337 «Про внесення доповнень і змін до рішення виконкому від 26.09.2006 року № 229 «Про введення в дію проекту грошової оцінки земель міста Жмеринки», затвердженого рішенням міської ради від 09.02.2007 року № 170. Даним рішенням було затверджено земельно-кадастрову документацію, де земельні ділянки, що перебувають у користуванні залізниці, розділені на групи, а саме:

на землі залізниці під магістральними коліями, по яких здійснюються залізничні перевезення - землі залізничного транспорту;

на земельні ділянки структурних підрозділів «ПЗЗ», що прилягають до залізничного полотна і входять до смуги відведення залізниць, але не використовуються для перевезення пасажирів та вантажів - інші землі транспорту.

В свою чергу, колегія суддів не може не погодитися з доводами апелянта, що, в даному випадку, земельно-кадастрова документація розроблена Київським НДПІ містобудування для визначення саме нормативної грошової оцінки різних земельних ділянок міста Жмеринка, а не для визначення ставки земельного податку.

Частиною 1 ст. 19 ЗК України визначено вичерпний перелік земель України за основним цільовим призначення та поділ їх на категорії.

За ст. 65 ЗК України, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення це земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відокремлений підрозділ Жмеринська колійна машинна станція 79 ДТГО «ПЗЗ»(без статусу юридичної особи) входить до складу Південно-Західної залізниці. Підрозділ створено з метою забезпечення ремонту всіх елементів колії (модернізація, капітальний, середній та поточний ремонти), максимальне використання виробничих потужностей, підвищення рівня механізації колійних робіт, впровадження заходів по економному витрачанню матеріалів, палива, електроенергії. Основним видом діяльності ВП Жмеринська КМС-79 за КВЕД є: код 51111 наземний залізничний транспорт загального користування (без трамвайного). Відповідно до Державного акту від 31.10.1997 року на право постійного користування землею, серія II-ВН 002794, земельна ділянка площею 10,2331 га в межах Жмеринської міськради, якими користується ВП Жмеринська КМС-79 ДТГО ПЗЗ перебувають у постійному користуванні ДТГО «ПЗЗ».

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2010 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера Жмеринської колійної машинної станції № 79 ОСОБА_2, встановлено, що податок на землю сплачувався вірно, у відповідності до діючого законодавства в розмірі 25 відсотків земельного податку.

Виходячи з положень ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній... справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки підстави для нарахування позивачу штрафу відсутні.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції від 23 листопада 2010 року № 00001032301/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19.01.2011 року.