Ухвала суду № 13478118, 19.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4797/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бужак Н.П., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року у справі за позовом прокурора Шполянського району Черкаської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 143978 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Шполянський молокозавод»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Черкаський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відкрите акціонерне товариство «Шполянський молокозавод»як юридична особа зареєстроване Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.09.1999 р., ідентифікаційний код 03566564.

Відповідно до Статуту підприємства було змінено назву з відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»на публічне акціонерне товариство «Шполянський молокозавод».

Державною податковою інспекцією у Шполянському районі Черкаської області була проведена планова виїзна перевірка відповідача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, результати якої зафіксовані в довідці від 28.12.2009 року за № 42/1701/03566564. Встановлено заборгованість по даному податку станом на 30.09.2009 року в сумі 212727 грн. 08 коп., з якої не сплачено 101047 грн. 48 коп.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог на суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб за III квартал 2010 року в розмірі 57930 грн. 52 коп.

Таким чином, в сумі податкова заборгованість відповідача склала 158978 грн., з якої було сплачено 15000 грн., а отже непогашеною залишилася сума боргу в розмірі 143978 грн.

Також до винесення судом першої інстанції рішення по суті відповідачем було погашено 10000 грн. боргу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції наділені повноваження подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі по тексту Закону № 2181) встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно пункту 1.15. статті 1 Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон № 889) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

У відповідності до пункту 2.1. статті 2 Закону № 889 платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Підпунктом 3.1.2. пункту 3.1. статті 3 Закону № 889 визначено, що об'єктом оподаткування резидента є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.

Згідно підпунктів 16.3.3. та 16.3.4. пункту 16.3. статті 16 Закону № 889 фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Відповідно до пунктів 18.1. та 18.3. статті 18 Закону № 889 річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів. Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

У відповідності до пункту 18.7. статті 18 Закону № 889 сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

Підпунктом «є»пункту 19.1. статті 19 Закону № 889 передбачено, що платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до вимог підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Приписом підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Згідно підпунктів 16.4.1. та 16.4.2. пункту 16.4. статті 16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що податкові зобовязання відповідача, які складаються із самостійно визначених податкових зобовязаннях визначених в поданих податкових деклараціях та несплаченої пені, що нарахована на суму податкового зобовязання є узгодженими, а тому підлягають сплаті в порядку, визначеному Законом № 2181.

Таким чином, виходячи з вимог законодавства, яким регулюються дані правовідносини, відповідач зобов'язаний був сплатити податковий борг на загальну суму 133978,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ПАТ «Шполянський молокозавод»не надано доказів, які спростовували б доводи позивача про наявність у відповідача податкового боргу.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 19.01.2011 року.