Постанова № 13478112, 19.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-14543/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бужак Н.П., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2010 року у справі за позовом держаного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірним рішення від 04.10.2010 року №0000572302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період 01.042009 року по 31.03.2010 року та складено акт від 17.09.2010 року № 4115/23-222-33298371.

За результатами Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000572302/0 від 04.10.2010 року.

Зазначеним, актом перевірки встановлено порушення ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 пп. 7.4.1 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено ПДВ в сумі 113023,52 грн.

В ході перевірки встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 113023,52 грн. за такі періоди: квітень 2009 року на суму - 2231,06 грн.; в червні 2009 року на суму - 5969,38 грн.; в вересні 2009 року на суму - 398,17 грн.: в листопаді 2009 року на суму - 15590,33 грн.; в грудні 2009 року на суму - 21528,52 грн.; в січні 2010 року на суму 26793,46 грн.; в лютому 2010 року на суму - 22839,38 грн.; в березні 2010 року на суму 17673,22 грн.

Податковий кредит з податку на додану вартість формувався позивачем по податковим накладним по взаємовідносинам з контрагентами на загальну суму 8966,79 грн., що були отримані від TOB «Інтермед»(податкова накладна №. 16 від 31.03.2009 р. на суму 5969,38 грн.), TOB «Енергія 97»(податкова накладна № 416 від 30.04.2009 р. на суму 357,00 грн.), TOB «Ревком-Поділля»(податкова накладна № 42529 від 30.06.2009 р. на суму 44,17 грн.), ПП «Нео-Тех»(податкова накладна № 2851 від 23.03.2009 р. на суму 1087,60 грн.), TOB «ПК «Інжиніринг»(податкова накладна № 16 від 23.04.2009 р. на суму 1511,64 грн.), тобто по податковим накладним отриманим не в звітному періоді.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон № 168) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до пп. 9.2 п. 9 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» № 244 від 30.06.2005 р. отримані податкові накладні, розрахунки корегування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи передбачені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, які відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

У разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному (за наявності документального підтвердження такого запізнення) платник податку - покупець товару має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Оскільки податкова накладна згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій»від 28.07.1997 р. № 799 (далі по тексту Постанова № 799) звіти, розрахункові документи і декларації (далі звіти) приймаються до відправлення листами з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися з рекомендованим повідомленням про вручення.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень надсилаються адресатам під розписку, що передбачено п. 11 Постанови № 799

Судом першої інстанцій не враховано, що підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 встановлено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що жодних заяв від позивача до відповідача не надходило.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168 також датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Також, позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 104056,73 грн. по взаємовідносинах з ЗАТ «Екостандарт».

Відповідно до податкової декларації ЗАТ «Екостандарт»за квітень листопад, грудень 2009 року, січень, лютий та березень 2010 року не задекларовано та не відображено податкове зобов'язання з ПДВ по контрагенту ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»на загальну суму 104056,73 грн.

Законом № 168 визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів по господарських операціях, проведених з кожним контрагентом-покупцем в окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період. Це передбачає відображення покупцем отриманих податкових накладних у реєстрі відповідного звітного періоду.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2011 року.