Ухвала суду № 13478100, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3940/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Ключкович В.Ю., Грибан І.О.

при секретарі Франчук О.П.

за участю представника позивача Петровського Ф.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-Восток»до Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області про визнання недійсним податкових повідомленнь-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ТОВ «Максімус-Восток»звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 000030230/0 від 18 березня 2009 року та № 0000712301/0 від 29 травня 2009 року, видані ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання зявився представник позивача, апеляційну скаргу не визнав та просив відмовити у її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 12.02.2009 року по 4.03.2009 року Державною податковою інспекцією у Андрушівському районі Житомирської області проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Максімус-Восток»з питань, за результатом якої складено Акт від 12.03.2009 № 216/23/34277656.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 5.1, пп.5.2.1, п. 5.2., п.5 пп.5.3.3. п.п.5.4.8. п.5.4., п.5.9. ст.5, пп.8.3.1. п.8.3. ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», занижений податок на прибуток в сумі 94745 грн за період з 4 квартала 2007 року по 4 квартал 2008 року.

На підставі Акту від 12.03.2009 року за № 216/23/34277656 Державною податковою інспекцією в Андрушівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення 000030230/0 від 18.03.2009 р., яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку прибуток у сумі 120348 грн., з яких: за основним платежем - 94745 грн., штрафні санкції 25603 грн.

Розпорядженням ДПА в Житомирській області від 13.04.2009 року «Про проведення службового розслідування»зобов'язано начальника ДПІ в Андрушівському районі провести службове розслідування відносно начальника відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Андрушівському районі Поліщук В.М., яка проводила планову виїзну перевірку TOB «Максімус-Восток»та в ході проведення службового розслідування організувати та провести позапланову виїзну документальну перевірку TOB «Максімус-Восток»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 роки.

На підставі цього розпорядження, ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області було видано відповідні накази від 13.05.2009 р. за № 19, № 101.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно розпорядження ДПА в Житомирській області від 13.04.2009 року, результати комплексної перевірки ДПІ в Андрушівському районі фінансово-господарської діяльності TOB «Максімус-Восток»за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 роки, оформленні з порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо оформлення актів перевірок, затверджених наказом ДПА України від 27.04.2006 року № 225, та вимог стандартів, затверджених наказом ДПА в Україні від 02.12.2005 № 540 «Методичні вказівки «Про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи». Крім того, було встановлено, що відносно посадової особи ДПІ в Андрушівському районі розпочате службове розслідування.

В період з 13.05.2009 р. по 19.05.2009 р. Державною податковою інспекцією у Андрушівському районі Житомирської області проведено позапланову виїзну планову перевірку TOB «Максімус-Восток»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатом якої складено Акт від 22.05.2009 р. № 399/23/34277656.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п. 5.1.,пп.5.2.1.,п. 5.2., п.5.3. пп.5.3.3., п.п.5.4.8. п.5.4., п.5.9. ст.5, пп.8.3.1. п.8.3. ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»занижений податок на прибуток в сумі 169058 грн. за період з 1.10.2007 року по 31.12.2008 рік.

На підставі Акту від 22.05.2009 № 399/23/34277656 Державною податковою інспекцією в Андрушівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712301/0 від 29.05.2009, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 100494 грн., з яких: за основним платежем - 74314 грн., штрафні санкції -26180грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 000030230/0 від 18 березня 2009 року та № 0000712301/0 від 29 травня 2009 року, виданих ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області, визнання незаконним наказу №101 від 13.05.2009 року начальника ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області про проведення позапланової перевірки ТОВ «Максімус-Восток»в період з 13.05.2009 року по 19.05.2009 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 8 частини 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова виїзна перевірка проводиться у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).

Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Таким чином, як вбачається із наведених вище норм чинного законодавства, позапланова виїзна перевірка може бути проведена тільки за дотримання всіх умов у сукупності: невідповідності висновку акта перевірки вимогам закону; як наслідок невідповідності висновків акта перевірки вимогам закону- ненадходження до бюджетних сум податків та зборів; має бути розпочато службове розслідування щодо всіх посадових осіб, які проводили перевірку.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що посадовими особами контролюючого органу при оформленні результатів планової перевірки були порушені вимоги не законів України, а підзаконних нормативних актів; судом встановлено, що невідповідність висновків акта перевірки вимогам законів не призвело до фактичного ненадходження до бюджету сум податків та зборів; сам по собі факт призначення та початку службового розслідування тільки стосовно одного працівника відповідача, а не стосовно всіх осіб, які проводили перевірку, не є обовязковою умовою призначення позапланової перевірки.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правові підстави для проведення позапланової перевірки ТОВ «Максімус-Восток»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року відсутні, у звязку з чим слід визнати незаконним наказ №101 від 13.05.2009 р. начальника ДПІ в Андрушівському районі про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Максімус-Восток»з 13.05.2009 р. по 19.05. 2009 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем незаконно була проведена позапланова перевірка ТОВ «Максімус-Восток» в період з 13.05.2009 року по 19.05.2009 року, на підставі чого податкове повідомлення-рішення № 0000712301/0 від 29 травня 2009 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що мають місце й інші підстави визнання податкового повідомлення рішення № 0000712301/0 від 29 травня 2009 року та податкового повідомлення-рішення № 000030230/0 від 18 березня 2009 року, виданого ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області, нечинними.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1).

Крім того, абзацем 4 п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.3 статті 5 Закону визначає перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат. Зокрема, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності (п. 5.3.1.), де господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32).

Відповідно до п.5.4.10 пункту 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем правомірно задекларовано зменшення валового доходу лише на 50% вартості використаних пально-мастильних матеріалів.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, колегія суддів приходить до висновку, що при видачі оспорюваних податкових повідомленнь-рішень № 000030230/0 від 18 березня 2009 року та № 0000712301/0 від 29 травня 2009 року ДПІ в Андрушівському районі районі Житомирської області діяло з порушенням норм, передбачений податковим законодавством України, оскільки в наявних матеріалах справи вчається, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат по отриманим послугам від ПП ОСОБА_1, від ПП ОСОБА_2, від ПП ОСОБА_4, від ПП ОСОБА_3, які підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та звітность в Україні»і ці послуги були використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Андрушівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-Восток»до Державної податкової інспекції в Андрушівському районі Житомирської області про визнання недійсним податкових повідомленнь-рішень залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Ключкович В.Ю.

Суддя Грибан І.О.