Рішення № 134774336, 12.03.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.03.2026

Справа №497/3345/25

Провадження №2/497/651/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 15 229.34 гривень, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422.40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 177029 на суму 9 334,00 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs (Додаток №4).

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

На виконання умов Кредитного договору, 29.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу 1 до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на час подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 16 499,34 гривень.

Зазначене стало підставою звернення до суду.

Ухвалою від 23.12.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 03.02.2026 року об 11:00 годині (а.с.74), про що повідомлено сторін по справі (а.с.75).

Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

В судове засідання призначене на 03.02.2026 року:

- позивач - не прибув, будучи належним чином повідомленим (а.с.75), причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надсилав. В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у відсутність представника в заочному порядку (а.с.4 зворотна сторінка);

- відповідач не прибула, про час та місце проведення судового розгляду повідомлена згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.75).

28.01.2026 року через «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву яким просила відмовити в позові за наступних підстав:

- в матеріалах справи вказано, що на рахунок було зараховано лише 7 000,50 грн., тоді як «тіло» кредиту заявлено у розмірі 9 334 грн.

- вимога про стягнення 7 000 грн. витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботи. Прошу суд відмовити у їх стягненні або зменшити до мінімального рівня, так як така є необґрунтованою.

- незаконні штрафи, що нараховані позивачем. Відповідно до п. 21 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після нього споживач звільняється від обов`язку сплачувати пеню, штраф та інші платежі, нарахування яких передбачено договором за прострочення виконання зобов`язань.

- є внутрішньо переміщеною особою та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Просила суд розглядати справу без її участі та відмовити у частині стягнення штрафних санкцій та витрат на адвоката.

02.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, який вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав:

Щодо підтвердження суми заборгованості відповідно до кредитного договору №177029 від 29.03.2025

Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Звертаємо увагу, що одностороння відмова від цього Договору, без пояснення причин, Позичальником, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, можлива у випадку виконання наступних необхідних умов: а) письмово повідомити про це Кредитодавця не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання індивідуальної частини Договору. Якщо Позичальник подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально 2 або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій; б) протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит Позичальник зобов`язаний повернути Кредитодавцю грошові кошти, в сумі одержаній відповідно до індивідуальної частини, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою Договором.

Проте Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Загальна сума заборгованості складає 15 299,34 грн., що включає: Тіло кредиту (основна сума): 9 334,00 грн. Проценти за користування кредитом: 5 464,34 грн. Комісія за управління та обслуговування кредиту: 501.00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору: 2.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. 2.2.

Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника законодавством цілі.

Типом кредиту є кредит. та інші не заборонені 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334.00 грн. (дев`ять тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.50 грн. на № рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.. 2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/ або графіком платежів.

Розмір процентної ставки незмінний. 2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту.

Розмір комісії за складає 100,00 управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. 2.5. Комісія за надання кредиту складає 2 333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. 2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 29.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 21.06.2025 р. 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів. 1 раз на два 2.7. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 7803.84 грн. (сім тисяч вісімсот три грн. вісімдесят чотири коп.) 2.7.1. Денна процентна ставка складає: 7803.84 грн. (сім тисяч вісімсот три грн. вісімдесят чотири коп.) / 9334.00 грн. (дев`ять тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.) / 84 днів * 100% = 0,9953%/день. 2.8. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 48 137,35% річних. 2.9.1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 17137.84 грн.

29.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - "Кредитодавець") та ОСОБА_1 (далі - "Позичальник") укладено Договір споживчого кредиту № 177029 (далі- " Договір").

Відповідно до умов Договору (пункт 2.2.1 Договору). Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

З аналізу умов кредитного договору вбачається, що наданий кредит має ознаки ануїтетного кредиту, тобто кредиту, який погашається рівними періодичними платежами, що включають в себе як частину основної суми кредиту (тіло), так і проценти за користування ним.

Зокрема: У пункті 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів Плата за кредит (проценти, комісії) нараховується фіксованою ставкою, яка не змінюється протягом усього періоду кредитування (п.2.3, 2.4, 2.5), що дозволяє встановити фіксований розмір регулярних платежів.

Загальні витрати за кредитом (п.2.7) визначено наперед, що узгоджується з методологією розрахунку ануїтетних платежів, коли вся сума витрат є передбачуваною та поділена рівномірно на кількість періодів. Кредит погашається впродовж фіксованого строку (84 дні) з регулярними платежами, які враховують і тіло кредиту, і відсотки (п.2.6, 2.6.1).

Отже, на підставі зазначених умов та структури погашення, кредит за цим договором можна охарактеризувати як ануїтетний споживчий кредит, з рівномірним навантаженням на позичальника протягом усього строку дії договору.

Зважаючи на вищевикладене, у випадку кредитування на умовах ануїтетного погашення, загальна сума заборгованості та розмір щомісячного ануїтетного платежу визначаються на момент укладення кредитного договору та є фіксованими протягом усього строку дії зобов`язання, за винятком випадків, прямо передбачених договором. У зв`язку з цим, незначні коливання у щоденному нарахуванні відсотків, зумовлені технічними чи календарними особливостями (наприклад, різною кількістю днів у місяцях), не впливають на загальний обсяг зобов`язань позичальника, за умови, що кредитор дотримується встановленого розміру щомісячного ануїтетного платежу та не виходить за межі загальної суми заборгованості, визначеної договором. Таким чином, допущене кредитором зміщення у щоденних нарахуваннях не може вважатися порушенням умов договору, якщо воно не призводить до збільшення загального фінансового навантаження на позичальника порівняно з узгодженими умовами.

Щодо нарахування штрафів та пені

В позовній заяві Позивач зазначав, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 16 499,34 грн., яка складається з: 9 334,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5 464,34 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн. - заборгованість по комісії 1 200,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач не заявляє вимог про стягнення зазначених штрафних санкцій. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтями 625, 1048, 1050 ЦК України, у тому числі від нарахування пені, штрафів та інших фінансових санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання. Звертаємо увагу Суду, що позивач не стягує штрафні санкції за кредитним договором, відповідно до позовної заяви Позивач стягує 9 334,00 грн. заборгованості за тілом, 5 715,20 грн. заборгованості за відсотками та 501,00 грн - заборгованість по комісії.

Також окрім цього позивачем обґрунтовано співмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2026 року судовий розгляд справи відкладено на 10:00 годину 12.03.2026 року. Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" задоволено. Зобов`язано Банк-емітента ПАТ "БАНК ВОСТОК" надіслати на адресу суду в строк до 27.02.2026 року інформацію яка стосується імітування платіжної картки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), тощо (а.с.100), про що повідомлено сторін по справі (а.с.101).

В судове засідання 12.03.2026 року:

- представник позивача не прибув, повідомлений належним чином. В позовній заяві та у відповіді на відзив зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.4 зворотна сторінка, 91-92);

- відповідач не прибула, у відзиві на позовну заяву зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутність (а.с.80).

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які маю.

Судом встановлено, що, 29.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №177029 на суму 9 334,00 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs (Додаток №4).

Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток №5,6). Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 14e08ec4, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує її волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 9334.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини..

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних.

Тип процентної ставки фіксована Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів.

Розмір процентної ставки незмінний. 2.4. Знижений т риф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень.

Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

2.5. Комісія за надання кредиту складає 2333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00 від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини.

Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. 2.6.Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 29.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 21.06.2025 р. 2.6.1. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складає (не перевищує) 7803.84 грн.

Денна процентна ставка складає 7803.84 грн. (сім тисяч вісімсот три грн. вісімдесят чотири коп.) / 9334.00 грн. (дев`ять тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.) / 84 днів * 100% = 0,9953%/день. 2.8. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 48137,35% річних. 2.9. 1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 17137.84 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 29.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5168-12ХХ-ХХХХ-3674 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору

16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 (далі - Договір факторингу 1) згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу 1 (Додаток №10, № 11), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 16 499,34 грн., яка складається з:

9 334,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

5 464,34 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом;

501,00 грн. - заборгованість по комісії;

1 200,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.09.2025 - 01.11.2025.

На виконання ухвали суду від 03.02.2026 р. про витребування доказів Акціонерне товариство «ВСТ БАНК» повідомило інформацію щодо ОСОБА_1 , з якої слідує, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована як спосіб доступу до рахунку на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), № НОМЕР_6 у національній валюті;

Фінансовий номер телефону, внесений в анкетні дані: НОМЕР_11 .

Банк підтверджує, що 29.03.2025 р. відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів в сумі 7000,50 грн. на рахунок НОМЕР_6 , (карта НОМЕР_1 ). Банк контрагента AT «Сенс Банк».

Також надана виписка руху грошових коштів по рахунку НОМЕР_6 (980) за період з 29.03.2025 р. по 03.04.2025 р.(а.с.103-11)

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.8 ст.11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

На підставі ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 статті 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 334,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 464,34 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Всього: 14 798.34 гривень

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф) за договором № 177029 від 29.03.2025.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжувався, зокрема, з 09.05.2025 продовжено строком на 90 діб.

Оскільки, законодавець на рівні ЦК України (пункти 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню), суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з Відповідачки неустойки в розмірі 1200,00 грн.

Щодо стягнення комісії:

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від08.06.2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з п.2.5 кредитного договору № 177029 від 29.03.2025р . передбачена комісія за надання кредиту складає 2 333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Проте, у вказаному договорі не зазначено та позивачем не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, який надається відповідачу та за які товариством встановлена комісія.

Отже положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України«Про споживчекредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Крім того, як уже зазначалося, відповідно до пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 501.00 гривня комісії та 1200,00 грн штрафних санкцій задоволенню не підлягають, а тому позов ТОВ «Юніт капітал»» підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі N 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).

Суд зазначає, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонам, відповідно до ч. 9 ст. 139 ЦПК України.

Тому суд не погоджується з заявленою представником позивача сумою та її розрахунком, вважає її завищеною, необґрунтованою, не співрозмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому є такою, що підлягає частковому задоволенню.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17).

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі N 362/3912/18 (провадження N 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі N 301/2534/16-ц (провадження N 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі N 201/14495/16-ц (провадження N 61-22962св19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі N 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі N 206/6537/19 (провадження N 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268).

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4статті 137 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, Додаткової угоди № 25771372528 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025,

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, який не приймав участі в судових засіданнях, а тому вважає, що вимоги сторони позивача підлягають частковому задоволенню на суму 5 000 гривень.

На думку суду, розмір таких витрат є співмірним із заявленими вимогами, складністю справи та проведеною адвокатом роботою.

Щодо судового збору:

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 14798.34 гривень, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2172.66 гривень (2422.40 гривень х 14798.34 гривень : 16499.34 гривень), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місця знаходження: б-р Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, рахунок: НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001

- заборгованість за кредитним договором № 177029 від 29.03.2025 станом 18.12.2025 року в розмірі - 14 798.34 гривень (чотирнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 34 копійки), яка складається з:

-9 334,00 гривень - заборгованості по тілу кредиту;

-5 464,34 гривень - заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом;

та

- 2172.66 гривень (дві тисячі сто сімдесят дві гривні 66 копійок) судового збору;

- 5 000 гривень (п`ять тисячі гривень) судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ": 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com, unitcapital.fc@gmail.com

Представник заявника Хлопкова Марія Сергіївна: адреса 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_10

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел: НОМЕР_11

Суддя: С.В.Кодінцева