Постанова № 13477215, 20.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Справа № 2а-10119/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з плати за користування надрами у розмірі 419573,70 грн.,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2010 року ДПІ в м. Красний Луч Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30.04.2003 № 04051945Ю0010253 та взято на податковий облік в ДПІ в м. Красний Луч. У звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання у відповідача станом на 14.12.2010 року утворився податковий борг з плати за користування надрами у розмірі 419573,70 грн., що підтверджується розрахунком плати за користуванням надрами та актом звірки. Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачеві було направлено першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127 та другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131, також ДПІ в м. Красний Луч було прийняте рішення від 18.09.2003 № 83 про стягнення коштів та продаж активів підприємства в рахунок погашення боргу. На виконання приписів Закону № 2181 проведено опис майна, що знаходиться в податковій заставі на загальну суму 26337,4 грн., а також проведено реалізацію заставного майна на суму 8662,4 грн. Зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з плати за користування надрами у розмірі 419573,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відгук на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі. Додатково пояснив, що у звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства сума боргу не може бути сплачена найближчим часом у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України про надра передбачено, що нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 264 затверджено Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Зазначеним Порядком встановлені єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення платників та обєкта оподаткування платежами за користування надрами, вартості одиниці видобутої корисної копалини та обчислення податкових зобовязань.

Згідно п. 15 цього Порядку платник до закінчення визначеного Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі Закон № 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30.04.2003 № 04051945Ю0010253 (а.с.12). На обліку в ДПІ в м. Красний Луч Луганської області ДП «Луганськвугілля» перебуває з 13.05.2003 за № 29 (а.с.16).

Станом на 14.12.2010 за відповідачем утворився податковий борг з плати за користування надрами у розмірі 419573,70 грн., що підтверджується розрахунком плати за користуванням надрами за 2010 рік від 10.11.2010 вх. № 26341 (а.с.20).

Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачеві було направлено першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127 (а.с.18) та другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131 (а.с.19).

Позивачем було прийняте рішення від 18.09.2003 № 83 про стягнення коштів та продаж активів підприємства в рахунок погашення боргу (а.с.17).

Зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу, а також на теперішній час податковий борг у добровільному податку сплачено не було.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з плати за користування надрами задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» в дохід Державного бюджету України (р/р № 614101000008/0, код 21763720, отримувач УДК в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013) податковий борг з плати за користування надрами у розмірі 419573 грн. 70 коп.(чотириста девятнадцять тисяч пятсот сімдесят три грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 20 січня 2011 року.

СуддяО.П. Островська