Постанова № 13476605, 05.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2011 р. справа № 2а-26110/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Пригода О.В.,

за участю представника позивача Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Димитровського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно утриманої допомоги по безробіттю у розмірі 232,65 грн., -

В С Т А Н О В И В:

16.11.2010 Димитровський міський центр зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно утриманої допомоги по безробіттю у розмірі 232,65 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 23.01.2009 до центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. Згідно заяви останнього йому був присвоєний статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, виплата якої була розпочата з 30.04.2009. Проте, в ході перевірки даних з Держреєстратором було встановлено, що ОСОБА_2 з 25.12.2007 був зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, ОСОБА_2 було незаконно отримано допомогу по безробіттю у розмірі 232,65 грн., яка у добровільному порядку відповідачем повернута не була.

Просив стягнути з ОСОБА_2 суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 232,65 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, але конверт повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.2009 ОСОБА_2 звернувся до Димитрівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 30.01.2009 (а.с. 5), він просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітного та розпочата виплата допомоги з 30.01.2009 по 24.01.2010, оскільки відповідача було звільнено з останнього міста роботи за власним бажанням без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття (а.с. 5).

Димитровським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та необґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за результатами якого складено Акт. Відповідно до вказаного Акту № 12 від 13.08.2010 (а.с. 9), ОСОБА_2 зареєстрований якості субєкта підприємницької діяльності з 25.12.2007, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8).

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, на момент звернення до Димитровського міського центру зайнятості, ОСОБА_2 мав статус субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи. З реєстру виключений не був.

Відповідно до частини 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 30.01.2009 по 24.01.2010 складає 232,65 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Відповідно до п. 9 Порядку, у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 232,65 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Димитровського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 232,65 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Димитровського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37174001004265; ЄДРПОУ 25097806; банк отримувача ГУДК у Донецькій області; МФО 834016) суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 65 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 05 січня 2011 року.

Повний текст постанови складений 10 січня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.