Постанова № 13476586, 12.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 р. справа № 2а-28062/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінновація»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька незаконними; скасування податкового повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р., як такого, що суперечить чинному законодавству

за участю представників сторін:

від позивача: Овчарової Е.Є. за дов. від 10 січня 2011 року

від відповідача: Бондар Ю.М. за дов. від 1 листопада 2010 року

від третьої особи: Волько М.М. за дов. від 2 листопада 2010 року

Махно-Отупор О.О. за дов. від 2 листопада 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасінновація» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька незаконними; скасування податкового повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р., як такого, що суперечить чинному законодавствузаявлено позов до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке винесено Ясинуватською обєднаною державною податковою інспекцією № 0003061500/1 від 01.12.2010р.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість, оскільки позивач своєчасно сплатив податкові зобовязання відповідними платіжними дорученнями на поточний рахунок, відкритий у філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку». Так, 10.10.2008р. та 13.10.2008р. позивач сплатив податкові зобовязання за вересень 2008р. в сумі 43000,00 грн., але 14.10.2008р. вони були повернуті на поточний рахунок по рішенню тимчасового адміністратора банка. 15.10.2008р. за порадою банка позивач знову направив платіжні доручення для виконання, проте, вони не були виконані. Позивач неодноразово звертався до Промінвестбанку, Управління Національного банку України в Донецькій області із запитами про причини невиконання платіжних доручень, але отримував відповіді з посиланням на повноваження тимчасового адміністратора. На прохання ДПІ у Київському районі м. Донецька позивач відкрив рахунок в іншому банку та перерахував кошти на сплату податку на додану вартість платіжним дорученням № 63 від 31.10.2008р. на суму 28000,00 грн. та повідомив ДПІ у Київському районі м. Донецька про створену ситуацію, додавши всі копії документів. В грудні 2008р. позивач звернувся до Промінвестбанку з проханням залиши без виконання платіжні доручення від 15.10.2008р. та повернути кошти. Позивач вважає, що кошти не зараховані по вині банку, тому відповідно до п.п. 16.5.1., 16.5.2., 16.5.3. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III(далі Закон №2181) не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів з вини банку. У цьому разі платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів. Якщо в майбутньому банк відновить платоспроможність, відлік термінів зарахування податків розпочинається з моменту такого відновлення. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у відповідності до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість, встановлені п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього Закону. Відповідно до п.п. 16.5.1. п.п. 16.5.2 п. 16.5. ст. 16 Закону №2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню та штрафні санкції у встановлених розмірах, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обовязкового платежу) до бюджету. При цьому платник податків, зборів (обовязкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до п. 1.24. ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Згідно із п. 30.1. ст. 30 Закону, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків до бюджету. При цьому, обовязок платника податків щодо плати податків припиняється з їх сплатою.

Таким чином, не зважаючи на причину несплати податкових зобовязань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей, Закон № 2181 не звільняє платника податків від обовязку сплатити основну суму податкового зобовязання або податкового боргу, а податковий орган від стягнення такого податкового боргу. У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу держаного казначейства і не зарахування їх в доходну частину бюджету, податкові зобовязання або податковий борг не можуть вважаться погашеними. Тому податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.12.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» надав суду пояснення, з яких вбачається, що Постановою Правління Національного Банку України від 07.10.2008р. № 308 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)» строком на 1 рік було призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. Відповідно до ч. 5 ст. 75, ст.ст. 78, 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. № 2121-III, тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку, в тому числі продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

10.10.2008р. Київською філією ПАТ «Промінвестбанк» в м. Донецьку від позивача було прийнято платіжне доручення № 84994 на суму 30000,00 грн. з призначенням платежу «14010100 ПДВ за листопад 2008р.» та із зазначенням отримувача: «Державний бюджет Київського району м. Донецька». 13.10.2008р. прийнято ще одне платіжне доручення № 84998 на суму 13000,00 грн. з таким же самим призначенням платежу та найменуванням отримувача. Платіжні доручення були направлені філією до тимчасової адміністрації (м. Київ).

13.10.2008р. тимчасовим адміністратором було затверджене розпорядження № ТА-1/56-р, згідно із яким у звязку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку та з метою недопущення накопичення невиконаних платежів по рахунках клієнтів, своєчасного забезпечення розрахунків за першочерговими платежами (по заробітній платі, податках, електроенергії, газу та інших), забезпечення готівкою банкоматів для їх безперебійного функціонування, Промінвестбанк зобовязаний був здійснити повернення усіх прийнятих до виконання та несплачених за період з 02.10.2008р. по 13.10.2008р. платежів шляхом зарахування відповідних грошових сум на рахунки платників.

Таким чином, 14.10.2008р. через брак коштів на кореспондентському рахунку банку, обидві суми були повернуті позивачу та зараховані на його поточний рахунок з формулюванням: «Сторно документа згідно Розпорядження № ТА-1/56-р від 13.10.2008р. за підписом тимчасового адміністратора».

Починаючи з 14.10.2008р., згідно розпорядження Тимчасового адміністратора № ТА-60, яким був затверджений порядок здійснення розрахунків філіями Промінвестбанку через Центральну розрахункову палату в умовах дії тимчасової адміністрації, кожному типу платежів був присвоєний відповідний код (у порядку черговості), згідно з яким платежі в бюджет, по яким здійснено повернення коштів за період з 02.10.2008р. по 13.10.2008р. зазначено лише під № 323.

15.10.2008р. позивач знову надав до сплати платіжні доручення № 85002 на суму 13000,00 грн. та № 85001 на суму 30000,00 грн., які потрапили до масиву «несплачених платежів» з метою подальшої їх сплати у порядку черговості.

16.12.2008р. позивач відізвав вищенаведені платіжні доручення і кошти були повернуті на поточний рахунок позивача.

Третя особа зазначає, що відповідно до п.п. 16.5.3. п. 16.5. ст. 6 Закону № 2181, не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасінновація» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.02.2006р., включене до ЄДРПОУ за номером 13504073, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Донецької у Київському районі м. Донецька з 01.07.1990р. (арк. справи 33, 82).

16.11.2010р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт № 8238 від 16.11.2010р. (арк. справи 6, 7).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010р. № 0011011640/0, яким позивачу на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 нараховані штрафні (фінансові) санкцій з податку на додану вартість на суму 2634, 76 грн. (арк. справи 8).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно п. «а» до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць, у відповідності до п.п. 7.8.1.п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р. воно прийнято за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 26347,60 грн., яка виникла на підставі декларації за вересень 2008р. № 135728 від 17.10.2008р. в сумі 28123,00 грн. (арк. справи 39, 40) грн. при сплаті платіжним дорученням від 31.10.2008р. на суму 26347,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 84994 від 10.10.2008р. на суму 30000,00 грн. та платіжним дорученням № 84998 від 13.10.2008р. на суму 13000,00 грн. сплачував податкові зобовязання за вересень 2008р. (арк. справи 9).

Таким чином, позивач авансом сплатив податкові зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2010р. без порушення граничних строків їх сплати.

Зазначені платіжні доручення були прийняті банком до виконання, про що свідчать відмітки Філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку».

14.10.2008р. зазначені суми були повернуті позивачу та зараховані на поточний рахунок позивача із зазначенням напису «сторно згідно Розпорядження ТА-1/56-р від 13.10.2008р. за підписом тимчасового адміністратора Промінвестбанку Кротюка» (арк. справи 38).

15.10.2008р. позивач повторно направив платіжні доручення від 15.10.2008р. № 85002 та № 85001, якими сплачував податкові зобовязання за вересень 2008р. (арк. справи 15). Платіжні доручення були прийняті банком до виконання, про що свідчать відповідні відмітки.

Проте, станом на 21.10.2008р. платіжні доручення не були виконані.

21.10.2008р. позивач звернувся з листом № 21/10 до Філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку» з проханням пояснити причини сторнування платежів (арк. справи 10).

На звернення позивача філія банку листом № 04-06/1518 від 30.10.2008р. (арк. справи 12) направила свої вибачення за тимчасові незручності та повідомила, що відповідно до ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» тимчасовий адміністратор з дня свого призначення має право керувати банком і контролювати його, вживати будь-які заходи по відновлення належного фінансового становища, к тому числі продовжувати чи припиняти будь-які операції банку. Переказ коштів по платіжним документам, як і їх сторнування, здійснюється після надання їх до сплати філією «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку» в Центральну розрахункову палату Промінвестбанку в м. Києві та прийняття відповідного рішення тимчасової адміністрації, яке доводиться до відома філії без пояснень причин і не залежить від волевиявлення останнього.

27.10.2008р. позивач повторно звернувся з листом № 27/10 до Філії «Київське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку» з проханням повідомити, коли кошти будуть перераховані до Державного бюджету України, пояснити причини сторнування платежів та причини порушення банком чинного законодавства (арк. справи 11).

Філія банку листом № 04-06/1637 від 11.11.2008р. (арк. справи 14) знову направла вибачення за тимчасові незручності та повідомила, що Постановою Правління Національного Банку України від 07.10.2008р. № 308 строком на 1 рік призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008р. по 06.04.2009р. з метою поліпшення фінансового становища банку. Зазначла, що відповідно до п.п. 16.5.3. Закону № 2181, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне зарахування платежів, якщо це порушення виникло з вини банку.

Як встановлено судом, розпорядженням тимчасового адміністратора від 13.10.2008р. № ТА-1/56-р (арк. справи 106) надано вказівку розрахунковій палаті компютерного центру здійснити повернення 13.10.2008р. всіх несплачених платежів на рахунки платників з 07.10.2008р. по 13.10.2008р. у звязку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку та з метою недопущення накопичення невиконаних платежів по рахунках клієнтів, своєчасного забезпечення розрахунків за першочерговими платежами.

14.10.2008р. всім філіям Промінвестбанку був направлений Порядок здійснення розрахунків філіями Промінвестбанку через Центральну розрахункову палату в умовах дії тимчасової адміністрації (арк. справи 101 105), яким встановлено коди платежів, обслуговування яких здійснюється у порядку черговості. Платежі в бюджет, згідно з цим порядком визначені за кодом № 323.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що з метою вирішення даного спору необхідно зясувати субєкт відповідальності за порушення строків перерахування платежів до бюджету, що стало наслідком порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань, визначених Законом № 2181.

Спірні відносини регулюються нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно преамбули вказаного Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 16.5.3. п. 16.5. ст. 16 Закону № 2181, яка діяла до 05.08.2009р. (тобто, була чинною на момент спірних правовідносин), не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181.

Таким, чином, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Як свідчать матеріали справи, причиною порушення строків зарахування податків до бюджету не були наслідки регулювання НБУ економічних нормативів Промінвестбанку.

Причиною порушення строків зарахування податків до бюджету є зупинення банківських операцій у звязку акумуляцією коштів для відновлення фінансового становища банку та зупинення банківських операцій по обслуговуванню платіжних доручень платників.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про ситуацію, яка склалася у відповідача до проведення перевірки, про що свідчить лист позивача від 10.11.2008р. № 10/11(вх. від 12.11.2008р.), яким позивач повідомив податковий орган про те, що у звязку з поверненням платіжних доручень Промінвестбанком, позивач перерахував платежі з нового відкритого ним рахунку платіжним дорученням від 31.10.2008р. № 63 (арк. справи 13).

За таких обставин, суд не приймає посилання відповідача на те, що платник податків не звільняється від відповідальності за порушення граничного терміну сплати узгоджених податкових зобовязань зважаючи на порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції, оскільки штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 застосовані ним без врахування приписів пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього Закону, згідно з яким, субєктом відповідальності за порушення строків перерахування податків є банк, а не платник податків, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінновація» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0011011640/0 від 22.11.2010р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінновація» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 17 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.