Постанова № 13476342, 12.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 р. справа № 2а-26097/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представника позивача Куржупова Я.В.,

представника відповідача Тимошенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.10.2010 № 0004672340/0, -

В С Т А Н О В И В:

16.11.2010 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.10.2010 № 0004672340/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «Маргеотех» за період лютий-березень 2009р., за результатами якої складено акт від 14.10.2010 № 1750/23-3/25115543 та винесено податкове повідомлення рішення від 27.10.2010 № 0004672340/0 про нарахування податку на додану вартість в сумі 33328 грн. та штрафних санкцій в сумі 16663 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки з його боку відсутні порушення приписів Закону України «Про податок на додану вартість». Так, згідно договору постачання товару № 41 від 05.01.2009 ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» придбало у ТОВ «Маргеотех» продукцію на загальну суму 199967,71 грн., у т.ч. ПДВ 33327,95 грн. За наслідками поставки позивач отримав видаткові та податкові накладні. Суми ПДВ відповідно до отриманих податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ. Розрахунки між сторонами договору було проведено на повну суму поставки 200756,70 грн. в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Отриману продукцію ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» використало у господарській діяльності при здійсненні будівельних робіт. Отже, позивачем були дотримані усі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», що є підставою для включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідач вважає, що правочин між ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» та ТОВ «Маргеотех» не був спрямований на настання реальних правових наслідків. В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на акт про результати позапланової перевірки ТОВ «Маргеотех» № 228/23-1/34273396 від 29.06.2010, складений ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, яким встановлено нікчемність усіх договорів ТОВ «Маргеотех» у період з 01.01.2009 по 31.03.2010. На думку позивача, неможливо стверджувати про нікчемність правочину, оскільки відповідачем не наведена норма закону, яка б вказувала на його нікчемність. З наведених у акті фактичних даних не можливо зробити висновок про нікчемність правочину. Такий висновок є власним припущенням відповідача.

Просив позов задовольнити (а.с. 3-5).

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи адміністративного позову, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з тих підстав, що за наслідками проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 33328 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 33328 грн., у т.ч. у лютому 2009р. на суму 14800 грн., у квітні 2009р. на суму 10583 грн., у травні 2009р. на суму 7945 грн. Вказане порушення встановлено внаслідок того, що правочин, укладений між ШБУ № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» та ТОВ «Маргоетех» є нікчемним, тобто не був спрямований на настання реальних правових наслідків, а тому суму ПДВ, сплаченого у складі ціни товару за договором, не можливо віднести до складу податкового кредиту. З урахуванням зазначеного, представник відповідача вважає спірне податкове повідомлення рішення правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 26, 55).

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Державне відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтобуд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.09.2001 (а.с. 69), включено до ЄДРПОУ за № 00180568 (а.с. 70). Позивач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (а.с. 71). Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 07215241 від 22.07.1997 (а.с. 60).

Шахтобудівельне управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» є структурною одиницею позивача без права юридичної особи, діє на підставі Положення про структурну одиницю, затвердженим директором головою правління ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» 01.03.2004.

У період з 08.10.2010 по 14.10.2010 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено документальну невиїзну перевірку Шахтобудівельного управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «Маргеотех» за період лютий-березень 2009р., за результатами якої складено акт від 14.10.2010 № 1750/23-3/25115543 (а.с. 35-44).

Згідно із цим актом, перевіркою встановлено порушення Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 33328 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 33328 грн. у тому числі по періодах: лютий 2009 року 14800 грн.; квітень 2009 року 10583 грн., травень 2009р. 7945 грн. (а.с. 44).

На підставі акту перевірки та згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення рішення від 27.10.2010 № 0004672340/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 49992 грн., у т.ч. за основним платежем - 33328 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16664 грн. (а.с. 17).

Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим з наступних підстав.

05.01.2009 між ТОВ «Маргеотех» (Продавцем) та Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» (Покупцем) було укладено договір поставки товару № 41, відповідно до умов якого Продавець взяв на себе зобовязання продати і поставити, а Покупець купити і прийняти у Продавця продукцію в асортименті і за цінами, вказаними у рахунках фактурах, які є невідємною частиною цього договору (п. 1.1 договору). Продукція поставляється на умовах EXW м. Макіївка Донецької області згідно Інктермс 2000р. (п. 4.1 договору) (а.с. 72-73).

Разом із тим, у судове засідання позивачем не були надані рахунки-фактури, передбачені п. 1.1 договору, у звязку із чим є неможливим встановити товар, що є предметом договору.

На підтвердження здійснення господарської операції - поставки товару від ТОВ „Маргеотех” позивачем до суду надано податкові накладні від 26.02.2009 № 202 (а.с. 75) та від 30.03.2009 № 336 (а.с. 74), накладні від 26.02.2009 № 202 (а.с. 77), від 30.03.2009 № 336 (а.с. 76). Як вбачається із цих документів, позивачем був придбаний товар: металокаркас замкнутий з двотавра 24М КДЗУ-21,3, креп КПШУ-14-20,3, креп КПШУ-14-11,7.

Зазначені документи також були надані працівникам податкового органу під час проведення перевірки, про що зазначено у акті перевірки (а.с. 38).

Разом із тим, у вказаних вище податкових накладних та накладних зазначено, що поставка товару здійснювалася відповідно до умов договору № 44 від 01.08.2008, а не договору № 41 від 05.01.2009. Договір № 44 від 01.08.2008 у судове засідання позивач не надавав.

При цьому, інших документів, які б підтверджували факт поставки зазначеного вище товару (товарно-транспортні накладні тощо) позивачем до перевірки не надавалось. Також таких документів не було надано позивачем у судове засідання.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби” звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Суд не приймає до уваги надані позивачем талон замовника від 26.02.2009 (а.с. 92) та акт виконаних робіт від 26.02.2009 (а.с. 91), оскільки з них не вбачається, з якого пункту відправлення та до якого пункту призначення перевозився товар. Відповідно до правил Інкотермс 2000, умови поставки EXW передбачають обовязок продавця надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці на власних площах продавця, тобто відповідно до умов договору у м. Макіївка. Разом із тим, згідно акту виконаних робіт та талону замовника перевізником ФО-П ОСОБА_3 здійснювалось перевезення на адресу Шахтобудівельного управління № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» металоарочної крепі по м. Донецьку відповідно до договору № 3 від 25.02.2009. Т

Також у акті виконаних робіт не конкретизовано, чи здійснювалось зазначене перевезення саме крепі, отриманої відповідно до умов договору № 41 від 05.01.2009 між ТОВ «Маргеотех» та Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд». Суд зауважує, що згідно накладної від 26.02.2009 № 202 Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» було придбано у ТОВ «Маргеотех» дві крепі, однак у акті виконаних робіт від 26.02.2009 мається посилання на перевезення лише однієї крепі.

Будь яких інших товарно-супровідних документів на поставлений товар позивачем до суду не надано. Не надано також документів, які б свідчили про оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача та його використання у власній господарській діяльності. Надані суду Акти маркшейдерського заміру виконання горнокапітальних робіт не підтверджують використання придбаного у ТОВ «Маргеотех» товару у власній господарській діяльності, т.я. не містять відповідних відомостей про це.

Крім того, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька в ході проведення перевірки було отримано акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маргеотех» № 288/23-1/34273396 від 29.06.2010, складений ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, яким було встановлено вчинення ТОВ «Маргеотех» правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбання та продажу товарів. Крім того, актом встановлено, що у ТОВ «Маргеотех» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (а.с. 27-34).

Зазначені вище обставини свідчать про те, що у даних господарських правовідносинах наявні значні розбіжності між обставинами, повідомленими позивачем та обставинами, встановленими перевіркою та під час судового розгляду даної справи.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

З огляду на суперечність відомостей щодо здійснення господарської операції з поставки між ТОВ „Маргеотех” та Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд», відсутність первинних документів які засвідчують факт поставки, суд вважає, що позивачем не доведена реальність даної господарської операції.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення рішення, а тому позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.10.2010 № 0004672340/0 відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 січня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 16 січня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.