Ухвала суду № 134763046, 12.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/23146/24

Провадження № 2-с/638/74/26

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Шишкін О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №638/23146/24,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, в якій просить суд скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду міста Харкова від по справі № 638/23146/24.

Дана заява надійшла на офіційну електронну адресу суду inbox@dg.hr.court.gov.ua з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, зміст якої зводиться до незгоди із судовим наказом вимогою його скасувати. Водночас, вказані документи не скріплені електронним цифровим підписом, хоча їх автором зазначена ОСОБА_1 , про що складено акт працівниками Шевченківського районного суду від 02.03.2026.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду з таких підстав.

Вимоги до оформлення заяви про скасування судового наказу закріплені в ст. 170 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником.

Положеннями ч. 8 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Суд встановив, що заява подана в електронному вигляді - електронною поштою без використання підсистеми «Електронний суд».

Разом з тим, подана заява не скріплена жодним електронним підписом, а тому суд не може ідентифікувати особу, яка подала відповідну заяву, відповідно остання вважається такою, що не підписана особою, яка її подала, що виключає можливість її розгляду (відсутні докази дійсної волі особи на подання та розгляд такої заяви, оскільки вона не підписана).

Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

У свою чергу у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.

З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.

14.02.2019 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Таким чином, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов`язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.

Отже, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Всупереч наведених вимог щодо порядку подання електронних процесуальних документів, заява по справі № 63818808/21, автором якої зазначена ОСОБА_2 , надіслані на офіційну електронну адресу суду без скріплення її електронним цифровим підписом.

Наведена обставина унеможливлює достовірно ідентифікувати особу, яка подала відповідну заяву та вирішувати її по суті.

Аналізуючи вищенаведене, оскільки заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу неналежно оформлена, вона підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.

Повернення заяви не позбавляє особу повторно звернутися з такою до суду після усунення наведених недоліків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право на доступ до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Оскільки заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу неналежно оформлена, а саме не підписана заявницею в порядку передбаченому чинним законодавством, вона підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює, що учасники справи також мають право подавати позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційна система, як це визначено ст. 14 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 170, 259 - 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №638/23146/24 - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Шишкін