Постанова № 13476244, 17.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 р. справа № 2а-25365/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-30 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретаріБобильовій Н.Ю.

за участю

представника позивача Мітьєву Г.П.

представника відповідача Накалюжного А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехніка” про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька звернулось до суду уточненою під час судового розгляду позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехніка” про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано встановленням факту несплати відповідачем, в установленому законодавством України порядку, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період січень 2009 року по березень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька за період з січня 2009 року по березень 2010 здійснило витрати на виплату і доставку працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехніка”, призначених на пільгових умовах на підставі пункту “б-з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, тобто за списком №2, на суму 8856,20 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “а” ст. 13 цього Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “б” ст. 13 цього Закону) та інші (пункти “в”- “з” ст. 13 цього Закону).

Відповідно до п. 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому згідно з ч. 16 “Прикінцевих положень” вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обовязок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехніка” про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехніка” на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Донецька (р/р 256083012005 у ДОУ ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 21956033) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з січня 2009 року по березень 2010 року в сумі 8856,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.