Постанова № 13475984, 13.01.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 рокуСправа № 2а-3561/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Волкова І.М.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

представника третьої особи Максимчука Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноколор» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» в особі філії «Волинського головного регіонального управління» про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноколор» (далі позивач, ТзОВ «Техноколор») звернулось з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Луцька ОДПІ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» в особі філії «Волинського головного регіонального управління» (далі третя особа, ПАТ «Приватбанк»), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року №0019111601/0 про зобовязання позивача сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 543,67 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач згідно поданої податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року (дата подання 19.07.2010 року) 30.07.2010 року подав до ПАТ «Приватбанк» платіжне доручення на перерахунок до бюджету податкового зобовязання з ПДВ за червень 2010 року на суму 6000,00 грн. Згідно акту перевірки товариства з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ Луцькою ОДПІ встановлено, що ПДВ позивачем фактично сплачено 02.08.2010 року, тобто несвоєчасно. Позивач вказує, що зобовязання по сплаті обовязкових платежів в бюджет виконані ним своєчасно та в повному обсязі, а ненадходження перерахованих коштів в дохід держбюджету відбулося не з вини позивача. За таких обставин вважає, що застосування штрафу податковим органом є неправомірним.

Відповідач у поданих запереченнях позов не визнав та зазначив, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Техноколор» з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання було встановлено, що позивачем ПДВ за червень місяць 2010 року сплачено несвоєчасно, а саме: по строку сплати 30.07.2010 року фактично сплачено 02.08.2010 року, відтак застосування штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання згідно поданої податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року від 19.07.2010 року є правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані суду заперечення та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що дійсно ТзОВ «Техноколор» 30.07.2010 року подало до ПАТ «Приватбанк» платіжне доручення на перерахування до бюджету ПДВ за червень 2010 року в сумі 6000,00 грн. Вказані кошти в той же день були перераховані банком, однак чому вони надійшли на рахунок держказначейства лише 02.08.2010 року, пояснити не може. Вважає, що в даному випадку відсутня вина банку у несвочасному перерахунку коштів, оскільки переказ коштів здійснений 30.07.2010 року (пятниця) та у звязку з можливим збоєм на сервері надходження коштів відбулось 02.08.2010 року (понеділок), що по суті не зясовувалось податковим органом в ході перевірки.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно акту Луцької ОДПІ №7325/15-115/33680987 від 18.10.2010 року про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання ТзОВ «Техноколор» не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання протягом граничного строку сплати податку на додану вартість по строку сплати 30.07.2010 року, фактично сплачено 02.08.2010 року в сумі 5436,17 грн.

За наслідками перевірки сформовано та надіслано платнику поадтків податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року №0019111601/0 про зобовязання позивача сплатити штраф в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в сумі 543,67 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ), згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом встановлено, що 19.07.2010 року ТзОВ «Техноколор» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та згідно платіжного доручення №316 від 30.07.2010 року перерахувало кошти до бюджету в сумі 6000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за червень 2010 року.

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обовязковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобовязаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Згідно пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище закон повязує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп.16.3.1 п.16.3 ст.16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

З огляду на те, що ТзОВ «Техноколор» своєчасно подало в банк платіжне доручення на перерахування ПДВ до бюджету, тобто виконало своє зобовязання зі сплати податку, тому не повинно нести відповідальність за несвоєчасне надходження коштів на відповідний рахунок держказначейства.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог товариства, у звязку з чим спірне податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 09 листопада 2010 року №0019111601/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій