Постанова № 13475919, 06.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.12.10Справа №2а-14576/10/15/0170 (16:20год.) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя»

про стягнення

Представники сторін:

від прокуратури: не з’явився;

від позивача: не з’явився;

від відповідача : не з’явився;

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Джанкойського міжрайонного прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Кримдо Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» про стягнення податкової заборгованості в сумі 59914,00грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем склалася заборгованість з податку на додану вартість у сумі 59914,00грн., яка відповідачем у добровільному порядку не сплачується. Передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. заходи стягнення позитивних результатів не дали.

У судове засідання, що відбулося 06.12.10р., сторони явку представників не забезпечили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином –рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення.

06.12.10р. до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач надіслав 06.12.10р. заперечення на адміністративний позов (а.с.40).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Джанкойської міської ради АРК від 07.09.2004р. як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.6) та взято на облік як платник податків у Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, що підтверджується довідкою (а.с.20).

Також Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100052485 (а.с.29).

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках— коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Судом з’ясовано, що відповідач самостійно задекларував податкові зобов’язання з ПДВ у податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. в розмірі 111914,00грн. (а.с.27-28)

Відповідно до 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.5.4. ст..5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання , не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема пунктом 20.1 статті 20 встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідач задекларовану та узгоджену суму податку на додану вартість сплатило частково у сумі 52000,00грн., тобто сума податкового боргу по декларації з ПДВ за серпень 2010р. складає 59914,00грн. (111914,00грн. – 52000,00грн.), що підтверджується витягами з банківського файлу з податку на додану вартість (а.с.25-26).

Із матеріалів справи вбачається, що Джанкойською об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим направлялись відповідачу перша та друга податкові вимоги № 1/38 від 26.10.01 р., № 2/213 від 12.12.01 р. (а.с. 23).

08.04.02р. Джанкойською ОДПІ в АР Кримбуло прийнято рішення №10/24-0/003348100/2981 про застосування заходів погашення податкового боргу платника, податків за рахунок стягнення його активів.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

          Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Також позивач у своєму позові вказує, що стягнути заборгованість у відповідності до Закону України № 2181 не можливо в зв’язку з тим, що:

-          підприємство відноситься до цілісного майнового комплексу, який не підлягає приватизації і опис активів для продажу не можливий;

-          неодноразові звернення до органу управління про виділення коштів в рахунок погашення податкового боргу не дають позитивних результатів;

-          на неодноразові звернення до органу управління про розрив контракту з керівником – звернення не задовольняються в зв’язку з тим, що підприємству своєчасно не затверджуються необхідні тарифи;

-          вилучення готівки не можливе в зв’язку з тим, що рахунки підприємства знаходяться під арештом ВДВС;

-          неодноразові звернення до органу управління про реорганізацію (інше) перевтілення підприємства не дають позитивного результату.

У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

Суд вважає неспроможними заперечення відповідача проти позову з цих підстав, що підприємство відповідача є державним підприємством та усе майно підприємства є цілісним майновим комплексом, що не підлягає приватизації і знаходиться у власності АРК, тому, оскільки чинним законодавством не встановлено пільги чи особливого порядку щодо стягнення податкової заборгованості підприємств, які відносяться чи мають частку державної власності.

Суд зазначає, що сплата податків та зборів це обов’язок кожного платника податку, встановленій Конституцією та законами України.

Суд вважає, що включення відповідача до Переліку майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що належать Автономній Республіці Крим, які не підлягають приватизації і знаходяться у сфері управління міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року №984-2/2000, не звільняє його від обов’язку щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та не позбавляє органи державної податкової служби (зокрема, Джанкойську ОДПІ АР Крим) на подання до суду позовів про стягнення податкової заборгованості з відповідача.

Згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Суд зазначає, що позивачем не заявлена вимога про звернення стягнення на активи відповідача, зокрема, на цілісний майновий комплекс.

Суд звертає увагу представника відповідача, що діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації, та представник відповідача під час розгляду справи в суді не послався на будь-який закон або інший нормативно-правовий акт, що встановлює таку заборону.

Суд зазначає, що ні суд, ні податковий орган не встановлює порядок примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за рахунок цілісного майнового комплексу, яке знаходиться на балансі відповідача, оскільки визначення порядку та способу виконання рішення суду відноситься до компетенції органів державної виконавчої служби, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”. Суд зазначає, що відсутність коштів, майна, на яке може бути накладень арешт, та яке може бути реалізоване для задоволення вимог кредитору, а також іншого майна у боржника є підставою для закриття виконавчого провадження, а не для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість приватизації майна суд не приймає до уваги, оскільки ця обставина не звільняє від сплати податків, а також не позбавляє податковий орган права на судовий захист –звернення до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості з ПДВ в сумі 59914,00 гривень суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У повному обсязі постанову складено 06.12.10 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Советська, буд. 15-а; код ЄДРПОУ 003348100, р/р не відомі) до бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 59914,00грн. на рахунок № 31113029700014 Державний бюджет м.Джанкой код платежу 14010100 УДК в АР Крим м.Сімферополь МФО 824026 ЄДРПОУ 34740824.

Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Тоскіна Г.Л.