Постанова № 13475903, 08.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2010 р. (12:21)Справа №2а-13475/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представника позивача - Волкової С.О., довіреність від 17.05.10р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим"

доДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.10.10р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "ТехноМаш-Крим" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, якою позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.10.10р. №0024092391/0.

Вимоги позивача мотивовані тим, що спірне рішення прийнято за наслідками перевірки, якою встановлені порушення норм Закону України "Про плату на землю" та донараховано плату за землю загальною сумою 103242,30грн. Між тим, донарахування земельного податку проведено щодо земельної ділянки, яка у встановленому порядку не передана у власність або користування товариства.

Ухвалою суду від 20.10.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.

Зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 16.11.10р.

Представник позивача заявлені вимоги в судовому засіданні підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач субєкт владних повноважень в судове засідання 16.11.10р. не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце зсідання суду, про що свідчить розписка в отриманні ухвали суду та повістка; про причини неявки свого повноважного представника суду не повідомив.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, розглянути справи за наявними у ній доказами

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом зясовано, що позивач з підстав, передбачених п.1. ч.2 ст. 17 КАС України, звернувся з позовними вимогами до відповідача субєкта владних повноважень, та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.10р. №00240923301/0.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа; ідентифікаційний код 34581914; зареєстрований 05.09.06р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради; діє на підставі статуту, нова редакція якого затверджена загальними зборами товариства 22.04.10р. протокол №2 та зареєстрована 28.04.10р.

Відповідач субєкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

В силу пп.4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачу як органу державної податкової служби надано право приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначати суму податкових зобовязань з податків і зборів (обовязкових платежів).

Судом встановлено, що відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 11.10.10р. №0024092301/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з земельного податку у загальному розмірі 154863,45грн., у т.ч. основний платіж 103242,3грн., штрафні санкції 51621,15грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами планової виїзної перевірки позивача ТОВ "Виробниче обєднання "ТехноМаш-Крим" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 30.06.10р.

Вказана перевірка проведена на підставі направлення від 31.08.2010р. №1608/23-2 виданого відповідачем; про проведення перевірки проінформовано позивача 28.07.2010р.; про проведену перевірку зроблено запис у журналі реєстрації перевірок під №2 від 31.08.10р.

Результати перевірки зафіксовані у акті №13975/23-2/34581914, у якому, зокрема, зазначено, про порушення відповідачем ст.ст.2, 15 Закону України "Про плату за землю", що стало причиною заниження податкового зобовязання з податку на землю за період з квітня 2009р. по червень 2010р. на загальну суму 103242,30 грн., у т.ч. з квітня по листопад 2009р. на 6724,19грн. в місяць, у грудні 2009р. на 6724,20 грн., з січня по червень 2010р. на 7120,76грн. в місяць.

Між тим, висновок щодо заниження позивачем податку на землю у спірному періоді є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязків платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобовязання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону).

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), силу п.8 ч.1 ст.14 Закону, віднесено до загальнодержавного податку.

В силу чч. 2-4 ст.14 Закону, загальнодержавні податки і збори (обовязкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України; порядок зарахування їх до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України; плата на землю на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим за ставкою в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Спеціальним по відношенню до норм вказаного Закону у спірних правовідносинах є Закон України "Про плату за землю", який визначає: розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів; обєкти плати за землю; субєктів плати за землю; порядок обчислення та сплати земельного податку та плати за користування земельною ділянкою тощо.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", про порушення якої вказано у акті перевірки, використання землі в Україні є платним.

Також, вищевказаною нормою встановлено форми плати за землю - земельний податок або орендна плата, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною 2 ст.2 Закону, зокрема, визначено субєктів земельного податку, якими є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції.

При цьому, цією ж нормою визначено, що справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у звязку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди; а за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В силу ст.15 Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.13 Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

Підстави набуття права на землю визначені гл.19 Земельного кодексу України (далі ЗК України). При цьому, ст.125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Також, нормами ЗК України визначається перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку. Відповідні документи, за змістом ч.4 ст.70 КАС України, є належними доказами наявності прав на земельну ділянку.

Так, згідно ст.126 ЗК України, такими документами є: державний акт посвідчує право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину посвідчує право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення; акт на право постійного користування земельною ділянкою посвідчує право постійного користування земельною ділянкою; зареєстрований договір оренди землі посвідчує право оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що між позивачем у справі ТОВ "Виробниче обєднання "ТехноМаш-Крим" та ТОВ "Черкаситехномаш" 26.12.06р. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивачу передано у власність нежилі будівлі площею 40593 кв.м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2. Право власності на вказані будівлі зареєстровано за позивачем 30.01.10р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №13389736 (а.с.79).

Крім того, між вказаними особами 26.01.07р. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого у власність позивача передано нежилі будівлі площею 5054,7 кв.м, які розташовані за аналогічною адресою. Право власності на вказані будівлі за позивачем зареєстровано 30.01.07р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності №1339011.

В силу ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти, а до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення; якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивачем протягом 2009-2010рр. подані податкові розрахунки земельного податку, у яких ним самостійно визначено суму зобовязання з податку на землю за користування земельною ділянкою, що перебуває під придбаними нежилими будівлями загальною площею 83035 кв.м., розташованими за адресою: м. Сімферополь, пров. Лавандовий, 2.

Підставою для нарахування плати за землю, як вказано у додатку №1 до податкового розрахунку за спірні періоди, є дані з державного земельного кадастру, підтверджені довідковими матеріалами.

Під час проведення перевірки донарахування земельного податку здійсненого відповідачем на підставі витягу з додатку №1 до протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин від 22.09.08р. №72, відповідно до якого визначено, що позивачу необхідно оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 16,360га для обслуговування будівель і споруд по збору та обслуговуванню автотранспортних засобів по пров. Лавандовому, 2; щодо земельної ділянки площею 2,6 га рекомендовано провести аукціон за умови переводу земель сільськогосподарського призначення у встановленому порядку.

Однак, відповідне рішення, оформлене вказаним протоколом, виходячи з положень вищевказаних норм ЗК України, не є підставою для переходу права на вказану земельну ділянку до позивача, у звязку з чим, за змістом ст.15 Закону України "Про плату за землю", у позивача не виникло обовязку сплачувати земельний податок з земельної ділянки, право власності або право користування щодо якої до нього не перейшли.

Таким чином, донарахування земельного податку за спірний період у розмірі 103242,3грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій сумою 51621,15 грн. за результатами перевірки спірним податковим повідомленням-рішенням безпідставне.

За викладених підстав, податкове повідомлення-рішення від 11.10.10р. №0024092301/0 про донарахування позивачу земельного податку за спірний період та застосування фінансових санкцій є протиправним і підлягає скасуванню, а вимоги позивача - задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 20.10.10р. №01АКО70002, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 08.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний її текст виготовлено 13.12.10р.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186,254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2010 року № 0024092301/0 Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ТехноМаш-Крим" суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 154863,45 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "Техномаш-Крим", в рахунок відшкодування витрат понесених зі сплатою судового збору, - 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша