Ухвала суду № 134758854, 12.03.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/868/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Репетун Олена Євгенівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна подружжя.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи її тим, що предметом спору по даній справі є визначення прав на спільне сумісне майно позивачки ОСОБА_4 та спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 спливає 12 березня 2026 року, що має наслідком видачу свідоцтва про право на спадщину на спірне майно, є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони нотаріуса вчинити будь-які нотаріальні дії щодо спадкового майна протягом часу судового розгляду.

Суд розглядає заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказує, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Пунктом 4 вказаної постанови передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Репетун О.Є. від 17 лютого 2026 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку житлового будинку( як на частку у спільному майні подружжя), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на частку транспортного засобу ( як на частку у спільному майні подружжя) марки JEEP , комерційний опис CHEROKEE, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , набутих ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, зазначено, що 23 жовтня 2025 року була заведена спадкова справа за № 39/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі заяви спадкоємця про прийняття спадщини за заповітом.

Згідно ч. 2 ст. 8-1 ЗУ "Про нотаріат" - заборонено втручання будь-кого у діяльність нотаріуса, зокрема, - з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Крім того, відповідно до п.п. 4.15 Глави 10 Розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого 22.02.2012р. Наказом Міністерства юстиції України №296/5, - за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, чинним законодавством України прямо передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження - тобто, тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення її до суду з позовною заявою.

Суду не надано доказів звернення позивачки з заявою до нотаріуса про зупинення вчинення нотаріальних дій у спадковій справі, а також відмови нотаріуса у прийнятті такої заяви.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одним з ключових принципів функціонування державної влади в Україні є її поділ на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. При цьому, як зазначено у п. 4.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005, розглядаючи положення ч. 4 ст. 5 Конституції України, «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв`язку з положеннями ч.ч. 2, 3 цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України..., тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо. Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Нотаріус в Україні це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Таким чином, суд не повинен підміняти своїм рішенням рішення іншого органу влади чи посадової особи, яка виконує функції від імені держави.

З огляду на викладене, враховуючи наявність спеціальної правової норми, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивачки, як заінтересованої особи, суд дійшов висновку про недоведеність необхідності звернення до суду з такою заявою.

Відповідно до Принципів попередніх і забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному процесі Міжнародної Асоціації процесуального права, «попередні і забезпечувальні заходи мають дві принципові цілі у цивільних спорах: а) збереження існуючого status quo до вирішення спору по суті; б) збереження активів, за рахунок яких остаточне судове рішення може бути виконано.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку.

У абзаці 1 частини десятої статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Беручи до уваги відсутність належного обґрунтування позивачкою обраного нею заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту її прав - суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим ця заява задоволенню не підлягає як подана передчасно оскільки позивачка не скористалася наданим їй правом особисто здійснити захист свого інтересу у зазначений вище спосіб.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 150, 153, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача Кубанової А.М. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.

Суддя О.А.Степаненко