Ухвала суду № 134735942, 11.03.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

11 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/641/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової Олени Віталіївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/641/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової Олени Віталіївни про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 360/641/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 різниці в пенсії у розмірі 445655,04 грн.

На обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 76850204 з примусового виконання виконавчого листа № 360/641/24, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 грудня 2024 року, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

21 січня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 21 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, а саме у розмірі 76950,95 грн. На виплатні відомості грудня 2024 року ОСОБА_1 нараховано пенсію без обмеження її максимальним розміром, а саме у розмірі 76950,95 грн. Заборгованість із перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року облікована у Головному управлінні. Виплата заборгованості, яка нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 360/1061/24, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. З січня 2025 року нарахування поточних пенсій ОСОБА_1 проводиться з урахуванням норм статті 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

З посиланням на положення статей 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), державний виконавець вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Суд своєю ухвалою від 25 лютого 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначив до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 11 березня 2026 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, стягувач) правом на подання відзиву на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення не скористався.

5 березня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, боржник) через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшов відзив на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 4 березня 2026 року № 1200-0901-8/5449, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні заяви.

На обґрунтування заперечень проти заяви відповідач зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24, яке набрало законної сили 10 жовтня 2024 року, ним з 21 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії з 21 березня 2024 року склав 76950,95 грн. Розмір нарахованої та виплаченої пенсії у грудні 2024 року складає 76950,95 грн.

Пунктами 5, 6 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі Порядок № 821), визначено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік; - видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Борг за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року у сумі 445655,04 грн обліковано у відповідача, включено до Переліку боргів відповідно до Постанови № 821 та внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, реєстраційний номер 743344 та виплачується відповідно до Порядку № 821 у межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 року № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» затверджено доходи та видатки Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, відповідно до якої заплановано видатки на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання судових рішень 250 000 тис. грн.

Так, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24 відповідачем згідно із виділеними коштами здійснено таке: у серпні 2025 року нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу до Дня Незалежності на 2025 рік у сумі 2900,00 грн; у жовтні 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у листопаді 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у грудні 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у лютому 2026 грн нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 103,00 грн.

Станом на 2 березня 2026 року залишок заборгованості у справі № 360/641/24 складає 444989,99 грн.

З урахуванням того, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Тому боржник вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви та зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

У адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії:

визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року пенсії по інвалідності максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

18 грудня 2024 року позивачу за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24, яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», видано виконавчий лист.

Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21 січня 2025 року ВП № 76850204 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/641/24, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 грудня 2024 року, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження ї максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 2 вересня 2025 року № 1200-0305-8/22267 боржник повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що ним на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі № 360/641/24 з 21 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, а саме у розмірі 76950,95 грн. На виплатні відомості грудня 2024 року ОСОБА_1 нараховано пенсію без обмеження її максимальним розміром, а саме у розмірі 76950,95 грн. Заборгованість із перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року облікована у Головному управлінні. Виплата заборгованості, яка нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 360/1061/24, буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. З січня 2025 року нарахування поточних пенсій ОСОБА_1 проводиться з урахуванням норм статті 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого перейменовано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» серед іншого утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16 лютого 2026 року ВП № 76850204 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 грудня 2024 року у справі № 360/641/24, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17 лютого 2026 року ВП № 76850204 прийнято до провадження виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 грудня 2024 року у справі № 360/641/24, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження ї максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 20 листопада 2024 року № 909240155862 ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року перераховано пенсію без застосування її максимального розміру; призначений розмір пенсії 76950,95 грн.

Згідно із довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 5 березня 2026 року № 4472/05-16, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, та інформацією із підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розмір виплаченої пенсії у грудні 2024 року після проведеного перерахунку складає 76950,95 грн.

Згідно із протоколом за період з 1 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року ОСОБА_1 на виконання судового рішення нараховано, але не виплачено заборгованість у загальному розмірі 445655,04 грн.

Відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 4 березня 2026 року № 4336/05-16, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, заборгованість перед ОСОБА_1 складає: за березень 2024 року 18927,44 грн, за квітень-листопад 2024 року 53340,95 грн щомісячно; всього 445655,04 грн.

Також у довідці зазначено, що у жовтні 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у листопаді 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у грудні 2025 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 187,35 грн; у лютому 2026 року нараховано та виплачено частину боргу з урахуванням пункту 7 Порядку № 821 на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 у сумі 103,00 грн. Станом на 2 березня 2026 року залишок боргу на виконання рішення суду у справі № 360/641/24 складає 444989,99 грн.

Згідно із інформацією з підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» органом Пенсійного фонду України, що виконує рішення, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; органом Пенсійного фонду України, що є боржником за рішенням, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; тип рішення суду Державний бюджет; дата реєстрації даних в підсистемі 14 жовтня 2024 року; реєстраційний номер рішення суду 743344; дата набрання законної сили 10 жовтня 2024 року; дата надходження рішення до боржника 11 жовтня 2024 року; категорія позову про перерахунок пенсії; періоди, за які стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення: з 21 березня 2024 року до 9 жовтня 2024 року у розмірі 354459,22 грн (відкладений борг), з 10 жовтня 2024 року до 30 листопада 2024 року 91195,82 грн (відкладений борг), заборгованість по пенсії складає 445655,04 грн; виплата боргу: жовтень 2025 року 187,35 грн, листопад 2025 року 187,35 грн, грудень 2025 року 187,35 грн та лютий 2026 року 103,00 грн; залишок невиплачених коштів 444989,99 грн, відмітка про виконання судового рішення «ні».

Таким чином, залишок невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року (місяць проведення перерахунку) складає 444989,99 грн.

Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 360/641/24 повністю не виконано.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, із наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір з невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року (місяць проведення перерахунку) складає 444989,99 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.

Заборгованість у розмірі 444989,99 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року у розмірі 444989,99 грн, а не у розмірі 445655,04 грн, як просить державний виконавець.

Надана державним виконавцем інформація щодо суми богу перед позивачем є неактуальною, оскільки з моменту прийняття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 грудня 2024 року у справі № 360/641/24, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (17 лютого 2026 року), державним виконавцем не актуалізовано поточний стан виконання судового рішення перед зверненням до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (24 лютого 2026 року).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жданової Олени Віталіївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/641/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 360/641/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 21 березня 2024 року до 30 листопада 2024 року у розмірі 444989,99 грн (чотириста сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять грн 99 коп.).

Відмовити у задоволенні решти вимог заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Т.І. Чернявська