Постанова № 13473170, 14.01.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 6947/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Руслана Володимировича, третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування припису від 28 травня 2010 року., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Руслана Володимировича, третя особа ОСОБА_3, в якому позивач просив визнати нечинним та скасувати припис про зобовязання ОСОБА_1 задовольнити законні вимоги споживача ОСОБА_3 від 28.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що припис головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміна Руслана Володимировича є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки винесений з порушенням п. 3.6 Порядку проведення перевірок, затвердженого наказом Держспоживстандарту №311 від 25.10.2006р., а саме у зазначеному приписі не вказано конкретних вимог, які необхідно виконати позивачу. Окрім того, позивач зазначив, що вимоги споживача ОСОБА_4 стосовно проведення експертизи вікон щодо їх заміни на нові або повернення їх повної вартості, є безпідставними та взаємно виключаючими одна одну, оскільки споживач в порушення умов договору здійснив заміну вікон іншими особами, чим порушив умови договору та втратив право на гарантію за договором від 08.11.2007р.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що на підставі заяви споживача ОСОБА_3, наказу №331-ОД про проведення позапланової перевірки від 28.05.2010р. та направлення на проведення перевірки № 00000808 від 28.05.2010р. був проведений позаплановий захід державного контролю з дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України про захист прав споживачів при реалізації продукції та наданні послуг, за адресою: АДРЕСА_2. В ході перевірки встановлено, що в порушення вимог ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»та п. 3.1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Мінекономіки від 19.04.2007р. №104, позивачем не розглянуто звернення споживача ОСОБА_3 щодо організації та проведення експертизи вікон реалізованих за договором від 08.11.2007р., чим не забезпечено виконання умов п.5.1 Договору та порушено п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тому винесений за наслідками перевірки припис є законним та підлягає виконанню.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що звертався до позивача щодо проведення експертизи виробів, заміни виробів або повернення повної вартості, проте ніяких дій з боку позивача за вказаною заявою вчинено не було.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.06.2006р. за №2556000 0000 044571 (а.с.10).

08.11.2007р. між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_3 (Замовник) було укладено договір про виготовлення, передачу та встановлення в АДРЕСА_1 металопластикових вікон, відливів та козирків(а.с.8). Згідно п. 5.1 Договору Замовник надає на товар строком на 5 (пять) років з моменту підписання акта приймання-передачі гарантію.

30.11.2007р. умови договору були виконані, товар та роботи по його установці були прийняті ОСОБА_3 без зауважень, про що свідчить підписана сторонами договору видаткова накладна №11/024 від 30.11.2007р.

26.03.2010р. на імя ОСОБА_1 надійшла заява від ОСОБА_3 про проведення незалежної експертизи вікон з метою виявлення причин повторного виникнення суттєвих дефектів, заміни виробів або повернення повної вартості. В зазначеній заяві заявник вказав, що згідно гарантійних зобовязань 18.03.2009р. йому було здійснено демонтаж вікон ПП «Грамі». ФОП ОСОБА_1 29.03.2010р. за №29/03-1 на звернення ОСОБА_3 була надана відповідь, в якій зазначено, що після демонтажу та установки нових вікон, які відбулися, як зазначає ОСОБА_3 18.03.2009р., споживачем було порушено умови договору, тому підстави для проведення експертизи замінених невідомими особами вікон та установки за рахунок Позивача нових відсутні, оскільки про виявлені дефекти вікон, встановлених за Договором від 08.11.2007р. третя особа позивача не повідомляла.

28 травня 2010р. головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області Кузьміним Русланом Володимировичем на підставі наказу №331-ОД про проведення позапланової перевірки від 28.05.2010р. та направлення на проведення перевірки № 00000808 від 28.05.2010р. був проведений позаплановий захід з державного контролю з дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України про захист прав споживачів при реалізації продукції та наданні послуг, за адресою: АДРЕСА_2.

За наслідками перевірки було складено акт №ОЗ- 00015639 від 28.05.2010р.,відповідно до висновків якого ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та припис про зобовязання задовольнити законні вимоги споживача ОСОБА_3: зобовязано ФОП ОСОБА_1 доповісти Управлінню у справах захисту прав споживачів в Одеській області про усунення порушень в термін до 28.06.2010р. 02.06.2010р. позивачем подано скаргу та заперечення на акт, які залишені без задоволення.

Не погоджуючись з приписом від 28.05.2010р., позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати припис.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про захист прав споживачів»№1023-XII від 12.05.1991 року (далі Закон №1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Відповідно до ст.1 Закону №1023-XII, послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється її індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовивими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 229 від 23.06.2009 року, затверджено Положення про Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - наказ № 229), відповідно до п.п.1.1 територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, одним із завдань яких відповідно п.п. 2.2. є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та про рекламу на території відповідного регіону.

Згідно з п.п. 2 п.1 ст. 26 Закону України №1023-XII порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06р. № 311 затверджений “Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг” (далі Порядок № 311).

Пунктом 1.3 Порядку № 311 передбачено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу у справах захисту прав споживачів про здійснення перевірки на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту України на її проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 311 за результатами здійснення планового або позапланового заходу, посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен у тому числі містити і дату складання акту.

Відповідно п. 3.6 Порядку № 311 на підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається припис про усунення порушень. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Заходи припису керівнику суб'єкта господарювання, направлені на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі. Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень, але вони не можуть перевищувати термінів, установлених законодавчими та нормативно-правовими актами.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки на підставі акту №00015639 від 28.05.2010р., яким встановлено, що позивачем порушено ст. 1-2 ч. 4 Закону України №1023-XII та не виконані умови п.5.1 Договору, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 в частині безкоштовної заміни товару внаслідок виникнення несправності , що зазначені в заяві ОСОБА_3, відповідачем 28.06.2010р. було винесено припис, яким зобовязано задовольнити законні вимоги споживача ОСОБА_3 та прибути до управляння для підписання протоколу, однак з вказаного припису неможливо встановити які саме вимоги споживача ОСОБА_3 необхідно виконати, тобто припис винесено з порушенням порядку його оформлення, а саме не містить конкретних вимог.

Відповідно ч. 3 ст. 10 Закону України №1023-XII, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідно до ч.3 ст. 678 Цивільного кодексу України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося ОСОБА_3 встановлені ФОП ОСОБА_1 30.11.2007р. вікна були замінені ПП «Грамі»(18.03.2009р.) на нові.

Частиною 2 статті 679 ЦК України передбачено, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6.пояснили, що ОСОБА_3 18.03.2009р. вікна були встановлені ПП «Грамі».

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що встановлені у 2007 році вікна у квартирі ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 не демонтувались; на протязі 2007-2008рр. з будь-якими заявами про недоліки ОСОБА_3 не звертався, представників ОСОБА_1 не викликав, 18.03.2009р. йому було встановлено нові вікна ПП «Грамі», що не заперечувалося третьою особою, тому вимоги про заміну вікон, встановлених ФОП ОСОБА_1 за договором від 08.11.2007р. є безпідставними.

Судом не приймаються до уваги твердження третьої особи ОСОБА_3 стосовно того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у виставочному комплексі ПП «Грамі»за однією адресою, тому демонтаж та встановлення нових вікон відбувалося одним Виконавцем, оскільки документального підтвердження та доказів звернення до ФОП ОСОБА_1 третьою особою не надано.

В звязку з тим, що споживач ОСОБА_3, в інтересах якого винесено позивачу припис, не звертався до виконавця послуг за договором від 08.11.2007р. з заявою про усунення недоліків та демонтаж і встановлення вікон, заміна вікон відбулась іншим підприємством, споживач втратив право вимагати усунення недоліків або заміну товару (вікон), встановлених за договором від 08.11.2007р., укладеним між останнім та ФОП ОСОБА_1

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати нечинним припис від 28 травня 2010 року, який є актом індивідуальної дії. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу ст.ст.105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. У тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність, позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування). Тому суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису..

Частиною 2 ст. 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач посилаючись на відповідні докази довів законність та обгрунтованність позовних вимог , у звязку з чим позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування припису головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_2 від 28 травня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_2 від 28 травня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 січня 2011 року

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя: