Ухвала суду № 134723560, 06.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3331/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.-щі Овідіополь, заяву боржниці (відповідачки) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.10.2025 р., яке набрало законної сили позов задоволений повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФіК «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21205,38 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 7000 грн.

11 листопада 2025 року відповідачка (боржниця) ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду у даній цивільній справі боргу в загальній сумі 30627,78 грн. терміном на 12 місяців рівними частинами, по 2553 грн. щомісячно, мотивуючи це тимчасовою відсутністю у неї заробітку, працюючи ФОП, своїм тяжким матеріальним становищем, знаходженням на її утриманні матері похилого віку та неповнолітньої дитини, яка проживає з нею, на яку вона отримує аліменти в сумі 3500 грн. щомісячно від ОСОБА_2 , стверджуючи, що для покриття поточних потреб сім?ї, вона звернулась до ломбарду, уклавши договори застави, враховуючи, що згідно платіжної інструкції від 26.11.2025 р. вона вже перерахувала позивачам 1000 грн. в рахунок часткового погашення кредитного боргу за рішенням суду від 30.10.2025 р., про що вона зазначила у додаткових поясненнях до своєї заяви про розстрочку.

Відповідачка (боржниця) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду повідомлялася належним чином, шляхом надіслання відповідного повідомлення на її електронну адресу, причини неявки суду не повідомила.

Представник позивачів ТОВ «ФіК «Ейс» в судове засіданні не з?явився, про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду повідомлявся належним чином, шляхом надіслання відповідного повідомлення на електронну адресу представника, надіславши на електронну адресу суду письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, в яких просив суд, відмовити боржниці ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про розстрочення виконання рішення суду з підстав відсутності реальних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, посилаючись на хибність доказів тяжкого матеріального стану, наданих боржницею.

В порядку ч. 2 ст. 435 ЦПК України, суд, розглядає вказану заяву про розстрочення виконання рішення суду за відсутністю належним чином повідомлених учасників провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про розстрочення виконання рішення суду з доданими до неї документальними доказами, суд дійшов наступних висновків.

Так судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.10.2025 р., яке набрало законної сили позов задоволений повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФіК «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21205,38 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу 7000 грн.

11 листопада 2025 року відповідачка (боржниця) ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду у даній цивільній справі боргу в загальній сумі 30627,78 грн. терміном на 12 місяців рівними частинами, по 2553 грн. щомісячно, мотивуючи це тимчасовою відсутністю у неї заробітку, працюючи ФОП, своїм тяжким матеріальним становищем, знаходженням на її утриманні матері похилого віку та неповнолітньої дитини, яка проживає з нею, на яку вона отримує аліменти в сумі 3500 грн. щомісячно від ОСОБА_2 , стверджуючи, що для покриття поточних потреб сім?ї, вона звернулась до ломбарду, уклавши договори застави, враховуючи, що згідно платіжної інструкції від 26.11.2025 р. вона вже перерахувала позивачам 1000 грн. в рахунок часткового погашення кредитного боргу за рішенням суду від 30.10.2025 р., про що вона зазначила у додаткових поясненнях до своєї заяви про розстрочку.

Вищевказане рішення Овідіопольського районного суду Одеської області суду від 30.10.2025 р. набрало законної сили та не було оскаржене відповідачкою, на що суд звертає увагу представника позивачів, і навпаки, боржницею було частково сплачено на рахунок позивачів (стягувачів) суму боргу у сумі 1000 грн. згідно платіжної інструкції від 26.11.2025 р.

Отже, відповідачка погодилась з рішення суду, однак в силу вищевказаних, описаних нею підстав, просить суд розстрочити його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов?язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов?язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об?єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об?єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення - не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов?язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

При розгляді питання про розстрочення виконання рішення за заявою боржниці ОСОБА_1 враховується позиція її представника адвоката Підодвірного Т.І. під час розгляду справи, викладена у відзиві на позов, в якому він категорично не визнав позов, просив суд відмовити у його задоволенні, стверджуючи про його необґрунтованість та безпідставність, наполягаючи на відсутності в матеріалах справи доказів реєстрації відповідачки ОСОБА_1 в ІТС позивачів та її особистого кабінету в цій системі, відсутності доказів від позивачів відповідачці пропозиції (оферти) та ознайомлення з нею відповідачки, доказів отримання останньою повідомлення з одноразовим ідентифікатором та його використання відповідачкою, а також взагалі, доказів отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 17400 грн. Крім того, як стверджується у відзиві на позов, відповідачка не була письмово повідомлена про заміну кредитора у даних правовідносинах і переходу прав вимоги від первісного до нового кредитора, а витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн. є неспівмірною і не відповідає складності справи, яка є типовою.

Вказана позиція представника відповідачка, яка очевидно, винайняла адвоката у вказаному провадженні за певну плату, витративши власні кошти на послуги адвоката була спростована у рішенні суду від 30.10.2025 р., яке набрало законної сили і не було оскаржене.

В той же час, судом беруться до уваги твердження боржниці, викладені у її заяві про розстрочку виконання рішення суду та додаткових поясненнях, про факт нерегулярного заробітку, і як слід, тяжким фінансовим становищем, що на думку суду є суттєвими обставинами, які враховуються судом при розгляді питання про розстрочку виконання рішення.

Приймаючи до уваги те, що боржниця (заявниця) має намір добровільно виконати рішення суду, ухваленого на користь стягувачів ТОВ «ФК «Ейс» в загальній сумі 30627,78 грн., з яких частково сплатила 1000 грн., та яку просить розстрочити на 12 місяців, на думку суду, з огляду на невеликий розмір боргу для позивачів, розстрочення якого не буде надмірним тягарем для позивачів, на думку суду, з урахуванням тяжкого фінансового положення боржниці та існування такого положення, доведеного документально, і для якої, вищевказана сума боргу, у випадку її стягнення одноразовим платежем на користь позивачів - створить для ОСОБА_1 а відповідно і для її дитини надмірний тягар, що одночасно може привести до порушення законних прав та інтересів неповнолітньої дитини, яка перебуває на її утриманні, беручи до уваги війну в Україні та скрутне матеріальне становище, в якому опинилося більшість громадян нашої країни, беручи до уваги, що розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення суми боргу на користь стягувачів - не буде створювати занадто привілейовані умови для боржниці, оскільки такі дії заявниці спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду, а не задля уникнення виконання рішення суду, і на відновлення порушених прав позивачів, як стягувачів, дотримуючись рівного балансу учасників провадження, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наданням боржниці ОСОБА_1 розстрочки виконання рішення суду у загальній сумі 30627,78 грн. строком на 6 місяців, із сплатою щомісячного платежу рівними частинами по 5104,63 грн. (30627,78 грн. : 6 місяців), до 29 числа кожного місяця, після набрання ухвалою суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 81,258-261,353-354,435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

1.Заяву боржниці (відповідачки) ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково ;

2.Розстрочити боржниці ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1 ) строком на 6 місяців виконання рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 30.10.2025 р. у цивільній справі 509/3331/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - загальним розміром 30627,78 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Ейс» (ЄДРПОУ : 42986956), строком на 6 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 5104,63 грн., до 29 числа кожного місяця, після набрання ухвалою суду законної сили ;

3.В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення.

Суддя Гандзій Д.М.