Ухвала суду № 134723559, 02.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/907/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

представниці прокуратури Боднар Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, заяву представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Ільченко К.Р. про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.03.2023 р. по цивільній справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 , за участю 3-ої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.03.2023 р., ухваленому у даній справі в порядку загального позовного провадження, позов задоволений ; витребувано у ОСОБА_1 на користь Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,06 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2899 ; скасувано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської В.С. від 27.11.2020 № 55396112 ; скасувано проведену державним реєстратором приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською В.С. державну реєстрацію права ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,06 га, що розташована за адресою: що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2899, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2020 № 55396112 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2131977951237) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 22025,09 грн.

31.10.2025 року, представниця відповідача ОСОБА_1 адвокат Ільченко К.Р. звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про вказане рішення відповідачеві стало відомо після ознайомлення з ним адвокатом Ільченко К.Р., а відповідач не з`явилася у судове засідання, в якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання 07.03.2023 р., так як судом не здійснено будь-яких запитів до органів реєстрації місця проживання відповідача щодо з`ясування чи дійсно останній зареєстрований за адресою, вказаної в позовній заяві позивачами, тому жодної повістки на вірну адресу судом відправлено не було, і відповідач, відповідно, не отримував викликів до суду ні в підготовчі судові засідання, ні на засідання 07.03.2023 р., в якому було ухвалено заочне рішення, чим були порушені права відповідача на справедливий суд, та відповідач був штучно позбавлений можливості подати заперечення на позовну заяву, свої пояснення, заявляти клопотання та відводи, свої заяви та клопотання, з огляду на те, що ухвалу суду та копію позову з додатками не отримував, будучи необізнаним про звернення позивачів з даним позовом до суду, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому був позбавлений процесуальної можливості на подачу відзиву на позов, заяв та клопотань про витребування та надання своїх доказів по справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також, реалізацію свого процесуального права, закріпленого нормами ЦПК України, ст. 129 Конституції України та ст. 6 ЄКПЛ, стверджуючи про поважність пропуску подачі заяви на перегляд заочного рішення суду, беручи до уваги невизнання позову, зокрема з підстав, використання судом у заочному рішенні висновку експерта від 20.05.2021 р. № КСЕ-19/116-21/7110 за результатами комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, проведеної в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000835 від 13.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, яку представниця відповідача вважає неналежним доказом у даній справі з посиланням на ч. 6 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Однак, в матеріалах справи, в якій судом ухвалено заочне рішення вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності відсутній, у зв?язку з чим, у позивачів відсутні підстави звільнення від доказування через те, що судова почеркознавча експертиза та судова технічна експертиза документів у даній цивільній справі не призначалася. Представниця відповідача стверджує про добросовісність набувача відповідача спірної земельної ділянки з посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені у Постанові від 22 лютого 2023 по справі № 202/8669/19, вказуючи на важливість врахування добросовісності набувача, на що вказує і Європейський суд з прав людини, зазначаючи, що має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Крім цього, у заяві про перегляд заочного рішення зазначається, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, набувши право власності за відплатним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2020 р. (реєстр. № 1516), тому не повинен нести додатковий тягар щодо пошуку компенсації вартості земельної ділянки, враховуючи, що відповідач не знав та не міг знати про обставини, які викладені в позові, який він не отримав, та як на час укладення спірного договору та його нотаріального посвідчення будь-які заборони на відчуження ділянки були відсутні, а після придбання ділянки, вдповідач у законний та відкритий спосіб замовив проектну документацію щодо будівництва житлового будинку та у законний спосіб отримав відповідні дозвільні документи і на сьогодні, на спірній ділянці здійснено будівництво житлового будинку, а задоволення позову призведе покладення індивідуального та надмірного тягаря на відповідача ОСОБА_1 , який є добросовісним набувачем, що з урахуванням наведеної позиції ВС є неприйнятним.

З зазначених підстав, у своїй заяві представниця відповідача просила суд, скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

В судове засідання представниця відповідача не з?явилася, надіславши на електронну адресу суду клопотання з проханням про слухання заяви про перегляд заочного рішення суду за їхньої відсутності через стан здоров?я (отриманням травми закритого перелому лівої руки, пошкодження зв?язок лівого коліна згідно медичної довідки).

Представниця прокуратури в інтересах держави в особі Таїрівської с/р в судовому засіданні просила суд, відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду з підстав, викладених у відповідній заяви, вважаючи підстави та мотиви перегляд заочного рішення необґрунтованими та безпідставними.

Представник позивачів Таїрівської с/р (які змінили назву з Таїровської та Таїрівську селищу раду Одеського району Одеської області згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 26.12.2025 р.) у своїй письмовій заяві, надісланій на електронну адресу суду, просив суд, розглянути заяву про перегляд заочного рішення суду без його участі.

3-тя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилась, причини неявки не повідомила.

Заслухавши думку представниці прокуратури, дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Частини 1,4 статті 287 ЦПК України передбачають, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Стаття 288 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ЄСПЛ, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р. № 3477-IV є джерелом права в Україні, неодноразово вказував, зокрема у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство прав спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін немає права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99).

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Саме виходячи із принципу «res judicata» та поважаючи і дотримуючись принципу верховенства права, рівності всіх учасників провадження перед Законом і судом, норм Конституції України, ЄКПЛ, змагальності сторін у судовому процесі та диспозитивності цивільного судочинства, а також, рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків сторін, передбачених Законом (ст.ст. 10-13 ЦПК України) беручи до уваги, що про вказане рішення відповідачеві стало відомо після ознайомлення з ним адвокатом Ільченко К.Р., а відповідач не з`явилася у судове засідання, в якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання з поважних причин, оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання 07.03.2023 р., так як судом не здійснено будь-яких відповідних запитів до органів реєстрації про місце реєстрації відповідача відповідно до чинного законодавства (п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України), щодо з`ясування чи дійсно останній зареєстрований за адресою, вказаної в позовній заяві позивачами : АДРЕСА_2 , в той час як місце проживання відповідача : АДРЕСА_1 , а тому жодної повістки на вірну адресу відповідача судом відправлено не було, і відповідач, відповідно, не отримував викликів до суду ні в підготовчі судові засідання, ні на засідання 07.03.2023 р., в якому було ухвалено заочне рішення, чим були порушені права відповідача на справедливий суд, та відповідач був штучно позбавлений можливості подати заперечення на позовну заяву, свої пояснення, заявляти клопотання та відводи, свої заяви та клопотання, з огляду на те, що ухвалу суду та копію позову з додатками не отримував, будучи необізнаним про звернення позивачів з даним позовом до суду, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому був позбавлений процесуальної можливості на подачу відзиву на позов, заяв та клопотань про витребування та надання своїх доказів по справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також, реалізацію свого процесуального права, закріпленого нормами ЦПК України, ст. 129 Конституції України та ст. 6 ЄКПЛ, наполягаючи на поважності пропуску подачі заяви на перегляд заочного рішення суду, беручи до уваги невизнання позову, зокрема з підстав, використання судом у заочному рішенні висновку експерта від 20.05.2021 р. № КСЕ-19/116-21/7110 за результатами комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, проведеної в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000835 від 13.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, яку представниця відповідача вважає неналежним доказом у даній справі з посиланням на ч. 6 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Однак, в матеріалах справи, в якій судом ухвалено заочне рішення вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності відсутній, у зв?язку з чим, у позивачів відсутні підстави звільнення від доказування через те, що судова почеркознавча експертиза та судова технічна експертиза документів у даній цивільній справі не призначалася. Представниця відповідача стверджує про добросовісність набувача відповідача спірної земельної ділянки з посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені у Постанові від 22 лютого 2023 по справі № 202/8669/19, вказуючи на важливість врахування добросовісності набувача, на що вказує і Європейський суд з прав людини, зазначаючи, що має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

У заяві про перегляд заочного рішення зазначається, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, набувши право власності за відплатним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2020 р. (реєстр. № 1516), тому не повинен нести додатковий тягар щодо пошуку компенсації вартості земельної ділянки, враховуючи, що відповідач не знав та не міг знати про обставини, які викладені в позові, який він не отримав, та як на час укладення спірного договору та його нотаріального посвідчення будь-які заборони на відчуження ділянки були відсутні, а після придбання ділянки, відповідач у законний та відкритий спосіб замовив проектну документацію щодо будівництва житлового будинку та у законний спосіб отримав відповідні дозвільні документи і на сьогодні, на спірній ділянці здійснено будівництво житлового будинку, а задоволення позову призведе покладення індивідуального та надмірного тягаря на відповідача ОСОБА_1 , який є добросовісним набувачем, що з урахуванням наведеної позиції ВС є неприйнятним, що на думку суду, свідчить про існування реального спору у даному цивільному провадженні, що підлягає перегляду з урахуванням правових позицій ВС, ЄСПЛ та думки представниці відповідача, яким позов прокурора не визнається повністю.

Також, суд погоджується з доводами представниці відповідача про невірну назву позивачів : Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, яка з 17.07.2020 р. внаслідок адміністративно територіальної реформи носила назву Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області, враховуючи, що з цієї дати Овідіопольського району Одеської області не існує, а з 26.12.2025 р. носить назву Таїрівська селищна рада Одеського району Одеської області.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення і його скасування є обґрунтованою, у суду є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, беручи до уваги поважність причин неявки відповідача та неподання відзиву на позов, який відповідач не отримав разом з додатками, і докази, на які посилається представниця відповідача мають істотне значення для правильного вирішення справи, що є предметом дослідження судом при новому розгляду справи з дотриманням принципу диспозитивності, змагальності сторін та прав людини згідно ст. 6 ЄКПЛ.

Керуючись ст.ст. 131,259,284,287,288 ЦПК України, ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ суд,-

УХВАЛИВ :

1. Поновити відповідачеві ОСОБА_1 процесуальний строк, пропущений з поважних причин для подання заяви про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.03.2023 р. по цивільній справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки ;

2. Заочне рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.03.2023 р. по цивільній справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки скасувати ;

3. Призначити до розгляду справу за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Таїрівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки - за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, яке призначити на 28 квітня 2026 року о 10:00 год. у залі судового засідання в приміщенні суду ;

4. В підготовче судове засідання викликати сторони ;

5. Визначити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову ;

6. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України) ;

7. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов ;

8. Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України : http://ovd.od.court.gov.ua/ sud1521/gromadyanam/csz ;

9. Копію ухвали про перегляд заочного рішення суду надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 02.03.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М