Постанова № 134703485, 09.03.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2329/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 07 грудня 2025 року о 00:17 в с-щі Чорнобай, вул. Центральна, 214, керуючи повторно протягом року автомобілем BMW 530, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Проходити огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судове засідання, яке було призначено 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення поштового відправлення, жодних клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.

В судове засідання 09 березня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу вказану в протоколі, однак поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, із клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення.

Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за

ч. 3 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за вчинення особою правопорушення, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягнення за ст. 130 КУпАП.

Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП - повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Отже, для встановлення ознаки повторності вчиненого адміністративного правопорушення законодавцем встановлено часовий проміжок часу в один рік.

При цьому, кваліфікація адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП не пов`язує його із винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Отже, період часу в один рік, який зазначено у ч. 3 ст. 130 КУпАП, слід відраховувати з моменту вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не з моменту притягнення такої особи до відповідальності.

Схожа позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у справі № 953/9384/23.

Проте, суду не надано доказів, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Разом з тим до матеріалів справи додано постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП за правопорушення, яке було вчинено 04 червня 2025 року та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Після дооформлення адміністративних матеріалів, які надійшли до Чорнобаївського районного суду до матеріалів справи додано рапорт працівника поліції, відповідно до якого дане правопорушення було помилково кваліфіковане за ч. 3 ст. 130 КУпАП замість вірної кваліфікації за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регулює подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 2 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.

За наведених вище обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення від 07 грудня 2025 року серії ЕПР1 533768, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- направлення на огляд водія т.з. ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння від 07 грудня 2025 року;

- копія постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП;

- диск з відеозаписами, згідно з якими зафіксовано, як працівник поліції підійшов до автомобіля, в якому ОСОБА_1 спить на водійському сидінні, його будять і він не одразу розуміє, де перебуває. На запитання працівника поліції куди ти їдеш, ОСОБА_1 пояснив, що не їхав, а стояв і чекав у машині. Потім повідомляє, що приїхав в с-ще Чорнобай на день народження свого сина, а також зазначив, що "сідав за кермо". На вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на прилад "Драгер" і в закладі охорони здоров`я. Працівником поліції повідомлено, що відносно нього буде складено пратокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 повідомив, що відносно нього складались матеріали за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене повторно протягом року.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами

ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34,

35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки у матеріалах справи вказано належність транспортного засобу ОСОБА_2 .

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою

0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить, на час вчинення правопорушення, 665,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 245, 280, 283-284, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Левченко