Вирок № 134703484, 09.03.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/286/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2025 року за №62025100140002969 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта - вища юридична, працює в СТОВ «Україна», одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, депутатом, інвалідом та учасником бойових дій не являється, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 -

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення

ОСОБА_3 відповідно до наказу начальника ГУНП в Черкаській області № 330 о/с від 04.11.2021 призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівники Національної поліції відносяться до працівників правоохоронних органів.

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_3 під час проходження служби в органах поліції виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто є службовою особою правоохоронного органу - представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва тощо.

У розумінні частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) ОСОБА_3 , окрім іншого, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

Крім того, у розумінні п. п. 1-4 ч. 1 ст. 24 Закону ОСОБА_3 , окрім іншого, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитись від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.

Встановлено, що постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

У закладах охорони здоров`я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 року визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров`я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд.

Повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 4 Положення «Про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення) експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Згідно абз. 6, 9, 15 п. 9 Положення експертні команди встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; встановлюють потребу в догляді; встановлюють причинний зв`язок інвалідності осіб за наявністю документів, що їх підтверджують, визначених пунктом 22 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Також, згідно з Законом України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, в тому числі лікарям, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Водночас, ОСОБА_3 знехтував вказаними вимогами законодавства, висловив прохання та одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття невстановленими службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави однієї із експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, розташованій у м. Черкаси, за наступних обставин.

Так, у червні 2025 року точного часу і дати розслідуванням не встановлено, під час розмови, яка відбулась у с. Лящівка, Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 розповів ОСОБА_3 , що близькі родичі його знайомого ОСОБА_7 , маючи тяжку хворобу не можуть оформити у встановленому законом порядку групу інвалідності, а тому як наслідок ОСОБА_7 не може оформити відповідний догляд, на підставі якого міг би у подальшому отримати відстрочку від мобілізації.

Під час вказаної розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що має знайомих у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в лікарській комісії у м. Черкаси та за грошові кошти в сумі 11 000 доларів США він вплине на вказаних службових осіб з метою отримання дружиною або матір`ю ОСОБА_7 групи інвалідності та посприяє у отриманні відстрочки від мобілізації.

У подальшому, упродовж липня-серпня 2025 року у ході телефонних розмов, які відбувались за допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_3 неодноразово висловлював ОСОБА_6 прохання надати йому грошові кошти в сумі 11 000 доларів СІЛА, за встановлення дружині або матері ОСОБА_7 група інвалідності, на підставі якої останній отримає відстрочку від мобілізації як особа, яка здійснює догляд за інвалідом.

Також, 10.09.2025, близько 11 год 40 хв, під час розмови, яка відбулась у с. Лящівка, Золотоніського району Черкаської області між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 останній висловив прохання передати йому частину із раніше обумовленої суми та повторно вказав, що вся сума неправомірної вигоди становитиме 11 000 доларів США.

Також ОСОБА_3 зазначив, що враховуючи похилий вік матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , оформлення групи інвалідності необхідно здійснювати останній.

Наступного дня, близько 19 год 00 хв на автодорозі сполученням «Бориспіль-Кременчук», на повороті до с. Старий Коврай Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 копії паспортів ОСОБА_7 та його цивільної дружини - ОСОБА_9 .

У подальшому, під час телефонних розмов, які відбулись 17 та 19 вересня 2025 року ОСОБА_3 повідомляв ОСОБА_6 про необхідність передати йому копії паспорта та ідентифікаційного коду матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8 .

Під час телефонної розмови, яка відбулась 22 вересня 2025 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що фотокопії вищевказаних документів він передав особам, які будуть встановлювати їй групу інвалідності і чекає від них підтвердження щодо можливості її встановлення.

У ході зустрічі, яка відбулась в с. Лящівка Золотоніського району Черкаської області 29.09.2025 близько 20 год 00 хв ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що для початку оформлення групи інвалідності матері ОСОБА_7 ОСОБА_8 необхідно надати йому медичну книжку та копію ідентифікаційного коду останньої. Також під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 висловив прохання про необхідність передачі йому половини від раніше обумовленої суми, тобто 5 500 доларів США, та повідомив, що грошові кошти та документи йому необхідно передати до 03.10.2025.

Під час чергової зустрічі, яка відбулась в с. Степове Золотоніського району Черкаської області 03.10.2025 близько 16 год 25 хв ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_6 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в сумі 5500 доларів США, а також медичну картку ОСОБА_8 та копію ідентифікаційного коду останньої.

Після отримання вказаних коштів та документів ОСОБА_3 підтвердив дійсність своїх дій щодо впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та повідомив ОСОБА_6 , що процес оформлення групи інвалідності займе близько чотирьох місяців, а також вказав, що для маскування протиправного встановлення групи інвалідності необхідно буде придбати нову сім-карту оператора мобільного зв`язку та мобільний телефон, на який будуть приходити СМС-повідомлення щодо оформлення лікарями тимчасової втрати працездатності ОСОБА_8 .

Також ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_8 до лікувального закладу особисто приїздити не потрібно, встановлення групи інвалідності та оформлення пов`язаних із цим документів відбудеться без її участі.

Після цього, ОСОБА_3 було затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення протиправних шляхом, у порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, а саме у порушенні ним громадської безпеки у частині незаконного поводження з бойовими припасами, будучи достовірно обізнаним про те, що такі дії здійснюються виключно при наявності передбаченого законом дозволу, якого він не мав, вчинив дії, пов`язані із набуттям у невстановленому розслідуванням місці та час, а також не встановленим способом, сто сорока семи патронів, які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї.

У подальшому, під час зустрічі, яка відбулась у с. Лящівка, Золотоніського району Черкаської області 10.09.2025, близько 11 год 40 хв ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, передав ОСОБА_6 сто сорок сім патронів, які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, тим самим вчинив переміщення та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 2 ст. 369-2 та ч. 1 ст. 263 КК України, а саме одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та незаконному носінні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

ІІ. Відомості про угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим

23 лютого 2026 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим, за участі захисника, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_3 із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, зокрема, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень; щиросердно розкаявся та надав викривальні показання під час допиту; сприяв виконанню та реалізації завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого і повного розслідування і судового розгляду; заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 151400 грн на особисте зобов`язання. Згідно з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.02.2026 вказані кошти перераховано на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 472 КПК України ОСОБА_3 зобов`язався дотримуватись таких умов:

- беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 16.01.2026, під час судового провадження; прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; до закінчення судового розгляду кримінального провадження №62025100140002969 від 27.08.2025 та набрання вироком законної сили при першому ж виклику з`явитись до суду; прийняти наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Вказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене остаточне покарання із застосуванням статі 70 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. Також досягнуто згоди щодо звільнення обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

IІІ. Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувати до ОСОБА_3 іспитовий строк 3 роки. Також просив стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судових експертиз. Крім того, прокурор клопотав про вирішення питання щодо зняття арештів, та вирішення долі речових доказів: грошові кошти в розмірі 500 доларів США повернути до Управління СБУ в Черкаській області, медичну карту ОСОБА_8 повернути ОСОБА_6 , автомобіль та пістолет залишити ОСОБА_3 , патрони передати до Збройних Сил України, гільзи - знищити, грошові кошти 5620,00 та мобільний телефон повернути ОСОБА_3 , копії документів та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_10 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, підтвердив добровільність підписання ним угоди.

Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості. Також просив застосувати до ОСОБА_3 іспитовий строк 1 рік. Зазначив, що останній планує долучитись до спецзагону «Лють». Просив врахувати сприяння обвинуваченим слідству, а також те, що суму застави за клопотанням обвинуваченого перераховано на Збройні Сили України.

Головуючим роз`яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, права, передбачені ст. 474 КПК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов таких висновків.

4.1 Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Формулювання обвинувачення, зазначене в угоді, обставини, викладені в обвинувальному акті, а також їх підтвердження обвинуваченим ОСОБА_3 дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.

Як встановлено з пояснень сторін, угода про визнання винуватості була укладена за участі захисника обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як визначено п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

При цьому угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Ураховуючи, що згідно зі встановленими органом досудового розслідування обставинами шкоду було завдано суспільним інтересам, суд констатує дотримання у цьому випадку вимог

ч. 4 ст. 469 КПК України.

4.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Так, за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого.

Затвердження угоди істотно скорочує часовий проміжок від моменту скоєння кримінального правопорушення до ухвалення підсумкового рішення судом, зменшує строки судового розгляду, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а також витрати на забезпечення судового процесу, знижує навантаження на судові органи та прокуратуру.

Отже, із урахуванням того, що укладення угоди у цьому кримінальному провадженні сприятиме прагненню суспільства до правослухняної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, то суд вважає, що за таких обставин цілі та завдання кримінального провадження будуть досягнуті при мінімальних затратах ресурсів.

До того ж, на думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до ОСОБА_3 , враховуючи беззаперечне визнання ним своєї вини. На переконання суду, ставлення обвинуваченого до скоєного та сприяння здійсненню судового розгляду вказує на його бажання виправитись.

Також суд позитивно оцінює добровільний внесок обвинуваченого на загальну суму 151400 грн на потреби Збройних Сил України. Наведені обставини підтверджують доцільність затвердження цієї угоди з урахуванням викликів сьогодення, які вказують на першочергову потребу у фінансовому забезпеченні оборонної сфери нашої країни, що відповідатиме суспільним запитам.

4.3. Щодо відповідності умов угод вимогам закону в частині призначення покарання

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарань ОСОБА_3 було враховано і дотримано положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статтей Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; конкретні обставини, взяли до уваги особу винного, який раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Отже, із урахуванням цього у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

Вирішуючи питання звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням суд враховує наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

В даному випадку, між сторонами кримінального провадження укладено угоду про визнання винуватості, тобто обмеження застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовуються.

Сукупність вищенаведених обставин щодо усвідомлення ОСОБА_3 наслідків вчинених злочинів, піддавання його негативній оцінці, перерахування коштів на потреби Збройних Сил України, свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, що в свою чергу, істотно знижує ступінь його суспільної небезпеки.

З огляду на відсутність обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, його відношення до вчиненого, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а досягне своєї мети при звільненні від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням у відповідності з вимогами статей 75 і 76 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Визначаючись з тривалістю іспитового строку, суд враховує чинники, що підвищують суспільну небезпеку особи:

- вчинено тяжкий злочин та корупційне кримінальне правопорушення;

- наявність у ОСОБА_3 вищої юридичної освіти, яка у поєднанні з професійною діяльністю поліцейського свідчить про усвідомлене порушення закону;

- на час вчинення злочинів обвинувачений був працівником правоохоронного органу, який виконував функції офіційного представника органу виконавчої влади, мав служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.

Відтак, суд приходить до висновку про доцільність встновлення іспитового строку тривалістю три роки. Посилання захисника щодо доцільності встанолення іспитового строку тривалістю 1 рік суд вважає непереконливими, виходячи з наведених вище обставин.

4.4. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

4.5 Висновки

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

Цивільний позов не заявлено.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін. Клопотань про скасування чи зміну запобіжного заходу суду не заявлено.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 4902,7 грн.

У вказаному кримінальному провадженні застосовано такі заходи забезпечення:

- арешт на автомобіль «Volkswagen Golf», 2002 року випуску, номер кузова/VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.10.2025 року;

- арешт на купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 5 (п`ять) купюр: PE91819696E, LF88026147J, MB65965084M, MB39890359I, MB39890360I; імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 50 (п`ятдесяти) купюр з ідентичною серією MB 07247983C; медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 115 арк., та копію картки платника податків на її ім`я на 1 арк.; мобільний телефон ОСОБА_3 «POCO C65» з телефонними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 ; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 на 1 арк.; копію паспорта серії НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 3 арк. та копію картки платника податків вказаної особи на 1 арк.; пістолет «Safari РМ 431М» НОМЕР_10 4mm Флобер; особисті грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 5620 грн., накладений згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.10.2025 року.

Зазначені арешти слід скасувати.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити в кримінальному провадженні № 62025100140002969 угоду про визнання винуватості від 23 лютого 2026 року, укладену між заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому надані права процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 4902,70 грн.

Арешт на автомобіль «Volkswagen Golf», 2002 року випуску, номер кузова/VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.10.2025 року скасувати.

Арешт на купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 5 (п`ять) купюр: PE91819696E, LF88026147J, MB65965084M, MB39890359I, MB39890360I; імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 50 (п`ятдесяти) купюр з ідентичною серією MB 07247983C; медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 115 арк., та копію картки платника податків на її ім`я на 1 арк.; мобільний телефон ОСОБА_3 «POCO C65» з телефонними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 ; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 на 1 арк.; копію паспорта серії НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 3 арк. та копію картки платника податків вказаної особи на 1 арк.; пістолет з написом «Safari РМ 431М» ХК №58365 4mm Флобер; особисті грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 5620 грн., накладений згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.10.2025 року - скасувати.

Речові докази, а саме:

- автомобіль «Volkswagen Golf», 2002 року випуску, номер кузова/VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання ОСОБА_3 залишити власнику ОСОБА_3 ;

- особисті грошові кошти ОСОБА_3 у сумі 5620 грн., які передано на депозитний рахунок Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, відкритий в ДКСУ/уповноваженому банку, за квитанцією до прибуткового касового ордера №14 від 24 грудня 2025 року повернути власнику ОСОБА_3 ;

- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 на 1 арк.; копію паспорта серії НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 3 арк. та копію картки платника податків вказаної особи на 1 арк. залишити в матеріалах кримінального провадження;

- медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 115 арк., та копію картки платника податків на її ім`я на 1 арк., які передані на зберігання до приміщення для зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві повернути ОСОБА_8 ;

- мобільний телефон ОСОБА_3 «POCO C65» з телефонними номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 , переданий на зберігання до приміщення для зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві повернути власнику - ОСОБА_3 ;

- купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 5 (п`ять) купюр: PE91819696E, LF88026147J, MB65965084M, MB39890359I, MB39890360I, які знаходяться назберіганні в фінансово-економічному відділі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві та імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 50 (п`ятдесяти) купюр з ідентичною серією MB 07247983C, передані на зберігання до приміщення для зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві повернути Управлінню СБУ в Черкаській області;

- 137 патронів боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, які придатні до стрільби, призначені для зброї, виготовленої на базі автомата Калашникова калібру 5,45х39 мм, які знаходяться на зберіганні на складі озброєння Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області, відповідно до квитанції №21 передати до Збройних Сил України;

- 10 гільз, які знаходяться на зберіганні на складі озброєння Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Черкаській області, відповідно до квитанції №21 знищити;

- револьвер «Safari РМ 431М» ХК №58365 4mm Флобер, переданий на відповідальне зберігання 22.10.2025 ОСОБА_3 залишити ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнобаївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його оголошення, у разі неподання на нього апеляції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1