Ухвала суду № 134701816, 10.03.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/1411/24

Провадження № 2/293/433/2026

УХВАЛА

10 березня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву Акціонерного товариства "Кредобанк"

до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про стягнення заборгованості кредитором в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 Акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ( ОСОБА_1 , за змістом якої просить:

стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: ( АДРЕСА_1 ) на користь AT «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості за Кредитним договором № CL-287373 від 18.08.2020 у розмірі 158 103,14 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч сто три гривні 14 копійок), що складається із: неповернутої суми кредиту - 157 034, 43 грн, неповернутої суми заборгованості за відсотками - 1 068, 71 грн;

стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: ( АДРЕСА_1 ) на користь AT «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок);

стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: ( АДРЕСА_1 ) на користь AT «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 810, 31 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот десять гривень 31 копійка).

Ухвалою від 02.10.2024 Черняхівський районний суд Житомирської області матеріали цивільної справи № 293/1411/24 за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, передав на розгляд за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

В ході розгляду справи Богунським районним судом м.Житомира від 11.04.2025 замінено первісного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача - Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області та ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.02.2026 передано справу за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

06.03.2026 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 справу № 293/1411/24 передано судді Лось Л.В.

Так, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє належність справи до юрисдикції та підсудності цього суду.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, це підсудність.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Так, визначаючи підсудність Черняхівському районному суду Житомирської області, в ухвалі Богунського районного суду м.Житомира зазначено про виключну підсудність відповідно до норм ч.1 ст. 30 ЦПК України, зважаючи на те, що до складу спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 (померлого боржника) на праві власності належить спадкове нерухоме майно - будинок АДРЕСА_2 , а вирішення заявлених вимог безпосередньо пов`язано з вирішенням питання про право власності на таке майно.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема, в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору №СL-287373, згідно із яким позичальнику на умовах поворотності, платності, строковості, наданий кредит у розмірі 160 000 грн в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на відкритий позичковий рахунок (пп.1., 2.1-,2.5, 3.1 кредитного договору).

Тобто, предметом позову не є стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, що вказує на відсутність підстав застосування норм виключної підсудності щодо даного спору.

Отож, за заявленими вимогами позивача про стягнення заборгованості за невиконання умов кредитного договору застосуванню підлягають саме правила загальної підсудності (за місцем реєстрації відповідача), а не виключної підсудності (місцезнаходження майна).

Водночас суд зазначає, що підстав застосування правил альтернативної підсудності, визначеної ст. 28 ЦПК України, не встановлено.

За загальним правилом відповідно до норм ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

за приписами ч.2. ст 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги не містять жодних вимог з приводу нерухомого майна, що вказувало б на необхідність застосування правил виключної підсудності, та на момент відкриття провадження у справи справа № 293/1411/24 була прийнята Богунським районним судом м.Житомира до свого провадження з додержанням правил підсудності, то в даному випадку справу сід передати до Богунського районного суду м.Житомира на підставі п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Зважаючи на вищевикладене, з метою недопущення прийняття у справі рішення з порушенням територіальної юрисдикції, суд дійшов висновку, що зазначені матеріали цивільної справи слід передати до Богунського районного суду м.Житомира, відповідно до вимог п.1. ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до норм ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 31, 32, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Матеріали цивільної справи № 293/1411/24 за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за кредитним догвоором № CL-287373 від 18.08.2020, передати на розгляд за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира (Соборна Площа,1, м.Житомир, Житомирська область, 10002).

2. Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки:

https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/.

Ухвала складена та підписана: 10.03.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ