Рішення № 134691090, 10.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року Справа №320/40088/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТООФІС» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТООФІС» з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №А100380/2023/000240/2 від 31 серпня 2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «РЕНТООФІС» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів (резервний) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 320/40088/23 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву у якому вказується, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Зазначає, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які спростували б розбіжності у поданих при митному оформленні документів.

Посилається, що зазначені обставини не дали можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, відповідність числового значення доданої складової, та ціну товару, що сплачена або повинна бути сплачена за товар оскільки для складових митної вартості декларантом не надано достовірних документів, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволені позову.

Позивачем також надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якому акцентовано увагу суду щодо протиправності прийнятого спірного рішення.

Крім того, відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив у якому зазначається про залишення поза увагою позивачем розбіжностей, які призвели до прийняття оскарженого рішення та зазначає щодо правомірності прийнятого рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15 липня 2021 року між WUHAN EAST-AIDI GARMENT CO., LTD (Продавець) та ТОВ «РЕНТООФІС» (Покупець) укладено контракт № 1-WEAG (надалі Контракт), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купляє: спортивне обладнання, фітнес-аксесуари, спортивний одяг, взуття та аксесуари, (надалі Товар) і оплачує за нього на умовах і відповідно до правил Інкотермс 2010, у кількості, асортименті і за цінами, вказаними в Проформа-Інвойсі (-ах) до цього Контракту, які є невід`ємною його частиною. Товар означає продукцію з торговельними знаками і логотипами, що поставляється Продавцем Покупцеві відповідно до умов цього Контракту (п. 1 Контракту).

Відповідно до п. 2 Контракту, умови поставки встановлюються FOB SHANGHAI, CHINA відповідно до правил Інкотермс 2010. Пункт завантаження Товару: SHANGHAI, CHINA.

Сторони вправі протягом строку дії Контракту змінювати умови поставки конкретної партії Товару, який поставляється за цим Контрактом шляхом вказання такої зміни в Проформа-Інвойсі або в Інвойсі. Моментом переходу права власності на товар вважається момент передачі товару перевізнику в SHANGHAI, CHINA.

При здійсненні поставки товар супроводжується оригіналами документів:

a) Проформа-Інвойс;

b) Інвойс (з вказаною країною походження товару);

c) Пакувальний лист;

d) BL чи CR в залежності від виду поставки.

По запиту Покупця Продавець надає у електронному вигляді або ж оригінали інших документів, які стосуються поставки.

Страхування здійснюються Сторонами відповідно до умов поставки, встановленими, відповідно до розділу 2 даного Контракту.

Згідно із п. 3 Контракту, строк поставки Товару узгоджується Сторонами у Проформа-Інвойсі на кожну партію поставки Товару. Якщо строк не вказаний, він має не перевищувати 45 (сорок п`ять) календарних днів.

У відповідності до п. 4 Контракту, ціна Товару встановлюється в Проформа-Інвойсі (-ах) і є підсумковою для розрахунків за Контрактом. Загальна сума Контракту становить: не лімітована і складеться із суми всіх замовлень. Ціна Товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування та робіт по їх виконанню, митного оформлення у країні експорту, та інших витрат згідно встановлених умов поставки FOB SHANGHAI, CHINA. Продавець в Проформа-Інвойсі (ах) вказує кінцеву вартість Товару до оплати.

Пунктом 5 Контракту передбачено, що платежі здійснюються у доларах США (USD), шляхом банківського переказу з рахунку Покупця на рахунок Продавця, зазначених в розділі 11 даного Контракту у відповідності з умовами, що визначені у Проформа-Інвойсі або Інвойсі на кожну партію поставки Товару.

Платежі за цим Контрактом здійснюються Покупцем шляхом: 100% оплата вартості Товару перед відправкою, зазначеної в Проформа-Інвойсі після підписання Сторонами Проформа-Інвойсу на поставку партії Товару.

12.07.2023 WUHAN EAST-AIDI GARMENT CO., LTD надав ТОВ «РЕНТООФІС» Проформу-Інвойс №на загальну суму 177 907,21 доларів США.

Також, з матеріалів справи слідує, що 01.07.2021 між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (Виконавець) та ТОВ «РЕНТООФІС» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експертно-імпортних та транзитних вантажів № 010721-86 (надалі Договір № 010721-86), відповідно до якого, Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (п. 1.1 Договору № 010721-86).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 010721-86, за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.

Крім того, 01.03.2022 між ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ. ДІ» (Виконавець) та ТОВ «РЕНТООФІС» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 010322-05 (надалі Договір № 010322-05), відповідно до якого, Виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезені вантажу (п. 1.1 Договору № 010322-05).

Згідно із п. 1.2 Договору № 010322-05, за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях, територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до наданої копії Коносаменту №ICSMAZTJ Товар доставлено з до порту Гданськ (Польща).

Також, на підтвердження факту понесення транспортних витрат, ТОВ «РЕНТООФІС» надано копії довідок про транспортні витрати, які надавалися позивачу ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ. ДІ» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та копії виставлених рахунків на оплату від зазначених контрагентів.

Разом з тим, 01.07.2021 між ТОВ «НАВІС ГРУП» (Експедитор) та ТОВ «РЕТООФІС» (Замовник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 1789/21 (надалі - Договір № 1789/21), відповідно до якого Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Замовника організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів у міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом відповідно до узгоджених сторонами Заявок (п. 2.1 Договору № 1789/21).

Відповідно до п. 2.2 Договору № 1789/21, заявки, узгоджені сторонами, регулюють відносини між сторонами щодо кожного окремого доручення Замовника. У заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що не були обумовлені сторонами в момент підписання цього Договору. Заявки є невід`ємною частиною даного Договору.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору № 1789/21 передбачено, що Експедитор має право для виконання доручення Замовника здійснювати добір перевізників, агентів, третіх осіб, укладати угоди з третіми особами від свого імені та за рахунок Замовника. У разі залучення Експедитором до виконання своїх обов`язків за Договором транспортного експедирування перевізників, агентів, інших третіх осіб Експедитор відповідає перед Замовником за порушення ними Договору.

Позивачем надано копію заявки №від 24.08.2023 відповідно до якої Сторони уклали замовлення з перевезення вантажу автомобільним транспортом та погодили його умови.

Водночас, на підтвердження вартості понесених витрат позивачем надано копію довідки про транспортні витрати та копію рахунка № 3349 від 30.08.2023.

З матеріалів справи слідує, що з порту Гданськ (Польща) Товар направлено до ТОВ «РЕНТООФІС» та доставлено до Київської митниці автотранспортом, що підтверджується копією Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 25.08.2023.

30.08.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA100380612437U5 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 57 495,79 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації № 23UA100380612437U5 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Крім того, надання таких документів підтверджується з листа звернення від 31.08.2023 № 31/08, згідно якого слідує, що для митного оформлення надано наступні копії документів:

- Комерційного інвойсу №від 12.07.2023;

- Довідки про транспортні витрати № 01-01/-41 від 24.08.2023;

- Довідки про транспортні витрати № 01-06/-26 від 25.08.2023;

- Довідки про транспортні витрати б/н від 25.08.2023;

- Рахунка на оплату № 3109 від 24.08.2023;

- Рахунка на оплату № 525 від 25.08.2023;

- Рахунка на оплату № 3349 від 30.08.2023;

- Прайс листа виробника товару б/н від 12.07.2023;

- Зовнішньоекономічного контракта № 1-WEAG від 15.07.2021;

- Експортної декларації країни відправника № 223120230002306766 від 07.07.2023;

- CMR б/н від 25.08.2023;

- Договору на перевезення № 010721-86 від 01.07.2021;

- Договору на перевезення № 010322-05 від 01.03.2022;

- Договору на перевезення № Т789/21 від 01.03.2021;

- Сертифікату походження № 23CA4201C0756/00016 від 13.07.2023;

- Специфікації № 1 від 11.07.2023.

Відповідачем направлено позивачу запит (повідомлення) митного органу у якому запропоновано декларанту подати наступні документи: 1) транспортні (перевізні) документи, а саме, відомості, що містять обґрунтовані дані про вартість перевезення оцінюваних товарів у повному обсязі, та маршрут перевезення, яка підлягає обчисленню та перевірці, передбачені положеннями наказу № 599 та згідно Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність»; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) виписку з бухгалтерської документації 5) копію митної декларації країни відправлення з дотриманням вимог статті 254 МКУ; 6) каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару на весь асортимент товару необмеженому колу покупців; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 31.08.2023 № 31/08 ТОВ «РЕНТООФІС» надало відповідачу перелік документів, які надавалися митному органу та які на переконання декларанта є достатніми для здійснення митного оформлення товарів.

31.08.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №А100380/2023/000240/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 3,52 доларів США/шт., інформаційне джерело митна декларація від 29.08.2023 № 23UA100380612285U5 т. 3 (№/2023/612285).

З урахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією № 23UА100380612481U3, по якій були надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 92 859,68 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та вважаючи його необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (надалі - МК України) та іншими законами України.

Згідно із п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).

Частиною другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 52 МК України, декларація митної вартості подається у разі:

- якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

- якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

- якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Частиною шостою статті 52 МК України передбачено, що в інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (ч. 8 ст. 52 МК України).

Положеннями ч. 1 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Також, частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Частиною шостою статті 53 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч. 5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 26.06.2025 у справі № 520/13182/2020, від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18, від 06.05.2020 у справі № 140/1713/19.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно із ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

У відповідності до ч. 6 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Положеннями ч. 6 ст. 57 МК України визначено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Приписами ч. 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту). Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно із ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Судом встановлено, що відповідач застосував резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугували відомості митної декларації від 29.08.2023 № 23UA100380612285U5 т. 3 (№/2023/612285).

Водночас, у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 380/25301/23 зазначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16, від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23 та від 12.03.2025 № 1.380.2019.002933.

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20 вказано, що посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Такі висновки також узгоджуються із позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17 та від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.

Так, резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

Водночас, в матеріалах справи наявна копія митної декларації від 29.08.2023 № 23UA100380612285U5 т. 3 (№/2023/612285), на яку зіслався митний орган для коригування митної вартості товарів.

З вказаної митної декларації вбачається, що джерелом інформації є термоштани 294531-057 та 294531-512, в той час як митним органом скориговано вартість термоштанів 426654-057.

Зазначені обставини свідчать про помилковість застосування резервного методу у цьому випадку, що не спростовано Київською митницею.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

У графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, зазначив, що надані відповідно до вимог ст. 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

1) відповідно до п. 4 Контракту від 15.07.2021 № 1-WEAG умови поставки визначаються у інвойсі. Згідно наданого інвойсу умовами поставки умови товару є FOB - Shanghai (Китай). Згідно положень Інкотермс - 2010, термін FOB (Free On Board (named port of shipment) Франко борт (...назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FОВ на покупця покладається обов`язок укласти на сплатити договір морського перевезення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура; - акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади;

2) згідно СМR від 25.08.2023 № б/н перевізником товару виступає Kryshtal Yaroslav, зrідно наданого договору (контракту) про перевезення від № 010721-86 транспортні послуги надає ТОВ «Хілдом Логістікс», що підтверджує сумніви митного органу щодо не включення складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі;

3) відповідно до п. 1 Контракту Продавець продає Покупець купує товар у кількості, асортименті та за цінами в проформі-інвойсі до Контракту і є його невід`ємною частиною, який декларантом до митного оформлення не надано;

4) у відповідності до п. 2 Контракту від 15.07.2021 № 1-WEAG поставка товару супроводжується наступними документами: проформа-інвойс, інвойс, пакувальний лист, BL чи СМR. Проформа-інвойс та пакувальний лист не надано до митного оформлення;

5) коносамент від 12.07.2023 № ZTJ2301934ICSMAZTJ не містить відміток про перетин митного кордону товару.

Надані основні та додаткові документи не спростовують виявлені під час здійснення контролю виявлені розбіжності та не підтверджують всіх складових митної вартості, зокрема: додатково наданий прайс-лист від 12.07.2023, який не містить опису торгівельної марки товарів, яких стосується, відсутній термін дії. Також, наданий прайс-лист на асортимент в рахунку фактурі від 12.07.2023 №, тобто є комерційною пропозицією одному покупцю. Для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Угоди, митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця ця адресована необмеженому колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Додатково надіслана декларація країни відправлення від 07.07.2023 № 223120230002306766 подана декларантом без урахуванням вимог ст. 254 МК України та містить інформацію щодо вартості товару, відмінну від заявленої до митного оформлення. Декларантом не надано проформу-інвойс до Контракту, який є його невід`ємною частиною. Декларантом до митного оформлення не надано заявку на здійснення послуг доставки вантажу, що стосується оцінюваного товару, передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 01.07.2021 № Т789/21. Також, декларантом не надані банківські платіжні документи щодо оплати за товар, в тому числі за попередні поставки, та бухгалтерські накладні. Таким чином, декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів та не було за власним бажанням надано інші додаткові документи, наявні у нього, інші документи які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах.

Так, судом встановлено, що позивачем надавалися митному органу копії наступних документів:

- Комерційного інвойсу №від 12.07.2023;

- Довідки про транспортні витрати № 01-01/-41 від 24.08.2023;

- Довідки про транспортні витрати № 01-06/-26 від 25.08.2023;

- Довідки про транспортні витрати б/н від 25.08.2023;

- Рахунка на оплату № 3109 від 24.08.2023;

- Рахунка на оплату № 525 від 25.08.2023;

- Рахунка на оплату № 3349 від 30.08.2023;

- Прайс листа виробника товару б/н від 12.07.2023;

- Зовнішньоекономічного контракта № 1-WEAG від 15.07.2021;

- Експортної декларації країни відправника № 223120230002306766 від 07.07.2023;

- CMR б/н від 25.08.2023;

- Договору на перевезення № 010721-86 від 01.07.2021;

- Договору на перевезення № 010322-05 від 01.03.2022;

- Договору на перевезення № Т789/21 від 01.03.2021;

- Сертифікату походження № 23CA4201C0756/00016 від 13.07.2023;

- Специфікації № 1 від 11.07.2023.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані документи є достатніми для підтвердження понесення витрат на транспортування товарів у розумінні положень статті 53 МК України.

Водночас, з врахуванням частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів (постанови Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 803/916/17 та від 08.10.2019 у справі № 803/776/17).

Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин не підтверджена.

Також, що стосується висновків митного органу, що згідно СМR від 25.08.2023 № б/н перевізником товару виступає Kryshtal Yaroslav, зrідно наданого договору (контракту) про перевезення від № 010721-86 транспортні послуги надає ТОВ «Хілдом Логістікс», суд звертає увагу, що транспортування із порту Гданськ (Польща) здійснювалося ТОВ «НАВІС ГРУП» на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні № 1789/21 від 01.07.2021, що підтверджено матеріалами справи.

Крім того, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 вказаного договору передбачено, що Експедитор має право для виконання доручення Замовника укладати угоди з третіми особами від свого імені та за рахунок Замовника.

Тобто, залучення Kryshtal Yaroslav (третьої особи) можливе відповідно до умов укладеного договору, водночас, вказані послуги згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 вищезазначеного договору здійснюються за рахунок Замовника шляхом включення до виставленого ТОВ «НАВІС ГРУП» позивачу рахунку понесених витрат.

Крім того, з приводу посилань Київської митниці на те, що декларантом не надано проформа-інвойс суд звертає увагу, що позивачем надано митному органу копію комерційного інвойсу №від 12.07.2023, що згідно п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23.

Крім того, суд зазначає, що коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов`язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції: підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України позивачем надано копію митної декларації країни відправлення (Китай) та її перекладену копію, з якої вбачається, що товари відправлено з країни вантажовідправника та транспортувалися двома контейнерами, а саме, SUDU6714010 та MSKU8797684 та копію платіжного документа, який свідчить про оплату вказаних товарів у сумі 177 907,21 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним документом від 06.09.2023.

Суд також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 зазначено, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постановах від 8 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Також, Верховним Судом неодноразово зазначалося, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція викладена, зокрема, але невиключно у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 803/916/17.

Отже, подані декларантом документи у сукупності надавали митному органу можливість перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору (контракту), не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За таких умов суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 №А100380/2023/000240/2 є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 2 684 грн 00 коп.

Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 684 грн 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 №А100380/2023/000240/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТООФІС» (код ЄДРПОУ 33540678, місцезнаходження: 01004, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 23-А) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, Б. Гавела Вацлава, будинок 8-А) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.