Рішення № 134684328, 02.03.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/2529/25

№ провадження 2/646/1180/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» Полетаєва Т. Ю.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у порядку заочного розгляду справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в особі представника Полетаєвої Т. Ю. до ОСОБА_1 вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 401 456,51 гривень, яка складається з: простроченого тіла кредиту у сумі 197 796,55 гривень, відсотків за користування кредитом у сумі 203 659,96 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», про що 30 листопада 2022 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг - підписав оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501400556 та запропонував банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк».

У той же день шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501400556 банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501400556 від 02 грудня 2021 року, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

Отже, 02 грудня 2021 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір з такими основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 200 000,00 гривень; процентна ставка - 40,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 02.12.2026; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 02 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 7 750,33 гривень, загальна кількість платежів - 60.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до узгоджених умов.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 401 456,51 гривень, з яких: 197 796,55 гривень - прострочене тіло кредиту, 203 659,96 гривень - відсотки за користування кредитом, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Окрім того, Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у розмірі 4 817,48 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 114,34 гривень.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова 29 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судові засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Засобами системи «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримання позовних вимог та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв/клопотань від нього на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідача у судові засідання та не повідомлення ним про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі, постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

02 грудня 2021 року ОСОБА_1 власноручно підписав оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501400556 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до розділу І. вказаної вище оферти, умовами споживчого кредиту є: тип кредиту: «Кредит готівкою»; сума кредиту - 200 000,00 гривень; процентна ставка - 40,00 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту - 60 місяців. Дата повернення кредиту - 02.12.2026. Кредит надається позичальнику для власних потреб, розмір - 200 000,00 гривень, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 501400556 від 02 грудня 2021 року є Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, підписаний відповідачем власноручно.

У той же день Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» шляхом підписання акцепту прийняло оферту ОСОБА_1 на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501400556 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Зі змісту паспорта споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 02 грудня 2021 року власноручно, встановлено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - споживчий кредит; сума/ліміт кредиту - 200 000,00 гривень; строк кредитування - 60 місяців.

У якості інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено таке: процентна ставка, відсотків річних - 40,00 %; тип процентної ставки - фіксована.

Інформація, зазначена у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною до 02.12.2021.

02 грудня 2021 року Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» на виконання умов кредитного договору, укладеного між ним та ОСОБА_1 , перерахувало на банківський рахунок останнього кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 7484379981 від 02 грудня 2021 року.

Інформація про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім`я відповідача, наявна у наданій позивачем виписці по рахунку за період з 02.12.2021 по 29.08.2024.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», що підтверджується інформацією, наявною у Статуті Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», затвердженому позачерговими загальними зборами акціонерів від 12 серпня 2022 року.

Як убачається зі складеного позивачем розрахунку заборгованості, станом на 29 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 501400556 від 02 грудня 2021 року становить 401 456,51 гривень та складається з: заборгованості за кредитом у сумі 197 796,55 гривень та заборгованості зі сплати відсотків у сумі 203 659,96 гривень.

21 лютого 2025 року позивач засобами поштового зв`язку надіслав відповідачу письмову вимогу про усунення порушень, у якій зазначив загальний розмір заборгованості, що підлягає сплаті, підстави її виникнення, реквізити для здійснення платежу, а також запропонував протягом 30 днів з моменту отримання вимоги погасити наявну заборгованість.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування тамісцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (занаявності), прізвище, ім`я, по батькові та місцепроживання споживача(позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому, з огляду на зміст статей 633 та 634 Цивільного кодексу України можна уважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 401 456,51 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 197 796,55 гривень, заборгованості по відсотках - 203 659,96 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідача, зокрема, тим, що останній 02 грудня 2021 року власноручно підписав оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501400556, яка у той же день була акцептована банком. Укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 підтвердив, що повністю розуміє його умови та зобов`язується неухильно їх виконувати.

Судом встановлено, що оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501400556, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, додатки до неї, а також паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 02 грудня 2021 року власноручно.

У пункті 3 розділу І. вказаної вище оферти зазначено, що переказ кредитних коштів за умовами кредитного договору здійснюється на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «СЕНС БАНК» на ім`я відповідача, за період з 02.12.2021 по 29.08.2024 убачається, що 02 грудня 2021 року на зазначений рахунок надійшли грошові кошти у сумі 200 000,00 гривень із призначенням платежу: «надання кредиту за кредитним договором № 501400556 від 02.12.2021».

У подальшому відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення грошових коштів на рахунок, а саме: 16 грудня 2021 року у сумі 7 750,33 гривень та 01 лютого 2022 року - у такому ж розмірі.

Факт здійснення вказаних платежів підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та узгоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, що свідчить про урахування зазначених сум при визначенні розміру заявлених до стягнення вимог.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Із наданої позивачем виписки по картковому рахунку убачається, що відповідач фактично отримав кредитні кошти у розмірі 200 000,00 гривень, у подальшому вносив грошові кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості.

Як убачається з оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501400556, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 02 грудня 2021 року, акцептованої 02 грудня 2021 року Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК», строк кредиту становить 60 місяців, дата повернення кредиту - 02.12.2026.

Аналогічний строк кредитування визначено і у паспорті споживчого кредиту.

Згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до 1048 цього Кодексу.

За приписами частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Судом встановлено, що відповідачем порушено визначений Додатком № 1 до угоди про надання кредиту № 501400556 від 02 грудня 2021 року графік щомісячних платежів, у зв`язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про усунення порушень та дострокове погашення заборгованості.

Отже, позивачем дотримано встановлений нормами чинного законодавства та умовами укладеного договору порядок реалізації права на пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, надані позивачем, урахувавши всі встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є такою, що підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які узгоджуються між собою, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно обгрунтування позивачем наявності заборгованості за простроченими відсотками та її розміру суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору, укладеного 02 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 , передбачено встановлення процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 40,00 % річних, при цьому тип процентної ставки визначено як фіксований.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що у період з 02.12.2021 по 29.08.2024 на суму непогашеної заборгованості відповідача нараховувалися проценти саме за ставкою 40 % річних, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Зазначений розрахунок містить деталізацію періодів нарахування, розміру основної заборгованості, розміру процентів, ураховує здійснені відповідачем платежі, підтверджений первинним бухгалтерським документом у вигляді виписки з карткового рахунку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось позивачем правомірно, у межах погодженої сторонами процентної ставки, тому, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів у розмірі 203 659,96 гривень підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 32 114,34 гривень позивачем надано договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, укладений між Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».

Згідно із пунктом 3.1. вказаного договору за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених пунктом 1.1.1. та пункту 1.1.2. цього договору замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 гривень, за отримання рішення суду - 225,00 гривень, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У частині першій статті 60 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Пунктом 12) частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, пункту 1) частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Відповідно до пункту 3) частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» підлягає задоволенню у повному обсязі суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 114,34 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задоволено в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 4 817,48 гривень.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 401 456 (чотириста одна тисяча чотириста п`ятдесят шість) гривень 51 копійка, з яких: за кредитом - 197 796,55 гривень, по відсотках - 203 659,96 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі 4 817 (чотири тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 114 (тридцять дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 34 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 02 березня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150; номер телефона: +380939741949, email: smartlex.sensbank@gmail.com;

Представник позивача: Полетаєва Тетяна Юріївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: вулиця Жамбила Жабаєва, будинок 7, місто Київ, 04112; номер телефона: НОМЕР_4 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_6 .

Суддя О. В. Іщенко