Рішення № 134683187, 10.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1062/25

Провадження № 2/354/148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Остап`юк М.В.

при секретарі Крицкалюк Я.М.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2025 ректор Іван Парубчак Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького звернувся в суд із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького 12 924, 75 грн. заборгованості за навчання та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ОСОБА_1 (Замовник) та Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (Виконавець) укладено Договір № 2-133 про надання освітніх послуг зі спеціальності 075, «Маркетинг». На підставі цього, 17.08.2023 ОСОБА_1 наказом ректора ЛНУВМБ імені С.З. Гжицького №487-4 зарахований на навчання в ЛНУВМБ імені С.З. Гжицького з 01.09.2023. За умовами пункту 4 Договору замовник зобов?язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором. За умовами пункту 9 Договору загальна вартість освітньої послуги, без урахування офіційно визначеного рівня інфляції, за весь строк навчання становить 73 500,00 гривень. За пунктом 10 Договору замовник вносить плату 12 250,00 грн щосеместрово, не пізніше, ніж за 5 днів після початку зазначеного періоду. Проте, Відповідач не виконав зобов?язань за пунктом 10 Договору - не відшкодував вартість навчання в університеті, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12 924,75 грн станом на 20.04.2025 року, та на момент подання позову не погашена. На письмову претензію, прохання і письмові попередження позивача про необхідність сплатити заборгованість відповідач не реагує, на телефонні дзвінки не відповідає. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі12 924,75 грн та судовий збір, який був сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 23.09.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників, оскільки ухвала суду не вручена відповідачу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій до суду заяві не заперечив щодо проведення судового розгляду у спрощеному порядку та заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.

З урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд ухвалює судове рішення про наступне.

Згідно статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою, сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького 14.08.2023 року укладено Договір № 2-133 про надання освітніх послуг між університетом і фізичною особою.

18.08.2023 ОСОБА_1 . Наказом ректора ЛНУВМБ імені С.З. Гжицького №487-4 зарахований на навчання в ЛНУВМБ імені С.З. Гжицького з 01.09.2023.

Згідно п.2.1. Договору університет зобов`язаний надати освітню послугу на рівні стандартів вищої освіти, а замовник відповідно до п. 4 Договору зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановлених договором.

Позивач виконав свої зобов`язання згідно з договором, надавши освітню послугу відповідачу. Проте, відповідач не виконав своїх зобов`язань згідно умов п.4 Договору, а саме не сплатив повністю кошти за навчання.

Пунктами 9 Договору встановлена загальна вартість освітньої послуги, яка становить 73500,00 грн. Згідно пункту 10 Договору замовник вносить плату 12 250,00 грн. не пізніше ніж за 5 днів після початку зазначеного періоду.

Станом на 20.04.2025 у відповідача зберігається заборгованість у сумі 12 924,75 грн, що стведжується контокорентною карточкою 08/2023-01/2025.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до чатини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Такими наслідками є, зокрема, розірвання договору (угоди) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що в судовому засіданні належними та допустимим доказами у справі встановлено невиконання відповідачем умов договору та зобов`язань, покладених на нього таким Договором, допущено порушення умов Договору, які передбачені законом у якості підстав для відшкодування витрат навчальному закладу про надання освітніх послуг, а тому є підстави для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати навчальному закладу витрати, пов`язані з наданням освітньої послуги згідно розрахунку, наданого представником позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 слід стягнути сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтям 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (код ЄДРПОУ 00492990, МФО 820172, адреса: вул. Пекарська, 50 м. Львів, 79010 ) заборгованість у розмірі 12924 гривень 75 копійок та судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду у загальному порядку може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я сторін:

Позивач: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, зареєстроване місцезнаходження: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, ЄДРПОУ 00492990;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя: Марія ОСТАП`ЮК