Рішення № 134673306, 06.03.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1891/25

провадження № 2/492/330/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «ВСТ Банк» (далі АТ «ВСТ Банк») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10900,23 грн, а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 08 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та АТ «ВСТ Банк» було укладено заяву-договір № 1291470 про акцепт публічної пропозиції на встановлення кредитного ліміту овердрафту, відповідно до якого останньому встановлено ліміт у розмірі 9970 грн зі сплатою процентів у розмірі 34,00 % річних. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач всупереч умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед позивачем не виконав, порушивши умови кредитного договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією у розмірі 10900,23 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, оскільки остання ухилилася від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа була розподілена судді Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 09 січня 2026 року цивільна справа прийнята до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Відповідачеві визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Одночасно, роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду була направлена відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, днем вручення відповідачеві копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, тобто 20 січня 2026 року, відповідно відповідач мав право подати відзив на позов до 04 лютого 2026 року. Станом на 06 березня 2026 року відзив на позов до суду не надійшов.

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення.

У відповідності до статті 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, а тому суд, у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у зв`язку з чим, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 08 грудня 2016 року між АТ «ВСТ Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № 1291470 про акцепт публічної пропозиції на встановлення ліміту овердрафту, яку власноруч підписав (а.с. 9). Також, ОСОБА_1 ознайомився з тарифами банку за продуктом/програмою кредитування в рамках зарплатного проекту «Стандартний», що підтвердив своїм підписом (а.с. 48).

Відповідач погодився, що складовою та невід`ємною частиною договору, є заява-договір, правила, тарифи банку, з якими ОСОБА_1 попередньо ознайомився, їх зміст йому зрозумілий та положення яких він зобов`язується неухильно дотримуватися.

Після акцептування публічної пропозиції банку ОСОБА_1 встановлено ліміт овердрафту в сумі 9970 грн, строком до 17 березня 2024 року зі сплатою 34,00 % річних (фіксована).

Відповідно до Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам в ПАТ «Банк Восток» (а.с. 13-46), банк надає клієнту овердрафт на умовах строковості, відкличності, повернення та плати за користування (пункт 3.44.1.8). Пунктами 3.44.7.2, 3.44.7.3 Правил передбачено, що клієнт зобов`язаний повернути овердрафт, сплатити проценти та комісії за користування овердрафтом.

Встановлено також, що в подальшому, тип товариства та найменування ПАТ «Банк Восток» було змінено на АТ «ВСТ Банк».

Факт використання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується випискою по рахунку за період з 25 квітня 2017 року по 09 грудня 2025 року (а.с. 60-89).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1291470 від 08 грудня 2016 року, наданого позивачем, вбачається, що станом на 09 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 10900,23 грн, з яких заборгованість: за овердрафтом 9970 грн, за простроченими відсоткам 684,79 грн, за комісіями 245,44 грн (а.с. 49-59).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 08 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача АТ «ВСТ Банк», з метою отримання банківських послуг у АТ «ВСТ Банк», у зв`язку з чим уклав Заяву-Договір 1291470 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, шляхом застосування власноручного підпису із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, номера телефону.

Такими діями відповідач ОСОБА_1 підтвердив отримання примірника Договору, ознайомлення та згоду з умовами Договору, укладення Договору та зобов`язання виконувати умови Договору.

Окрім цього, відповідач в цій заяві-анкеті просив відкрити поточний рахунок в банку на його ім`я та встановити кредитний ліміт (ліміт овердрафту) у сумі 9970 грн.

Підписанням заяви-договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, шляхом прийняття виконання зобов`язання АТ «ВСТ Банк», а саме отримавши кредитні кошти відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору.

Позивач АТ «ВСТ Банк» виконав свої зобов`язання за договором кредиту та надав в розпорядження відповідача ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, що підтверджено випискою по банківському рахунку.

З наданої позивачем виписки про рух коштів, що належить ОСОБА_1 за період з 25 квітня 2017 року по 09 грудня 2025 року встановлено, що відповідач користувався кредитною карткою, знімав та поповнював готівку, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед АТ «ВСТ Банк» у розмірі 10900,23 грн.

Відповідач наданого позивачем розрахунку не спростував, не надав інших доказів існування між ним та АТ «ВСТ Банк» зобов`язань, за якими відповідачем виконувалось щомісячне внесення коштів на рахунок та зарахування на погашення існуючої заборгованості.

Згідно із статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 кредитні кошти отримав, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, тобто кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту відповідачем суду не надано, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами у справі.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за договором відповідачем суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за вказаним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за Заявою-Договором про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 08 грудня 2016 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ВСТ БАНК» підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджено відповідною платіжною інструкцією.

На підставі статей 6, 11, 526, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 2, 7, 44, 48, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 353, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «ВСТ Банк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ВСТ Банк» (місцезнаходження: вул. Курсантська, буд. № 24, м. Дніпро, поштовий індекс 49051, код ЄДРПОУ: 26237202) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10900 (десять тисяч дев`ятсот) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ВСТ Банк» (місцезнаходження: вул. Курсантська, буд. № 24, м. Дніпро, поштовий індекс 49051, код ЄДРПОУ: 26237202) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.