Рішення № 134672423, 09.03.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 591/14695/25

Провадження № 2/581/130/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 08 грудня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3316847, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 5000 грн 00 коп на строк 359 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1,99% на день, на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник зазначив при оформленні кредиту. Зазначило, що відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, останній платіж відповідачка здійснила 02 лютого 2023 року в сумі 2736 грн 26 коп. У наступному 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК Профіт» право вимоги за кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК Профіт» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті Колект» відповідно до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року, згідно з реєстром боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року, заборгованість відповідачки за кредитним договором №3316847 становить 29377 грн 40 коп. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідачки перед позивачем утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №3316847 від 08 грудня 2022 року у розмірі 29377 грн 40 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2422 грн 40 коп та витратами на правову допомогу у розмірі 9000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідачки.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачка правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася, судом вжито заходів для її повідомлення про розгляд справи за фактичною адресою проживання внутрішньо переміщеної особи з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення № R067103843623 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

08 грудня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3316847, на підставі якого остання отримала кредит в сумі 5000 грн 00 коп строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка становить 1,99% за кожен день, знижена процентна ставка становить 1,00% за кожен день, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, дата надання кредиту 08 грудня 2022 року або 09 грудня 2022 року, тип процентної ставки фіксована, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 750 грн 00 коп, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 1,10% від суми кредииту, що становить 55 грн 00 коп, починаючи з 5-го дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с.9-17,25 ьзворотна сторона-28).

Також 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, тим самим ознайомилася з умовами кредиту, процентною ставкою, штрафом (а.с.18-19).

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна», 21 лютого 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №210222-1, та відновідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти 08 грудня 2022 року о 12 год 29 хв на суму 5000 грн 00 коп, призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_1 (а.с.25).

26 жовтня 2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК Профіт» укладено договір відступлення прав вимоги №26102023, згідно з яким до ТОВ «ФК Профіт» перейшло право грошової вимоги за договором №3316847 від 08 грудня 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.28 зворотна сторона-31).

09 вересня 2025 між ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №ДО-20250909/001, згідно з яким до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги за договором №3316847 від 08 грудня 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 29377 грн 40 коп, із яких: заборгованість за тілом кредиту 4999 грн 98 коп, заборгованість за процентами 24377 грн 42 коп (а.с.31 зворотна сторона-33,34,34 зворона сторона-35,35 зворотна сторона,36,37,37 зворотна сторона-38,38 зворотна сторона-39,39 зворотна сторона-42).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №3316847 від 08 грудня 2022 року за період з 08 грудня 2022 року по 26 жовтня 2023 року, за ОСОБА_1 станом на 26 жовтня 2023 року обліковується непогашений залишок заборгованості, який складає 29377 грн 40 коп (а.с.20-24).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами законодавства про електронну комерцію та Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ініціювала укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернулася до ТОВ «Лінеура Україна», зазначила бажаний розмір позики, надала необхідні для укладення договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.9-17).

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідачки шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону, та довівши у доступній формі відповідачці умови кредитування.

Із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості вбачається неповне повернення відповідачкою отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту та процентам за користування коштами.

Розрахунок розміру заборгованості по тілу кредиту відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

2. Також судом ураховується той факт, що ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги №26102023 від 26 жовтня 2023 року відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК Профіт» та ТОВ «ФК Профіт» на підставі договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України.

3. Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування набутими ним грошовими коштами є порушеним і воно підлягає ефективному судовому захисту, а тому з відповідачки необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг за відсотками.

Розподіл судових витрат по справі

Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422 грн 40 коп. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову уважає, що з відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 2422 грн 40 коп повернення сплаченого ТОВ «ФК «Сіті Колект» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Що стосується вимоги представника позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 9000 грн 00 коп, то суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір №25 від 17 жовтня 2025 року про надання правової допомоги із прайлистом зазначених видів послуг, витяг з акту про надання правової допомоги №641 від 26 листопада 2025 року із загальною сумою витрат 9000 грн 00 коп, заявка про надання правової допомоги №641 від 25 листопада 2025 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Бацюк О.М. від 12 березня 2012 року, довіреність №ДВ-20251015/001 від 15 жовтня 2025 року, платіжна інстукція №711 від 01 грудня 2025 року про отримання Бацюк О.М. від ТОВ «ФК «Сіті Колект» 65000 грн 00 коп за оплату правової допомоги згідно договору №25 від 17 жовтня 2025 року (а.с.42 зворотна сторона-43,43 зворотна сторона-44, 44 зворотна сторона, 45, 46, 46 зворотна сторона, 47).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, не вбачає правових умов для віднесення до змісту правової допомоги такого виду послуги як усна (з вивченням документів) (вона за своїм сутнісним змістом включається до послуги складання позовної заяви після самостійного отримання стороною позивача доказів із необгрунтованим витраченням на неї 2 години часу), а також із урахуванням ціни позову та задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необгрунтовано завищеними та не відповідають критеріям обгрунтованості, реальності та пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 4000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п. 148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором №3316847 від 08 грудня 2022 року в розмірі 29377 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім) гривень 40 (сорок) копійок, із них: тіло кредиту 4999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок, нараховані відсотки 24377 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят сім) гривень 42 (сорок дві) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 2422 грн 40 коп повернення судового збору та 4000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ проспект Соборності, буд. 30-А, приміщення (офіс) 321, код ЄДРПОУ 43950742).

Відповідач: ОСОБА_1 (фактична адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено 09 березня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко