Вирок № 13467152, 21.05.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-67\09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року голосіївський районний суд м. Києва

у складі: Головуючого судді Валігури Д.М.

При секретарі Борисейко М. В.

За участю прокурора Кулєби М. В.

Адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Бзів Баришівського району, Київської області, гр-н України, українець, освіта середня-спеціальна, працює ТОВ «Генетичні ресурси», водій, одружений, дитина 8 місяців, зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1, раніше судимий, 30.01.2004 року Бориспільським міським судом Київської області за ст. ст. 393 ч.2, 345 ч.2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі ; 02.04.2004 року Бориспільським міським судом Київської області за ст. ст. 185 ч.5, 71 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ухвали Апеляційного суду Київської області вирок змінено з ч.5 на ч.4 ст. 185 КК України та призначене остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл.. від 18.01.2008р. звільнений умовно-достроково на 6 місяців 4 дні. За ст.. 187ч2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на путь виправлення не став та знову скоїв злочин.

ОСОБА_2, 25.08.2008 року приблизно о 22.30 годин, знаходячись в районі музею архітектури та побуту ім.. Пирогова, що по вул. Заболотного, 156 в м. Києві, будучи у стані алкогольного сп»яніння, з метою заволодіння майном громадян шляхом розбійного нападу, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами. Після чого ОСОБА_2 і невстановлені слідством особи підійшли до громадянина ОСОБА_3 і, погрожуючи ножами, напали на гр. ОСОБА_3 та заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа Н 73», вартістю 1500 гривень, золотим ланцюжком, вартістю 4500 гривень, а всього заволоділи майном громадянина ОСОБА_3 на загальну суму 6000 гривень. Далі ОСОБА_2 та невстановлені слідством особи зникли з місця події.

Допитаний в судовому засіданні як підсудний, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю, та дав покази про те, що він мешкає разом із батьком в с Чубинське. Його дружина - ОСОБА_5 мешкає разом із тещею і братом в м. Коломия Івано-Франківської області. Брат дружини - ОСОБА_6 працював на заробітках в м. Києві. Перебуваючи у місцях позбавлення волі, він одружився із громадянкою ОСОБА_5 і від спільного шлюбу у них є син, якому 8 місяців. Звільнившись з МПВ, він приїхав до Києва та влаштувався на роботу, а саме в ТОВ «Генетичний ресурс», водієм, де працював до останнього часу, поки його не затримали.

Приблизно на початку серпня 2008 року йому зателефонувала теща ОСОБА_7, прож. АДРЕСА_3 і повідомила, що її син - ОСОБА_6 перебуваючи на роботі по будівлі будинку, впав із 3-ого поверху і поламав собі ноги. Теща повідомила, що ОСОБА_6 перебуває у лікарні м. Києва, попросила його провідати. Він відвідав ОСОБА_6 в лікарні, привіз йому продукти харчування та дав гроші 100 гривень. Подробиці травмування ОСОБА_6 йому не розповідав. Через декілька днів теща знову йому зателефонувала і повідомила, що ОСОБА_6 вже перевезли в м. Коломию і його лікують. 25.08.2008 року йому на мобільний зателефонував невідомий хлопець, сказав, що його звуть ОСОБА_4. Також, ОСОБА_4 повідомив, що дзвонить з приводу травмування ОСОБА_6 і попросив його зустрітись з ним. Він погодився, тоді ОСОБА_4 сказав, що буде його чекати на зупинці міського транспорту «Пирогово» приблизно в 20.00 годин. Так як він був на «Лозняках», то «спіймав» таксі, це була машина ВАЗ 2109, вишневого кольору, номера він не пам»ятає та домовився, що водій його завезе за вказаною адресою. Приблизно в 20.30 годин він приїхав на місце, вийшов з машини, на зупинці побачив двох хлопців, як потім вияснилось це були ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яких він раніше не бачив. Потім, він підійшов до цих хлопців, запитав хто з них ОСОБА_9, після чого почав розмовляти з ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_9 почав наполягати, щоб він поговорив зі своєю тещею, тому що вона не бере слухавку, коли той їй дзвонить з приводу грошей, які ОСОБА_9 обіцяв їй заплатити за лікування ОСОБА_6. Далі ОСОБА_4 сказав, що віддасть вказані роші до 06.09.2008 року. Після того, ОСОБА_10 попросив, щоб він зачекав і відвів ОСОБА_3 у бік. Через кілька хвилин ОСОБА_10 покликав його і коли він підійшов, то висловлюючись брутально, повідомив йому, що вони нічого платити не збираються. ОСОБА_11 його обурила, він відразу останнього вдарив кулаком у обличчя. ОСОБА_8 спробував його також вдарити, на що він дістав з кишені (з правої кишені брюк) складний ножик - запальничку, яким іноді користується як запальничкою, розклав його - витягнув лезо з рукоятки. Побачивши це ОСОБА_11 відразу розвернувся і утік. ОСОБА_4 залишився стояти на місці. Далі, він склав ніж-запальничку, підкурив від ножа-запальнички цигарку і сховав вказаний ніж -запальничку. Після чого звернувся до ОСОБА_3 сказавши, що він бажає щоб він поговорив з тещею, то повинен дати завдаток. У разі відмови - нехай сам розбирається зі своїми проблемами. ОСОБА_4 запропонував йому якості завдатку золотий ланцюжок та мобільний телефон «Нокіа Н73». Вказані речі ОСОБА_4 сам добровільно віддав йому, при цьому ОСОБА_4 зняв з шиї ланцюжок і витягнув з кишені свій вказаний мобільний (коли він віддавав йому мобільний, то витягнув з нього сім карту та карту пам»яті).Після чого, він поклав вказані речі собі у кишеню, сів до салону автомобіля, на якій приїхав на зустріч і поїхав додому. До тещі він не дзвонив. Речі, що йому передав ОСОБА_4, він залишив у себе, а 07.09.2008 року, він зрозумівши, що ОСОБА_9 не перерахував на лікування вказаної суми грошей, поїхав на центральний ринок, що розташований у м. Бориспіль, де продав речі ОСОБА_3 - мобільний телефон та золотий ланцюжок невідомому йому чоловікові (схожого на кавказця), який ходив по ринку за 2000 гривень. Гроші згодом він витратив на власні потреби. Після 25.08.2008 року він до ОСОБА_3 не телефонував та з ним не спілкувався.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини, його вина у повному обсязі підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Показами потерпілого ОСОБА_3, про те, що він приїхав до м. Київ три роки тому з метою працевлаштування. З того часу він підробляв на приватних будівництвах різноробочим, при цьому офіційно не реєструвався. Також він знайомий з багатьма будівельниками, які йому періодично пропонують роботу. 02.08.2008 року йому передзвонили знайомі і запропонували роботу на вул. Димитрова, 10 в м. Києві, ремонтувати приміщення спортзалу, що розташований за 3-му поверсі будівлі. Він погодився. Коли він приїхав за вказаною адресою, то познайомився з іншими робочими, серед яких був ОСОБА_10. Робочих для ремонту не вистачало, тому ОСОБА_10 запропонував покликати на допомогу своїх знайомих. Присутні хлопці погодились. Наступного дня 03.08.2008 року він приїхав на роботу за вказаною адресою і побачив, що ОСОБА_10 дійсно привіз іще кілька незнайомих хлопців, серед яких був ОСОБА_6. Попрацювавши приблизно годину, йому необхідно було поїхати у своїх справах, що він і зробив. Коли він повернувся знову на роботу, було приблизно 17-18 годин. При цьому він побачив, що на асфальті, під вікнами спортзалу, де вони проводимо ремонтні роботи лежить ОСОБА_6 і йому надається медична допомога. Хлопці йому пояснили, що під час викидання з вікна спортзалу дерев»яних щитів, ОСОБА_6 випав і вікна 3-го поверху. Потім ОСОБА_6 забрали до лікарні. Наступного дня він, ОСОБА_10 і іще двоє хлопців пішли провідати ОСОБА_6. Там вони дізнались, що ОСОБА_6 зламав ноги. ОСОБА_8 при першому відвідуванні дав ОСОБА_6 300 гривень на ліки. Потім, вони зібрались з робочими - будівельниками і всі разом вирішили допомогти матеріально ОСОБА_6, тому що ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_6 виписують з лікарні і Білоногова треба перевезти додому в Івано - Франківську область. Після ото, вони скинулись грошима. Вийшло приблизно 1000 гривень. Після чого віддали всі гроші ОСОБА_6, який через ОСОБА_10 найняв машину і поїхав у супроводі останнього. ОСОБА_8 також мешканець Івано Франківської бласті - м. Коломия і знає сім»ю ОСОБА_6. Наступного дня йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що з ним бажає поговорити мама ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_10 передав їй слухавку. ОСОБА_12, так звуть матір ОСОБА_13 сказала йому, що сина їй повернули інваліда і вона з цього приводу почала його звинувачувати, також вона сказали, що їй потрібні гроші на лікування сина. Далі він розповів про вказану розмову хлопцям, з якими працював по ремонту спортзалу і вони вирішили, що ОСОБА_12 сильно схвильована з приводу травми сина і вирішили, що допоможуть їй посильно грошима. При цьому вони зібрали приблизно 300 гривень і хтось з хлопців переслав їй гроші. Адресу вона вказала під час розмови. Через кілька днів ОСОБА_12 знову пере телефонувала йому на мобільний і сказала, що грошей, які вона отримала мало, операція, яку будуть робити ОСОБА_6 коштує 3000 гривень. При цьому вона йому чітко вказала, що він повинен їй переслати 3000 гривень. Він був шокований сказаним, ОСОБА_12 і відповів, що вони попробують зібрати вказану суму. Ця розмова відбувалась 12.08.2008 року. Після того дня, ОСОБА_12 йому телефонувала майже кожного дня та вимагала грошей і погрожувала, що посадить його у тюрму. Він розповів все хлопцям, але вони відмовились збирати вказану суму грошей, а у нього не було такої суми. Також він розмовляв з ОСОБА_8 і просив, щоб той оплатив хоча б половину суми, на що ОСОБА_8 категорично відповів, що платити не збирається. 22.08.2008 року до нього на мобільний знову подзвонила ОСОБА_12 та повідомила, що до нього подзвонить хлопець на ім. »я ОСОБА_2 з яким він повинен буде поговорити з приводу грошей. Того ж дня, дійсно, йому на мобільний подзвонив ОСОБА_2 і запитав, чому він не може розібратись з проблемою щодо грошей. Він йому хотів пояснити ситуацію, але ОСОБА_2 сказав, що краще буде якщо він сам у всьому розбереться. Цьому дзвінку він не придав значення, але через дня 2-3 знову подзвонив ОСОБА_2 і запропонував йому зустрітись. Він погодився, сказав, щоб він приїхав на вул. Заболотного, 156, на кінцеву зупинку автобуса № 27, що біля Пирогова. Зустріч була призначена на 20.00 годин. Так, у вказаний час він разом зі своїм знайомим ОСОБА_14 (вони разом мешкають та працюють) приїхали за вказаною адресою. Коли вийшли на зупинці громадського транспорту, до них почала підходити компанія хлопців в кількості приблизно 7 чоловік, серед яких він побачив ОСОБА_8. Він зрозумів, що один з хлопців і є ОСОБА_2, який хотів з ним зустрітись. Коли компанія підійшла ближче, то ОСОБА_2 сказав йому і ОСОБА_8, щоб вони розібрались, чому іще досі не переслали гроші ОСОБА_12. Коли вони не змогли ясно вказати причину ОСОБА_2, то останній підійшов до них. Інші хлопці у цей час стояли позаду в метрах 2-3 від них, після чого ОСОБА_2 почувши відповідь, вдарив рукою ОСОБА_8 в обличчя, ОСОБА_8 також вдарив ОСОБА_2 у відповідь, після чого ОСОБА_8 розвернувся та побіг і втік. За ним ніхто не гнався. Хлопці підійшли до нього, оточили. Також до нього підійшов ОСОБА_2, як він взнав пізніше - ОСОБА_2 і сказав щоб він віддавав гроші. Він повідомив, що грошей у нього немає, тоді один з хлопців, що стояв від нього з правої сторони, схватив його ліктем за шию та наказав сісти на лавку, що біля зупинки громадського транспорту, при цьому силою завів його до вказаної лавки. Коли хлопці до нього підходили, то він помітив у руках декількох з них ножі, всього ножі були у трьох хлопців, також в руках у ОСОБА_2 також був ніж, але останній ніж то виймав, то ховав собі у кишеню. Коли він сів на лавку, то з обох сторін біля нього сіли хлопці, ОСОБА_2 стояв перед ним, всі інші хлопці також стояли поруч. Після чого хлопець, який його схопив за шию сказав, щоб він віддав золотий ланцюжок, що був у нього на шиї. Після того, як він відмовився, один з хлопців (який хапав за шию) вдарив його кулаком у обличчя. Потім вказаний хлопець дістав з кишені ніж та приставив йому його до шиї і наказав зняти ланцюжок. Він знову відмовився. Потім, до нього підійшов ОСОБА_2, в правій руці останній тримав ніж (розкладний, з рукояткою з металу жовтого кольору у вигляді тигра). При цьому ОСОБА_2 йому сказав, що якщо він не віддасть ланцюжок та свій мобільний, то він йому відріже голову і залишить її на зупинці. Він злякався і сприймав всі погрози реально, а хлопець, що його бив, силою зірвав з його шиї золотий ланцюжок і засунувши руку у його праву кишеню штанів, забрав мобільний телефон «Нокіа Н 73». Після чого вказаний хлопець тримав вказані речі у руках. Куди той їх подів надалі він не бачив. ОСОБА_2 дозволив йому витягнути зі свого мобільного сім карту та карту пам»яті. Після того, до зупинки під»їхала машина ВАЗ 2109, вишневого кольору і до салону сіли троє із присутніх хлопців, а також за кермом був водій, якого він не роздивився. З розмови ОСОБА_2 і хлопців, він зрозумів, що хлопців завезуть до м. Вишневого, а потім автомобіль повернеться за ОСОБА_2 і іншими хлопцями. Також до Вишневого поїхав і хлопець, що зривав у нього з шиї ланцюжок і забирав мобільний. Тому, коли машина поїхала, на зупинці залишились: він, ОСОБА_2, і ще 2-3 хлопці. Далі, вони почали чекати, коли повернеться машина. В цей час ОСОБА_2 зі свого мобільного перетелефонував до ОСОБА_12, включивши гучномовець, почав з нею розмовляти. Зміст розмови був такий, що ОСОБА_2 повідомив їй, що зустрівся з ним, забрав у нього речі. ОСОБА_15 під час розмови називав ОСОБА_12 «мамою». Також, ОСОБА_15 сказав, щоб ОСОБА_12 назвала суму, яку він повинен буду їй заплатити, остання сказала, що він їй повинен 2500 гривень і дала йому термін до 06.09.2008 року. ОСОБА_15 сказав йому, що якщо він гроші передасть, то поверне йому речі, а також, він повідомив, що якщо він звернеться до міліції, то його вб»є, при цьому ОСОБА_2 розповів, що вже сидів у тюрмі і не боїться скоювати злочини. Далі, приїхала машина і хлопці поїхали, а він також направився додому. Про те, що відбувалося, бачив його друг ОСОБА_14, але останній під час того, як все відбувалось злякався і не підходив близько до них, хлопці також не помітили, що він приїхав не один. 03.09.2008 року він звернувся в міліцію. На момент скоєння відносно нього злочину ОСОБА_2 і інші хлопці були у стані алкогольного сп»ягніння. Йому спричинений збиток: мобільний телефон «Нокіа Н73», вартістю 1500 гривень, документів на телефон він не зберіг. Вказаний телефон картою пам»яті та сім-картою оснащений не був, на рахунку також грошей не було. Золотий ланцюжок, вагою 20 грам, з візерунчатим плетінням, вартістю 4500 гривень. Вказаний ланцюжок він придбав у рудні 2007 року у ювелірному кіоску, що на Деміївському ринку, документи на ланцюжок також не зберіг. В загальному йому спричинений збиток на загальну суму 6000 гривень.

Показами свідка ОСОБА_10, даними під час досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні про те, що він є по спеціальності столяр-штукатур, мешкає у приватному будинку за адресою АДРЕСА_6 на протязі трьох місяців. Раніше він мешкав в м. Коломия, Івано-Франківської області, де мешкають його батьки по АДРЕСА_4. Також він знає ОСОБА_7, приблизно 8 років, остання працює продавцем на ринку в м. Коомия, а він працював на цьому ринку контролером, тому і познайомився з нею. Також він знає її сина ОСОБА_13 і доньку ОСОБА_5. Він працював раніше 2 роки будівельником в Росії, після чого повернувся до батьків. В Києві він працював на тимчасових роботах будівельником, на даний час не працює.В м. Київ він приїхав приблизно в червні 2000 року на заробітки. Приблизно місяць-два назад він познайомився із ОСОБА_3. Останній спитав, чи є у нього знайомі, які можуть приїхати на тимчасові заробітки. Він знайшов ОСОБА_3 чотирьох робітників, яких він знав - ОСОБА_6 і ще 3-х хлопців. ОСОБА_6 разом із іншими працівниками працював на будівлі спортивного зала по вул. Димитрова, 10. Приблизно 3 серпня 2008 року з ОСОБА_6 трапився нещасний випадок, останній випав з вікна 3-го поверху на будівлі і отримав тілесні ушкодження. Його госпіталізували до лікарні. Він і ОСОБА_9 провідали ОСОБА_6 в лікарні, він останньому дав приблизно 150 гривень власних коштів, купив продукти. Останній претензій до нього і ОСОБА_9 не мав. Крім цього ОСОБА_3 зібрав 1000 гривень, які передав йому. Він перевіз ОСОБА_6 додому в м. Коломия, гроші він віддав водію. В Коломиї ОСОБА_6 прийняла лікарні міська. Після чого він відвідав ОСОБА_7. На його думку, за об»єкт, де працював ОСОБА_6, «відповідав» ОСОБА_3, про що він повідомив ОСОБА_7 Остання попросила у нього мобільний телефон ОСОБА_3 Крім цього, як він зрозумив, ОСОБА_3 був згоден і надалі допомагати ОСОБА_6. Він набрав зі свого мобільного телефону ОСОБА_3 і ОСОБА_6 розмовляла з ОСОБА_3. Він не чув, щоб у цій розмові ОСОБА_6 погрожувала ОСОБА_3. Після цього він поїхав до Києва, зустрівся із ОСОБА_3, останній йому повідомив, що ОСОБА_7 вимагає 1800 гривень за той нещасний випадок, що стався з її сином, начебто «на операцію». ОСОБА_4 запропонував йому удвох скластися грошами і віддати їх ОСОБА_7. Він відмовився. 25.08.2008 року йому зателефонувала ОСОБА_7 і повідомила, що питанням отримання грошей від ОСОБА_3 буде займатись її зять ОСОБА_2 і попросила його звести зятя і ОСОБА_3. Після чого через годину до нього зателефонував зять - ОСОБА_2, він з останнім раніше не зустрічався і не знав його і сказав, що хоче з ним зустрітись. Вони домовились про зустріч, він вийшов на зупинку «Пирогово», де на автомобілі ВАЗ-2109 під»їхав ОСОБА_2 з п»ятьма хлопцями, яких він не знає. Перед цим, він передзвонив ОСОБА_3 і розповів, що необхідно зустрітись із зятем ОСОБА_7 - мамою ОСОБА_6 і ОСОБА_3 погодився на зустріч і направився до нього. Після чого він разом із ОСОБА_2 і іншими хлопцями, пішли в напрямок заводу «Славутич» і коли вони підішли на кінцеву зупинку автобуса № 27, на зупинці вже стояв ОСОБА_9. ОСОБА_2 і інші хлопці підійшли разом з ним до ОСОБА_3. Він і ОСОБА_9 відійшли у бік, де він сказав останньому, що платити нічого не буде і його вини не має, ОСОБА_9 сказав те ж саме. Він покликав ОСОБА_2 і сказав, що вони платити не будуть, на що ОСОБА_2 сказав, що він і ОСОБА_9 повинні віддати йому по 2500 гривень кожний. Він відмовився, після чого ОСОБА_2 вдарив його кулаком в обличчя. Він у відповідь вдарив ОСОБА_2, після чого ОСОБА_2 дістав з кишені ніж і він побіг по вулиці Червонопрапорній в бік «Пирогово». ОСОБА_9 залишився. За ним ніхто не гнався. Що було далі між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а також іншими хлопцями він не бачив і не чув. Про те, що у ОСОБА_3 в той день ОСОБА_2 і інші під погрозою ножів забрали речі, він взнав від працівників міліції. З приводу нанесення йому побоїв ОСОБА_2 він до медичних установ не звертався. Заяву щодо вимагання у нього грошей ОСОБА_2 і нанесення побоїв, він писати відмовляється, тому що йому ОСОБА_2 шкода.

Показами свідка ОСОБА_14, даними під час досудового слідства, та дослідженими у судовому засіданні про те, що він приблизно один рік знайомий із ОСОБА_3 Вони разом мешкають і працюють. Охарактеризувати ОСОБА_3 може з позитивного боку. 25.08.2008 року, приблизно о 17.00 годин йому зателефонував на мобільний телефон шило ОСОБА_9 і попросив поїхати разом на зустріч. Він погодився, вони зустрілись поблизу «Республіканського стадіону» і проїхали в район «Пирогово». Приблизно о 21.00 годині вони приїхали на вул. Заболотного, 153, де стояли і чекали, коли він побачив, що до них ідуть приблизно 10 хлопців. Один з хлопців, побачивши ОСОБА_3 покликав останнього і підійшов, а він стояв неподалік. Він побачив, як один з хлопців, як він взнав пізніше - ОСОБА_2 відвів ОСОБА_3 і наглядно йому знайомого ОСОБА_10 у бік, після чого почав бити ОСОБА_10. Останній швидко утік, а ОСОБА_9 залишився. В цей час він стояв неподалік, все бачив, але не втручався у події. До ОСОБА_3 підійшли інші хлопці, що були з ОСОБА_2 і обступили ОСОБА_9, Один з хлопців вдарив ОСОБА_9.Він чув, що розмова іде про якийсь гроші. Далі він побачив, що ОСОБА_3 провели до зупинки і посадили на лавочку. У декількох хлопців він побачив у руках предмети, схожі на ножі і почув погрози у бік ОСОБА_3, а саме ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_3, що відріже останньому вуха. Потім під»їхав автомобіль ВАЗ-2109 і частина хлопців поїхала, а ОСОБА_2 ще з 2-3 хлопцями залишився. Приблизно через 50 хвилин знову під»їхала автомашина ВАЗ-2109 і ОСОБА_2 з іншими хлопцями поїхав, а ОСОБА_9 підійшов до нього і розповів, що ОСОБА_2 із іншими хлопцями, під погрозою ножів, забрали у ОСОБА_9 золотий ланцюжок і мобільний телефон. Раніше він бачив у ОСОБА_3 вказані речі, а після вказаного випадку, їх при ОСОБА_3 не було. Показами свідка ОСОБА_16, даними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні про те, що вона мешкає разом з дочкою ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка в 2007 році одружилась з ОСОБА_2. Від вказаного шлюбу у ОСОБА_17 народився син ОСОБА_18, якому зараз 8 місяців. Також разом з нею проживає її син ОСОБА_13, 1986 оку народження, син ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6. її зять - ОСОБА_2 мешкає окремо від них, тому що поїхав за місцем своєї прописки, щоб владнати справи, також останній знайшов непогану роботу водієм і залишився тимчасово мешкати у Бориспільському районі, де прописаний. Взаємини між нею та ОСОБА_2 доброзичливі, вона його любить як сина, тому що останній турботливий. Приблизно в липні, її син ОСОБА_13 вирішив поїхати до м. Києва, де мав намір влаштуватись на роботу будівельником. Поїхав він до Києва, тому що багато односельчан також там підзаробляють. Вона заперечувала, але син її не послухав. Потім, 03.08.2008 року їй на мобільний зателефонував ОСОБА_6, який повідомив, що він під час роботи травмувався і знаходиться у лікарні. Також він їй сказав, що приїжджати не потрібно, тому що у скоро сам приїде додому. Також приблизно того ж дня чи через день їй передзвонив хлопець, який представився ОСОБА_3 і сказав, що він разом з ОСОБА_6 працював і сказав, що хлопці, які працювали у бригаді зберуть гроші для ОСОБА_6, також ОСОБА_9 сказав, що віддасть ОСОБА_6 ту суму, яку збере на лікування. Вона погодилась. Через декілька днів до м. Коломия приїхав мікроавтобус, який привіз ОСОБА_6. Супроводжував ОСОБА_19, її знайомий ОСОБА_10. На її запитання ОСОБА_10 сказав, що у травмуванні сина винен ОСОБА_9 (той хлопець що їй дзвонив), також він мені сказав, що вона має повне право вимагати у ОСОБА_3 1500 тисячі доларів - компенсацію за лікування. Також ОСОБА_8 їй сказав, що він особисто заплатив водію мікроавтобуса за перевозку ОСОБА_19. Після цієї розмови ОСОБА_19 майже весь час лежав у лікарні, йому робили операції, за які вона заплатила гроші на загальну суму 3000 гривень. До проведення операцій їй передзвонив ОСОБА_9 та сказав, що вони з хлопцями переслали гроші, також він поцікавився як здоров»я ОСОБА_19. Під час розмов з ОСОБА_3 вона вела себе спокійно, не грубила ОСОБА_3, не погрожувала, також вона в жодній розмові не говорила, що ОСОБА_9 їй в обов»язковому порядку повинен переслати гроші, тим паче певну суму. Вона розуміла, що якщо ОСОБА_9 зможе то перешле на лікування ОСОБА_19 гроші, а якщо ні, то наполягати вона не буде. Таким чином, вона отримала перевід на суму 300 гривень, що її здивувало, бо вона розраховувала, що грошей зберуть дещо більше. її зять ОСОБА_2 також дізнався про ОСОБА_19 та його стан. ОСОБА_15 співчував ОСОБА_19, але не вникав у подробиці. На прикінці серпня їй зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що зустрічався з ОСОБА_3 з приводу того, щоб той додатково іще переслав гроші на лікування ОСОБА_19. Також того ж дня їй на мобільний подзвонив ОСОБА_9 і сказав, що до 6.09.2008 року він перешле 2500 гривень. Вона погодилась. Гроші їй ОСОБА_9 так і не переслав, а потім вона дізналась, що ОСОБА_2 затримали у зв»язку з тим, що той забрав мобільний телефон та золотий ланцюжок у ОСОБА_3. Вона не знала, що ОСОБА_2 вчиняв під час зустрічі з ОСОБА_3 будь які протиправні дії, також не знала, коли саме (якого числа) відбувалась вказана зустріч. Ні речей, а ні грошей ОСОБА_2 їй не передавав, також ОСОБА_2 до них в Коломию у серпні - вересні не приїздив. Особисто вона не просила свого зятя ОСОБА_2 зустрічатись з ОСОБА_3, телефону ОСОБА_3 вона ОСОБА_2 не давала. Показами свідка ОСОБА_20, даними під час досудового слідства, та дослідженими у судовому засіданні про те, що 10.09.2008 року, він разом з о/у Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22 проводили оперативно - розшукові заходи згідно отриманої оперативної інформації, під час яких приблизно в 16.00 годин вони приїхали до м. Бориспіль, де біля будівлі паспортного столу м. Борисполя, точної адреси він вже не пам»ятає, затримали гр-на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7. Затримали вони його по підозрі у скоєння розбійного нападу гр. ОСОБА_3. Після чого вони попросили гр. ОСОБА_2 проїхати з нами до Голосіївського РУ. На пропозицію ОСОБА_2 погодився, а так як ОСОБА_2 був на автомобілі, то останній їхав на своєму авто, а вони на своєму. Коли приїхали до м. Києва, а саме на вул. Голосіївську, 15, то на їх запитання, ОСОБА_2 вказав, що дійсно, 25.08.2008 року, погрожуючи ножем забрав мобільний телефон і золотий ланцюжок у гр. ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 пояснив, що речей ОСОБА_3 у нього вже немає, а ніж, який ОСОБА_2 використовував під час розбійного нападу - лежить у нього в барсетці. Після чого, ОСОБА_2 дістав зі своєї барсетки ніж - запальничку, яку він в присутності понятих і самого ОСОБА_2 вилучив, зафіксувавши усе в протоколі виявлення, огляду та вилучення. При цьому ніяких примусових дій до ОСОБА_2 зі сторони працівників міліції не застосовувалось. Службовий автомобіль на якому їхав ОСОБА_2, він передав під розписку того ж дня завідуючому гаражем ТОВ «Генетичні ресурси» ОСОБА_23 Протоколом очної ставки між ОСОБА_10 і ОСОБА_2, в ході проведення якої ОСОБА_10 підтвердив раніше надані покази. Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, в ході проведення якої ОСОБА_3 підтвердив раніше надані покази.

Протоколом впізнання по фотознімках, в ході проведення якого ОСОБА_14 впізнав гр. ОСОБА_2 як особу, яка скоїла розбійний напад на гр. ОСОБА_3 Протоколом відтворення обстановки і обставин події, виконаним із потерпілим ОСОБА_3 і фото таблицею до нього, в ході проведення якого потерпший ОСОБА_3 підтвердив раніше надані покази.

Речовим доказом - ножем із викидним лезом з рукояткою у вигляді тигра, який був вилучений у гр. ОСОБА_2 працівниками міліції 10.09.2008 року. Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по справі та досліджені у судовому засіданні докази у їхній сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність підсудного повністю доведена у судовому засіданні. Дії ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ст..187ч2 КК України, оскільки він, своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства. Небезпечного для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, що пом»якшували б покарання підсудному, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочину. Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_2, його сімейний стан, те що на його утриманні перебуває малолітня дитина, та приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише за умови ізоляції від суспільства.

Заявлений по справі позов, підлягає повному задоволенню, оскільки повністю підтверджується матеріалами справи.

Питання щодо судових витрат, вирішити у відповідності до вимог ст.. ст. 92, 93, 331 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.. ст. 81, 248 КПК України.

Керуючись СТ.. СТ. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним за ст..187ч2 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 11.09.2008р. Речовий доказ - ніж із викидним лезом з рукояткою у вигляді тигра, який знаходиться у камері схову Голосіївського РУГУ МВС України у м. Києві -знищити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р\р 35226002000466, код 25575285 МФО821018 УДК в Київській обл. - судові витрати -234грн.38 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 6000грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів.