Ухвала суду № 134667879, 09.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24933/25

Провадження №: 2/752/1568/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення без розгляду позовної заяви

09.03.2026 Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кирильчук І.А., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, у якому просила суд стягнути на свою користь:

-невиплачену оплату праці за червень 2024 р. у розмірі 11 064.49 грн.,

-середній заробіток за час затримки оплати праці з розрахунку шести місяців, що передували звільненню, а саме, за період з 09.01.2025 р. по 8.7.2025 р. в розмірі 79 899,12 грн.,

-моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, розглядаючи справу по суті, суд прийшов до висновків про те, що подана позовна заява не відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання ухвали.

Підставою для залишення позовної заяви без руху було те, що позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, зокрема, конкретизувати суб`єктний склад відповідача, а також сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Роз`яснено позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала суду від 26 січня 2026 року направлялася на адресу, яка була зазначена самим же позивачем у позовній заяві (м. Київ, Голосіївський проспект, № 122, корп. 1, 03127).

У той же час, поштовий конверт повернувся з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

У постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд зазначив, що «довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки».

Оскільки поштовий конверт, який направлявся на адресу, яку сама ж позивач вказала у позовній заяві як спосіб комунікації з нею, повернувся з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній», то суд виходить із того, що позивач була обізнана з ухвалою суду від 26 січня 2026 року.

Крім того, ухвала суду від 26 січня 2026 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мала можливість ознайомитись з її змістом.

Станом на 09 березня 2026 року ухвала суду від 26 січня 2026 року позивачем не виконана.

Відповідно до частин тринадцятої статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку визначеному частиною тринадцятою статтею 187 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 187 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Ухвала складена 09 березня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук