Постанова № 134665457, 06.03.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/87/26

провадження у справі 3/0285/282/26

06 березня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , головний бухгалтер ДП «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського ОКАП «Житомироблагрополіс» Житомирської обласної ради, РНОКПП: НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Сачок А.В. пояснив, що особа, щодо якого складено протокол, ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 - 1 КУпАП, не визнає та подав до суду заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, у яких зазначає, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що 31.12.2025 при плановій виїзній перевірці ДП «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського ОКАП «Житомироблагрополіс» Житомирської обласної ради встановлено, що працюючи на посаді головного бухгалтера та будучи в зв`язку з цим посадовою особою, ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, з порушенням встановленого законом порядку, що призвело заниження ПДВ на суму 202 800 грн в тому числі за квітень 2022 року на 198 200 грн, за квітень 2025 року 4 600 грн., що зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення № 633 від 31.12.2025.

Заслухавши пояснення адвоката Сачка А.В. в судовому засіданні, дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Зазначена стаття КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що лише загально визначає склад правопорушення та для з`ясування його змісту відсилає до інших нормативно-правових актів. Тому для правильної кваліфікації правопорушення необхідно встановити, які саме вимоги законодавства були порушені та у чому полягає таке порушення.

Аналізуючи пояснення адвоката Сачка А.В. в сукупності з письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Зокрема, сам по собі протокол не є належним та достатнім доказом вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Отже, при викладенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті правопорушення необхідно зазначати не лише факт порушення порядку ведення податкового обліку та його наслідки, а й встановлювати, чи є таке порушення наслідком невиконання особою покладених на неї службових обов`язків, а також коли і ким такі обов`язки були визначені.

На підтвердження винних дій ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у Житомирській області долучено протокол про адміністративне правопорушення №633 від 31.12.2025 (а.с. 2); копію акта про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського ОКАП «Житомироблагрополіс» Житомирської обласної ради щодо дотримання податкового, валютного законодавства за період з липня 2019 року до вересня 2025 року та дотримання законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з квітня 2019 року до вересня 2025 року від 31.12.2025 № 27571/06-30-07-02/30816653 (а.с. 3-26).

Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими та достатніми, а також такими, що відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом» і беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки є документом, який складається у передбачених законом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Згідно зі ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акта перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки є службовим документом, який фіксує перебіг та результати перевірки, а також висновки посадових осіб контролюючого органу щодо можливих порушень законодавства. Водночас він не є рішенням суб`єкта владних повноважень і сам по собі не створює для платника податків правових наслідків, не встановлює обов`язків та не покладає відповідальності.

Викладені в акті перевірки висновки відображають позицію посадових осіб контролюючого органу та не мають самостійного юридичного значення, оскільки не призводять до виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки не може вважатися належним і допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Відповідно до положень Податкового кодексу України акт перевірки є службовим документом, який фіксує факт проведення перевірки та відображає висновки посадових осіб контролюючого органу щодо можливих порушень законодавства.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14 зазначено, що акт перевірки є службовим документом, який лише фіксує факт проведення перевірки та відображає висновки посадових осіб контролюючого органу щодо можливих порушень законодавства. Водночас відповідно до положень Податкового кодексу України такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не створює для платника податків правових наслідків, не встановлює для нього обов`язків та не покладає відповідальності. Крім того, акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню, оскільки сам по собі не породжує юридичних наслідків для платника податків.

Суд враховує судову практику суду апеляційної інстанції щодо правової природи акта податкової перевірки. Зокрема, апеляційні суди при розгляді справ цієї категорії (ст. 163-1 КУпАП) неодноразово звертали увагу на те, що акт перевірки сам по собі не може розглядатися як належний і достатній доказ вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення (Постанови Житомирського апеляційного суду від 20.12.2021 № 272/603/21, від 27.04.2023 № 296/9611/22, від 19.11.2025 № 296/5368/25).

Отже, правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент його складання узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не лише акта перевірки. Водночас у протоколі відсутні будь-які посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки він лише фіксує обставини, встановлені посадовою особою, і не підтверджує доведеність вини особи поза розумним сумнівом.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факт порушення ОСОБА_1 , як головним бухгалтером ДП «Звягельський лісгосп АПК» Житомирського ОКАП «Житомироблагрополіс» Житомирської обласної ради, ведення податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Водночас суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки такі дії фактично означали б виконання судом функції обвинувачення, що суперечить принципу незалежності суду та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи має бути доведена належними доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведеність події правопорушення та вини особи прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відтак у суду відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, тому суддя приходить до переконання, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку із чим провадження в даній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 163-1, 245, 247, 280, 283, 284, 287 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.Б. Сташків