Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21594/25
провадження № 2/753/1659/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «БАСЕРАСОЮЗ ЕРТ» про визнання припиненими трудових відносин,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «БАСЕРАСОЮЗ ЕРТ» про визнання припиненими трудових відносин.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 12 годину 30 хвилин 21 січня 2026 року.
В судове засідання, призначене на 21.01.2026 року позивач не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи позивач була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
12 січня 2026 року на електронну адресу суду надійшов документ під назвою «Заява про розгляд справи без участі» від імені нібито ОСОБА_1 . Згідно Акту від 12.01.2026 року за №1859, складеного начальником відділу Гутевич Н.М. даний документ не підписаний ЕЦП.
Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Так, 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистема відеоконференцзв`язку. Згідно пункту 1 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 передбачено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми Електронний суд.
Натомість, пунктом 111 розділу V Перехідні положення Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (Модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи,засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якого під обов`язковим реквізитом електронного документа розуміють обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Згідно зі ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг створення електронного документа завершується накладенням електронного підпису. Електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа.
Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (за умови додержання встановлених вимог до підпису і сертифікатів). Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Враховуючи вищевикладене, необхідно обов`язково підписувати електронний документ при використанні електронного документообігу особистим електронним цифровим підписом, який надаватиме можливість ідентифікувати автора документа, а також підтверджуватиме, що відповідний документ є оригіналом.
У випадку надходження на електронну адресу суду документу без електронного цифрового підпису його автора, такий документ не має юридичної сили, підстави для обліку, обробки та реєстрації такого документа відсутні.
Аналогічною є судова практика, викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 3 травня 2022 року у справі №205/5252/19 (провадження № 61-1125св22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 226/1863/18.
Оглянувши подану заяву суд приходить до висновку, що така заява надіслана на електронну адресу Дарницького районного суду м. Києва, проте не містить електронного цифрового підпису позивача в розумінні чинного законодавства, про що 12 січня 2026 року начальником відділу Гутевич Н.М. складено Акт № 1859 про відсутність кваліфікованого електронного підпису вказаного документа.
Вищенаведене засвідчує, що позивач надіслала заяву на адресу суду електронною поштою без накладення кваліфікованого електронного підпису. Такий спосіб звернення до суду процесуальним законом не передбачений, у зв`язку з чим заяву належить повернути як таку, що не підписана.
У зв`язку із неявкою в судове засідання призначене на 21.01.2026 учасників справи, в тому числі позивача ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 10 годину 00 хвилин 05 березня 2026 року.
В судове засідання, призначене на 05.03.2026 позивач не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв, в порядку передбаченому процесуальним законом, в тому числі про розгляд справи без участі від позивача до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 7 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 2 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивач, не скориставшись належними їй процесуальними правами, повторно та без поважних причин не прибула у судові засідання, призначені на 21.01.2026 та 05.03.2026, й не надала суду заяви про розгляд справи за її відсутності суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «БАСЕРАСОЮЗ ЕРТ» про визнання припиненими трудових відносин, без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що така неявка перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення цього спору.
Залишення позову без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням його права доступу до суду, адже після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «БАСЕРАСОЮЗ ЕРТ» про визнання припиненими трудових відносин - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА
Судове рішення № 134663673, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 05.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/21594/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: