Ухвала суду № 134654717, 04.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

04 березня 2026 року Справа № 520/432/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М. І.,

за участю секретаря судових засідань Гурець Ю. Д.,

представника позивача Баценюк Н. М. в режимі відеоконференції,

відповідача приватного виконавця Нелюби М. А.,

представника третьої особи Левченко Ю. В. в режимі відеоконференції,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТРЕЙД" про поновлення строк звернення до суду із адміністративний позов у справі №520/432/26,

у с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А. щодо винесення постанови від 23.07.2025 у зведеному виконавчому провадженні ВП № 78671919, до якого приєднані виконавчі провадження ВП № 78667737, № 78667867 про визначення суб`єкта оціночної діяльності до спливу визначеного законом строку для узгодження вартості майна сторонами виконавчого провадження;

- скасувати постанову, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюби М.А., від 23.07.2025 у зведеному виконавчому провадженні ВП № 78671919, до якого приєднані виконавчі провадження ВП № 78667737, № 78667867 про визначення суб`єкта оціночної діяльності до спливу визначеного законом строку для узгодження вартості майна сторонами виконавчого провадження;

- визнати неправомірним звіт суб`єкта оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВЕ БЮРО "ТРІАДА" (сертифікат суб`єкту оціночної діяльності видано 20.05.2024 за № 223/2024 Фондом Державного майна) в особі оцінювача ОСОБА_1 про незалежну оцінку майна від 30.07.2025 про вартість об`єкта нежитлової нерухомості, а саме нежитлової будівлі овочесховища, загальною площею 7687,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, вул. Овочева, 9, та належить Позивачу, ТОВ КРОСТРЕЙД на праві власності;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Нелюбу М.А визначити оцінку майна по зведеному виконавчому провадженні ВП № 78671919, до якого приєднані виконавчі провадження ВП № 78667737, № 78667867 на підставі висновку експерта № 11844 за результатами проведення експертного оціночно-будівельного дослідження ННЦ Інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса від 17.09.2025.

Ухвалами судді від 14.01.2026 та 02.02.2026 адміністративний позов залишено без руху, зокрема щодо дотримання процесуального строку звернення до суду, який передбачено нормами КАС України.

Ухвалою суду від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У вказані ухвалі суд зазначив, що оскільки з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити причини неподання позову у межах процесуального строку, з урахуванням висновків суду, які викладені щодо строку звернення до суду в ухвалах суду від 14.01.2026 та 02.02.2026, а відтак клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом у судовому засіданні з розгляду даної справи.

Третьою особою подано до суду заперечення проти поновлення строку звернення до суду, адже позивач неодноразово подавався аналогічний позов до цього ж суду, який повертався з певних підстав, а відтак вважає, що останній зловживає своїми процесуальними правами. Адміністративний позов з метою затягування та перешкоджанні третій особі у процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки та погашення існуючої заборгованості. Просить відмовити у поновленні строку на подання позову до суду.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що повідомлення про результати оцінки разом із звітом про оцінку від 30.07.2025 позивачем отримано засобами поштового зв`язку 09.12.2025, відповідно позов (справа № 520/33093/25) подано в межах 10-денного строку, однак 22.12.2025 позовну заяву з додатками повернуто та роз`яснено право щодо повторного звернення до суду із адміністративним позовом. Зазначена обставина стала підставою для звернення до суду із адміністративним позовом 23.12.2025 (справа № 520/33435/25). Проте ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року позов було повернуто та роз`яснено, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення. Також представник позивача зазначила, що з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 про залишення позовної заяви без руху позивач ознайомився лише 07.01.2026, оскільки позивач був позбавлений можливості отримати вказану ухвалу через відсутність технічної можливості, що пов`язана насамперед із вимкненням світла внаслідок аварійних відключень.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечував проти клопотання про поновлення строку та прийняття позовної заяви, оскільки вказана інформація на його думку є абсолютно неправдивою, а також зазначив, що такі дії позивача вважає зловживанням правами.

Дослідивши матеріали справи та клопотання про поновлення строків, заслухавши учасників справи, суд прийшов наступного з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі пропущення з поважних причин строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення цього строку. Заява про поновлення строку подається одночасно з позовом.

Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що суд поновлює або продовжує пропущений процесуальний строк за клопотанням учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд відмічає що предмет позову стосується визнання дій приватного виконавця неправомірними про призначення суб`єкта оціночної діяльності та скасування постанови з цього питання (постанова від 23.07.2025), а також оскарження результатів оцінки нерухового майна в рамках виконавчого провадження (звіт суб`єкта оціночної діяльності від 30.07.2025).

Щодо строку звернення до суду із позовними вимогами-1 та -2, суд прийшов наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України Про виконавче провадження скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця щодо виконання рішень, ухвалених відповідно до цього Закону, подаються в письмовій формі та можуть бути подані як безпосередньо до суду, так і виконавцю. Строк для подання скарги становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Аналогічна правова норма міститься у ч. 2 ст. 287 КАС України.

Суд установив, 23.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М. А. (надалі приватний виконавець) прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №78667737.

23.07.2025 приватним виконавцем направлено постанову від 23.07.2025 сторонам виконавчого провадження та суб`єкту оціночної діяльності. Дані обставини підтверджено супровідним листом до якого додано вказану постанову від 23.07.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Доказів отримання такої вказаними особами за допомогою простого поштового відправлення суд не установив та приватним виконавцем не подано.

Натомість у судовому засіданні приватний виконавець пояснив, що така постанова була направлена на електронну адресу стягувача, а тому доведено до відома боржника належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Аналізуючи виконавчий документ (виконавчий напис від 18.07.2025) суд не установив, що такий містить, зокрема, електронну адресу боржника.

Разом із тим доказів направлення на електронну адресу приватним виконавцем не подано та такі відсутні у матеріалах справи.

Окрім цього приватний виконавець зазначив, що сторони виконавчого провадження можуть ознайомитися із усіма діями, рішеннями приватного виконавця щодо контекстного виконавчого провадження в мережі Інтернет, за ідентифікатором доступу, зазначених у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Аналізуючи зазначену норму суд дійшов переконання, що автоматизована система виконавчого провадження є додатковим інструментом про повідомлення сторін виконавчого провадження, однак такий не звільнення приватного виконавця від виконання приписів ст. 28 цього Закону.

З огляду на викладене суд не установив достеменно коли саме боржник дізнався, або міг дізнатися про прийняття оспорюваної постанови від 23.07.2025, адже належним та допустимих доказів цього суду не надано та з матеріалів виконавчого провадження не установлено.

Щодо строку звернення до суд із позовними вимогами-3 та -4, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Зі змісту клопотання про поновлення строків із вказаною позовною заявою вбачається, що повідомлення про результати оцінки разом із звітом про оцінку від 30.07.2025 позивачем отримано засобами поштового зв`язку 09.12.2025, що підтверджується конвертом та роздруківкою трек номеру 06105800174412 з сайту АТ "УКРПОШТА".

З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд установив, що 14.12.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подала позовну заяву про оскарження дій державного виконавця та звіту про оцінку майна в межах процесуального строку.

Однак ухвалою Харківського окружного суду від 18.12.2025 у справі 520/32591/25 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки представник позивача засобами системи "Електронний суд" 18.12.2025 надіслала на адресу Харківського окружного адміністративного суду заяву про відкликання позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що заяву про відкликання позовної заяви у вказаній справі представник позивача подала оскільки позивач сподівався врегулювати вказаний спір в позасудовому порядку.

22.12.2025 представник позивача подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву про оскарження дій державного виконавця та звіту про оцінку майна.

Ухвалою Харківського окружного суду від 22.12.2025 справі 520/33093/25 позов повернуто та роз`яснено, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення.

29.12.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у справі 520/33435/25 позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано позивачу термін три календарні дні з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

06.01.2026 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній справі позовну заяву повернуто позивачу.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що зі змістом ухвали від 29.12.2025 позивач ознайомився лише 07.01.2026, оскільки останній був позбавлений можливості отримати вказану ухвалу та привести її у виконання через відсутність технічної можливості, що пов`язана насамперед із вимкненням світла внаслідок аварійних відключень.

Щодо доводів представника третьої особи, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки неодноразово подавав аналогічний позов до цього ж суду, який повертався з певних підстав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Разом з тим, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).

Відповідно ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 5 ст. 45 КАС України).

Суд зазначає, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Тобто, ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. При цьому, наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).

За встановлених судом обставин вбачається, що позивачем, дійсно, вже подавалась позовна заява до відповідача з аналогічними позовними вимогами, яка була повернута позивачу ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, 22.12.2025 та 06.01.2026 у справах №520/32591/25, №520/33093/25, №520/33435/25.

Відповідно до ст. 256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Таким чином, на час звернення позивача до суду з позовною заявою від 09.01.2026 у справі №520/432/26, що розглядається, ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, 22.12.2025 та 06.01.2026 у справах №520/32591/25, №520/33093/25, №520/33435/25, набрали законної сили.

У свою чергу, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, право позивача на повторне звернення до суду з позовом після усунення підстав, з яких позов було повернуто, прямо передбачено положеннями КАС України.

У цій справі позивач, вважаючи, що відсутні підстави з яких позов було повернуто у інших справах скористався своїм правом повторного звернення до суду.

При цьому суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем одночасно з цим позовом подано аналогічну позовну заяву, з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини третьої статті 45 КАС України була висловлена Верховним Судом у постановах від 01.12.2023 у справі № 640/36713/21, від 20.03.2024 у справі № 520/11767/23, від 10.10.2024 у справі № 580/4217/24, від 12.11.2025 у справі №580/3075/24.

Суд зазначає, що в межах цієї справи, в силу положень частини 2 статті 45 КАС України та частини 4 статті 240 КАС України, не може вважатися зловживанням процесуальними правами повторне звернення до суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, оскільки право на повторне звернення з таким же позовом, після повернення попереднього позову, прямо передбачено КАС України і станом на дату повторного звернення в провадженні Харківського окружного адміністративного суду відсутні інший позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

На підставі викладеного, враховуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, а також з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити позивачу строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Керуючись ст. 243, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу строк звернення до суду із адміністративним позовом у справі №520/432/26.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала проголошена суддею 04.03.2026.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 09.03.2026.

Суддя М. І. Садова