Ухвала суду № 134642797, 04.03.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1226/25

Провадження № 2-п/673/2/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря судового засідання - Кухар С.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З. про перегляд заочного рішення у цивільній справі №673/1226/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У лютому 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 20.01.2026 року Деражнянським районним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі №673/1226/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631682923 від 09.06.2021 року в розмірі 131 452 грн 92 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2422,40 грн сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 919 грн 05 коп. Заява мотивована тим, що відповідач не отримував судові повістки про виклик у судові засідання у даній справі та копію заочного рішення. Про ухвалення заочного рішення він дізнався випадково згодом, після завантаження цього рішення в особистий кабінет державного мобільного застосунку, мобільного додатку «Дія». Таким чином у судді не було достатніх суттєвих фактів, які прямо впливають обсяг позовних вимог. Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачеві досудової вимоги, також досудова вимога не долучена представником позивача.

Крім того, посилається, на те, що сторони домовились про погашення кредитної заборгованості шляхом сплати позичальником щомісячних платежів, розміри та строки внесення яких передбачено Графіком погашення. При цьому, у матеріалах справи не наявний розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором. Неможливо врахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані, тощо.

ОСОБА_1 за Угодою N2631682923 від 09.06.2021 року було систематично внесено оплати в рахунок погашення кредитної заборгованості, тобто відсотки вже значно перевищують тіло заборгованості по кредитному ліміту, але звертає увагу суду на те, що тіло кредиту не зменшилось, а відсотки тільки зростали, що порушує дисбаланс договірних відносин. Крім того умови, в які ставить АТ «Сенс Банк» взагалі не дає можливості позичальнику погасити заборгованість по кредитному договору.

Разом з тим, Анкета-заява не містить даних про отримання відповідачем кредиту в тих розмірах, що заявляє позивач, не визначено кредитний ліміт, відсоткову ставку, не визначено порядок та строки нарахування штрафу та пені. Позивач, обгрунтовуючи право вимоги, у тому числі розмірі порядок нарахування кредитної заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та правил надання батьківських послуг у ПАТ «Акцент-Баню», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/termsяк невід?ємні частини спірного договору.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Тарифи розуміла відповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається Позивач, не містять підпису позичальника, а відтак, не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Тому кошти, які відповідач вносив протягом строку дії договору мали бути спрямовані для погашення заборгованості тіла кредиту, а не на погашення відсотків.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв?язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В матеріалах справи наявна Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Альфа-Банк», на підставі якої відповідач отримав грошові кошти, і яка не містить умови договору про відсоткову ставку, встановлення відповідальності у вигляді пені за несвоєчасність сплати боргу, штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова) та їх визначеного розміру.

За таких обставин, з огляду на відсутність домовленості між сторонами щодо умов й розміру відсоткової ставки, пені вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк» про стягнення з відповідача вказаних складових заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку з вище викладеним, вважає, що АТ «Сенс Банк» при укладенні договору із відповідачем не дотримав вимог, передбачених діючим законодавством про повідомленням споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які він вважав узгодженим. З таких підстав, вважає що у задоволенні вимог АТ «Сенс Банк» слід відмовити.

Ухвалою судді від 25.02.2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення із призначенням її до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, натомість останній направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просить відмовити у задоволенні позову із підстав наведених у заяві про перегляд заочного рішення.

Перевіривши доводи заяви про скасування заочного рішення, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03.11.2025 року ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено справу розглядати в спрощеному провадженні з повідомленням сторін. В судове засідання 29.11.2025 об 11 год 00 хв на адресу відповідача були направлені документи, у зв`язку з чим повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про отримання. В судове засідання яке відкладено на 22.12.2025 року відповідачу направлялася повістка рекомендованим листом, на адресу суду з пошти повернувся конверт з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач повторно в судове засідання викликався на 13 год. 15 хв 20 січня 2026 року шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем його проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про його виклик.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

При цьому, суд зважає, що представник відповідача адвокат Зачепіло З. покладається на те, що відповідач не знав про існування справи та про рішення дізнався лише з додатку «Дія», жодних доказів з цього приводу не надає.

Разом з тим, 27.01.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов від представника відповідача адвоката Зачепіло З. поштовою кореспонденцією, що розцінюється як затягування судового процесу, оскільки, як вбачається із відзиву та заяви про перегляд заочного рішення, остання має електронний кабінет в ЄСІТС, натомість листування здійснює поштою.

Однак, суд враховує і те, що відповідачем не отримувалися судові повістки та припускає, що їх неотримання відбулося за незалежних від відповідача обставин.

Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Оцінивши подану представником відповідача - адвокатом Зачепіло З. заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази на які він мав би покликатися, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, при цьому аргументи заяви зводяться лише до переоцінки вже досліджених судом доказів. Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача вчасно не скористалась.

Щодо заявленої представником відповідача вимоги про нарахування неспівмірних відсотків відповідачу за користування кредитом, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд при вирішення спору врахував, що сторонами погоджено розмір відсоткової ставки і нарахування відсотків здійснювалося в межах визначеного Договором строку кредитування.

Позивачем не заявлялися вимоги стягнення коштів, що виходять за межі узгодженого строку кредитування та про стягнення з відповідача грошових компенсацій за невиконання зобов`язання.

Тому нема підстав для твердження, що нараховані згідно Договору відсотки не відповідають засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду. Крім того, доводи заяви стосуються переоцінки доказів, які не підлягають розгляду в рамках перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 89, 259, 260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення від 20.01.2026 року, ухваленого у цивільній справі № 673/1226/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 09.03.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк