Ухвала суду № 134635613, 06.03.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

1-кп/134/58/2026

Справа № 134/382/26

УХВАЛА

Іменем України

06 березня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, яке 08.01.2026 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026020190000008 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, українця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Крижопільського районного Вінницької області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020190000008 від 08.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.263 КК України.

Через канцелярію Крижопільського районного суду прокурором подано клопотання про продовження дії обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного ухвалою Крижопільського районного суду від 09 січня 2026 року, строком на 60 діб, тобто до 08 березня 2026 року включно.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, усвідомивши невідворотність покарання, останній без застосування запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що можуть являтися предметом доказування вини обвинуваченого, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу чи свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із домашнім насильством, що свідчить про його зухвалість та нехтування суспільними нормами, тому існує обґрунтований ризик того, що перебуваючи на волі, він продовжить вчиняти насильницькі дії стосовно потерпілої, що може призвести до більш тяжких наслідків. Крім того, обвинувачений та потерпіла пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки, що випливають із проживання однією сім`єю. Це створює ситуацію постійної залежності потерпілої від підозрюваного та надає останньому безперешкодний доступ до місця перебування жертви. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну безпеку потерпілої, оскільки спільне проживання та побутові зв`язки дозволяють обвинуваченому продовжувати здійснювати психологічний та фізичний тиск у будь-який час. Внаслідок чого запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м`які запобіжні заходи не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки підозрюваний не виконуватиме в повній мірі обов`язки, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, що не сприятиме запобіганню вказаним ризикам.

Тобто, за сукупності таких обставин, доцільно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , обраного 09 січня 2026 року ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, його належну поведінку та попередження вчинення ним нових злочинів.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просила продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підтримав доводи обвинуваченого ОСОБА_4 , та вказав, що необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, усі слідчі дії проведено, зібрані докази тому потреба у продовженні запобіжного заходу у виді взяття під варту відпала.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позиції захисника, вказав, що має у селі Городківка власний будинок по вулиці Благовіщенській, хоча раніше спільно проживав із потерпілою, постійного місця роботи не має, його мати та брат також проживають у селі Городківка проте за іншими адресами.

Представника потерпілої адвокат ОСОБА_6 поклався на думку суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 щодо ОСОБА_4 застосованого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд враховує, що ОСОБА_4 , відсутність постійного місця роботи та заробітку, доказів можливості проживати за іншим місцем проживання у с Городківка та тісних сімейних зав`язків суду не надано, крім того, обвинувачений та потерпіла пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки, що випливають із проживання однією сім`єю.

Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На даний час в судовому засіданні докази сторони обвинувачення не досліджені.

При вирішенні питання про застосування запобіжного, суд враховує, що обвинувачений підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та приходить до висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, незаконно вливати на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, вчинити нові кримінальні правопорушення, а тому обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, в зв`язку з чим обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваного суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, ст. 8, ст.ст. 177, 178, ч. 1 ст. 183, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючому, раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: (UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, (Крижопільський районний суд Вінницької області), номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього ряд обов`язків, зокрема:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.

Суддя: