Ухвала суду № 13462414, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/632 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Кучми А.Ю., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплендор" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про визнання протиправними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001632310/10 від 21.07.2008 року, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1 550 152,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції Святошинського району м. Києва №0001632310/10 від 21 липня 2008 року та стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1550152,00 грн. та 1706,80 грн. судового збору.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції Святошинського району м. Києва №0001632310/10 від 27 липня 2008 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сплендор»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1550152,00 грн. та 1706,80 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення №0001632310/10 від 21 липня 2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень листопад 2007 року, березень 2008 року, за результатами якої складено акт №137/23-40/22900322 від 21 липня 2008 року. В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме завищено суму бюджетного відшкодування за період з квітня по липень 2007 року та за березень 2008 року на загальну суму 1550152,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001632310/10 від 21 липня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з квітня 2007 року по листопад 2007 року та за березень 2008 року на загальну суму 1550152,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту та довідки від 07 травня 2007 року №87/23-50/22900322 та від 15 травня 2007 року №166/23-50/22900322 відповідачем було проведено виїзні планові та позапланові перевірки позивача за адресою м. Київ, просп. Перемоги,67 (на час проведення даних перевірок позивач був зареєстрований за адресою м. Київ, вул. Гната Юри,9 к.414). З наведеного вбачається, що відповідач на час проведення перевірки 21 липня 2008 року був обізнаний про місцезнаходження позивача.

Крім того, слід зазначити, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про співробітництво №39/06-А-1 від 26 лютого 2008 року, згідно умов якого остання зобовязується передавати поштову кореспонденцію, що надходить на адресу м. Київ, вул. Г.Юри, 9 к.414 та повідомляти позивача щодо всіх відвідувань як контрагентів так і контролюючих органів. З листа ФОП ОСОБА_2 від 20 листопада 2008 року за вих. №2/08 вбачається, що у період з 18 липня по 21 липня 2008 року жодних відвідувань, зокрема і відповідача, які стосувалися б господарської діяльності позивача за адресою м. Київ, вул. Гната Юри, 9 к.414 не було.

Крім того, матеріали справи не містять доказів належного вручення позивача оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

З наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», якими визначено порядок проведення органами державної податкової служби України перевірок платників податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2009 року по справі було призначено судово бухгалтерську експертизу.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №5486/6852/10-19 від 31 серпня 2010 року встановлено, що висновки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва , викладені в акті №137/23-40/22900322 від 21 липня 2008 року про документальне не підтвердження заявленого до бюджетного відшкодування податкового кредиту ТОВ «Сплендор» на загальну суму 1550152,00 грн. документально та нормативно не підтверджені.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з квітня по липень 2007 року та за березень 2008 року на загальну суму 1550152,00 грн. є таким, що підтверджене відповідно до положень ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 18 січня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: